21 січня 2021 року
Київ
справа №240/11307/19
адміністративне провадження №К/9901/20759/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши заяву Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №240/11307/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у якому встановлено 3 групу інвалідності (21 травня 2019 року), внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги;
- визнати протиправним та скасувати п. 23 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 вересня 2019 року №118, про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності з 21 травня 2019 року внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності 21 травня 2019 року, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, у якому встановлено 2 групу інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги, що складає 450 461,00 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року позов задоволено.
12 серпня 2020 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №240/11307/19, у якій просить такі скасувати та відмовити у задоволені позову.
У касаційній скарзі скаржник зазначав, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №806/2187/19, оскільки у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися не здійснюється.
Ухвалою від 20 серпня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу відповідача у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав десятиденний строк з моменту отримання скаржником вказаної ухвали для усунення недоліків.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржник надіслав до суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги та додав документ про доплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №240/11307/19.
До суду надійшла заява Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №240/11307/19 до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.
Заява мотивована тим, що зобов'язання виплатити спірну грошову допомогу унеможливить, у разі задоволення касаційної скарги, повернення виплачених коштів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Також суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Враховуючи викладене, а також те, що, заявником наведено належні та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, суд приходить до висновку про задоволення заяви Міністерства оборони України.
Крім того, суд зазначає, що фактичне виконання судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження у цій справі призведе до позбавлення заявника можливості ефективно реалізувати право на касаційне оскарження.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 620/3476/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 320/6353/19, від 22 жовтня 2020 року у справі № 120/3/20-а, від 09 грудня 2020 року у справі №240/11719/19.
Керуючись приписами статті 340 КАС України, Верховний Суд
Заяву Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №240/11307/19 задовольнити.
Зупинити виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №240/11307/19 до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя І.В. Желєзний