21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8827/17
адміністративне провадження № К/9901/33221/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року
у справі №826/8827/17
за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина"
до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України,
треті особи: Державна екологічна інспекція України, Держпродспоживслужба України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, у якому просила:
визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України щодо організації та здійснення контролю за використанням пестицидів та попередження забруднення довкілля та погіршення стану здоров'я людей протиправною;
зобов'язати Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство екології та природних ресурсів України організувати здійснення контролю за використанням пестицидів для попередження забруднення довкілля та погіршення стану здоров'я людей.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями позивач направив до Верховного Суду касаційну скаргу у справі №826/8827/17.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №826/8827/17 - повернуто особі, яка її подала.
21 грудня 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №826/8827/17.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" у справі №826/8827/17 - повернуто особі, яка її подала (з підстав несплати судового збору).
16 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача у справі №826/8827/17.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" у справі №826/8827/17 - повернуто особі, яка її подала.
02 грудня 2020 року позивачем вчергове направлено до Верховного Суду касаційну скаргу у справі №826/8827/17.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №826/8827/17, викладені у клопотанні Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" про поновлення строку на касаційне оскарження. Залишено без руху касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №826/8827/17.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржником надіслано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якому зазначено, що строк для виправлення недоліків касаціної скарги не пропущено, оскільки постановою Кабінетів Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який продовжено, зокрема, до подання касаційної скарги 04 грудня 2020 року.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 6 ч. 5 вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня, до 31 липня, до 31 серпня 2020 року на усій території України.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни, зокрема, до КАС України.
Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Разом з тим 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни, зокрема, до КАС України.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, зокрема, строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами ст. 44 КАС України.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Статтею 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, відповідно до вищевказаних норм закону 20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 292/453/20, від 29 жовтня 2020 року у справі №826/14300/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 553/1855/19.
Касаційна скарга позивача направлена до Суду 02 грудня 2020 року, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження не зазначено наявності поважних причин пропуску такого строку. Саме посилання на існування карантину та запроваджених у зв'язку з цим обмежень, без аргументованих доводів та обґрунтованих доказів, не може вважатись, з огляду на зміни до законодавства, поважною причиною пропуску строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Водночас, скаржником на підтвердження своїх доводів не надано належних доказів поважності причин такого пропуску, зокрема, але не виключно: наказів щодо вжиття організаційних заходів по запобіганню поширенню "COVID-19", накази про переведення апарату на дистанційну роботу, в тому числі підписанта касаційної скарги, про встановлення