22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/4086/16
адміністративне провадження № К/9901/30255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2016 (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (судді - Епель О.В., Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни до Сектору з питань державної реєстрації Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод», товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У березні 2016 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни звернулось до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25056328 від 06.10.2015, державного реєстратора Севастьянової Алли Миколаївни Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області;
- вилучити запис про право власності номер 11479077, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 742747668218, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25056328 від 06.10.2015 державного реєстратора Севастьянової Алли Миколаївни Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції Хмельницькій області про реєстрацію права власності за ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод», код ЄДРПОУ 34544034;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області Стузуб Олесі Володимирівни за №19674044 від 27.02.2015 року;
- поновити запис про державну реєстрацію заборони відчуження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: реєстраційний номер 1914657 від 25.04.2005 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області Стузуб Олесі Володимирівни за № 19670064 від 27.02.2015 року;
- поновити запис про державну реєстрацію іпотеки, що міститься в Державному реєстрі іпотек: реєстраційний номер 1914741 від 25.04.2005 року.
Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002 було порушено провадження по справі №13/85-Б про банкрутство ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод».
01.03.2004 у період ліквідаційної процедури ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» на товарній біржі «Подільська» проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника (протокол від 01.03.2004 № 2), переможцем якого визнано ВАТ «Чернівцісільмаш».
Відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 07.04.2004 ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» передало, а ВАТ «Чернівцісільмаш» прийняло майно цілісного майнового комплексу вартістю 1 810 000,00 грн., до якого увійшли об'єкти як нерухомого майна, так і рухомого майна (обладнання), зазначеного в додатку до даного акту.
20.05.2004 між ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» та ВАТ «Чернівцісільмаш» укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого ВАТ «Чернівцісільмаш» придбало комплекс ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13 за ціною 1 810 700 грн. із переліком нерухомого майна: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаража; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної; всього загальною площею 17 260,3 кв.м.
29.05.2004 ВАТ «Чернівцісільмаш», як єдиним учасником, було створено ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод», статутний капітал якого становить 1 368 854,92 грн., що є вкладом ВАТ «Чернівцісільмаш» в якості цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13.
Відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 04.06.2004, на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» від 29.05.2004, ВАТ «Чернівцісільмаш» передало, а ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» прийняло об'єкти нерухомого та рухомого майна загальною вартістю 1 368 854,92 грн. з метою формування цілісного майнового комплексу згідно з переліком (додатки №№ 1, 2).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 по справі №11/16/83-Н, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 та постановою ВГСУ від 14.03.2006, за позовом ПІІ «Інтертехнологія» до ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» та товарної біржі «Подільська» визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», які відбулися 01.03.2004 згідно протоколу №2.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006 по справі №19/7244, яке залишено без змін постановою ВГСУ від 22.11.2006, за позовом ТОВ ПІІ «Інтертехнологія» до ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» та ВАТ «Чернівцісільмаш» визнано недійсним вказаний вище нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 20.05.2004 комплексу ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13 загальною площею 17260,3 кв.м., укладений між ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» та ВАТ «Чернівцісільмаш».
25.04.2005 між Банком «Фінанси і Кредит» в особі філії Банку «Фінанси та Кредит» у Запорізькій області і ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» укладено договір поновлювальної кредитної лінії №201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн.
У забезпечення виконання зазначеної кредитної угоди між Банком «Фінанси і Кредит» в особі філії Банку «Фінанси та Кредит» у Запорізькій області і ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» 25.04.2005 укладено іпотечний договір №UAN/201-1, відповідно до умов якого, предметом іпотеки став комплекс, що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, з переліком об'єктів нерухомого майна у кількості 16 одиниць та договір застави №UAN/201-2, де предметом стали об'єкти рухомого майна (обладнання) згідно додатку №1 до договору, всього у кількості 493 найменувань.
Згідно п. 1 зазначеного іпотечного договору предметом іпотеки є комплекс, що складається з 16 будівель та споруд, а саме: адміністративно-побутовий комплекс, загальною площею 4803,9 м.кв.; заводоуправління, загальною площею 1344,8 м.кв.; МСЦ, загальною площею 3994,3 м.кв.; заготівельну дільницю, загальною площею 84,2 м.кв.; ГРП, загальною площею 39,6 м.кв.; прохідну складу сипучих матеріалів, загальною площею 29,0 м.кв.; КНС, загальною площею 35,0 м.кв.; котельню, загальною площею 473,5 м.кв.; ковальсько-пресовий цех, загальною площею 442,2 м.кв.; автогараж, загальною площею 139,1 м.кв.; мазутосховище, загальною площею 97,4 м.кв.; механічний цех, загальною площею 1753,9 мкв.; розчинний вузол, загальною площею 17,8 м.кв.; ливарний цех, загальною площею 3360,9 м.кв.; трансформаторну підстанцію, загальною площею 133,4 м.кв.; компресорну, загальною площею 354,5 м.кв.; а всього загальною площею 17 106,5 м.кв., що знаходиться по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, вартістю за витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі - 1 371 208,00 грн. та узгодженою заставною вартістю 2 583 076,00 грн.
Відповідно до п.п. 1, 3 договору застави №UAН/201-2 предметом застави є рухоме майно (основні засоби та обладнання), що складається з 507 одиниць (Додаток №1 до договору застави), яке оцінене в 1 213 333,32 грн. та узгодженою заставною вартістю в сумі 910 000,00 грн.
Вищевказані договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру іпотек №3234350 від 25.04.2005 було внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: підстава обтяження: Іпотечний договір, реєстраційний №232 від 25.04.2005; об'єкт обтяження: комплекс, Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна, б. 13, номер РПВН: 3029179; іпотекодавець: ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод», 32875218, Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна, б.13; іпотекодержатель: Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ, 09807856, м. Київ, вул. Артема, 60.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 3234105 від 25.04.2005 було внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: тип обтяження: Заборона на нерухоме майно; підстава обтяження: Іпотечний договір, реєстраційний №232 від 25.04.2005; об'єкт обтяження: комплекс, Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна, б. 13 , номер РПВН: 3029179; власник: ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод», 32875218, Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Леніна, б. 13.
Відповідно до резолютивної частини ухвали Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2009 №2/13/85-Б, що набрала законної сили, з 17.11.2003 - дати прийняття господарським судом постанови про визнання закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на його майно та інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута і накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011 по справі №2/13/85-Б затверджено мирову угоду від 16.06.2011, укладену між ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Іващука В.А. і кредитором - ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» в особі генерального директора Золотько В.Є., відповідно до якої у рахунок погашення грошових вимог Боржник (ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод») передає Кредитору (ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод») нерухоме майно цілісного майнового комплексу, розташоване в м. Дунаївці по вул. Красінських, 13.
27.02.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області Стузуб О.В. було прийнято рішення №19670064, 19674044 про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та заборону відчуження, що містяться в Державному реєстрі іпотек: від 25.04.2005 реєстраційний номер 1914741, від 25.04.2005 реєстраційний номер 1914657.
ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» звернулося до Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс, що розташований у м. Дунаївці по вул. Красінських (Леніна), 13 .
18.05.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України було прийнято рішення №21372616 про відмову у державній реєстрації права власності.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2015 по справі №822/2599/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, було визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілової А.О. від 18.05.2015 №21372616 про відмову у державній реєстрації та зобов'язано Реєстраційну службу Дунаєвецького районного управління юстиції прийняти рішення за поданою товариством заявою.
06.10.2015 державним реєстратором Дунаєвецького районного управління юстиції у Хмельницькій області Севастьяновою А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 25056328 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25056328 щодо реєстрації права власності на вищезазначених комплекс за ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод».
26.02.2016 позивач дізнався про вищезазначені рішення державного реєстратора щодо припинення іпотеки та реєстрацію за ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» права власності на комплекс в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13 і вважаючи свої права порушеними - звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що станом на 25.04.2005 (дата укладення іпотечного договору) право власності на спірне майно не належало ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод»; справа №13/85-Б (№2/13/85-Б) про банкрутство ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» не має жодного відношення до спірного Договору іпотеки, отже і судові акти по справі №13/85-Б (№2/13/85-Б) не мають жодного відношення до Договору іпотеки та предмету даного Договору, отже зняття іпотеки та заборони відчуження відбулося з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувані рішення від 27.02.2015 №№ 19670064, 19674044, від 06.10.2015 №25056328 про припинення іпотеки, зняття обтяження та реєстрацію права власності на комплекс за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Красінських, буд. 13 за ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» є правомірними, оскільки прийняті державним реєстратором з дотриманням вимог ст. 9, 15 Закону №1952-IV, ст. 17 Закону №898-IV на підставі документів, визначених у ст. 19 Закону №1952-IV, а саме відповідних судових рішень, які на момент прийняття таких рішень про державну реєстрацію набрали законної сили, ніким не скасовувалися та були чинними, а тому відсутні правові підстави для визнання їх протиправним та скасування.
Суди визнали необгрунтованими посилання позивача на порушення державним реєстратором вимог законодавства при реєстрації припинення іпотеки та знятті обтяження щодо комплексу за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Красінських, буд. 13 та, зокрема на те, що право власності на зазначений об'єкт належить ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» і є предметом іпотеки в рахунок забезпечення його зобов'язань перед Банком за кредитним договором, оскільки для вчинення відповідних реєстраційних дій державному реєстратору було подано повний пакет документів, включаючи копії рішень судів з відмітками про набрання ними законної сили і ним було вчинено всі належні дії, як того вимагає Закон №1952-IV, зокрема ст. 15, для реєстрації припинення іпотеки, зняття обтяження та реєстрації права власності.
З ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.
Заперечуючи проти касаційної скарги третя особа - ТОВ «Дунаєвський ливарно-механічний завод» просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв'язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками суддів колегія не погоджується з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший п орядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.».
Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).
Крім того, приймаючи постанову від 04.09.2018р. у справі №823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.
Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з рішеннями державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими припинено обтяження нерухомого майна іпотекою та зареєстровано право власності на нерухоме майно за третьою особою. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних реєстраційних дій, а їх скасування за наслідками розгляду справи буде мати вплив на майнові права третіх осіб.
Фактично, спірні правовідносини у даній справі виникли між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» стосовно виконання договору поновлювальної кредитної лінії та договору іпотеки.
Таким чином, спірні правовідносини у цій справі в першу чергу виникли у зв?язку з укладанням та виконанням господарських зобов?язань, взаємні права та обов?язки між учасниками справи носять договірний характер і не пов?язані з виконанням владних управлінських функцій, а тому такий спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За правилами частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/4086/16 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Враховуючи, що спір у цій справі пов'язаний з виконанням правочинів у господарській діяльності та правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, для розгляду таких спорів Господарським процесуальним кодексом встановлено окремий порядок судового провадження, а тому юрисдикція адміністративних судів на розгляд таких спорів не поширюється.
Враховуючи суб'єктний склад та предмет спору розгляд цієї справи належить до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 238, 239, 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 - скасувати.
Провадження у справі №826/4086/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни до Сектору з питань державної реєстрації Дунаєвської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвський ливарно-механічний завод», товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвський арматурний завод» про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови позивач вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук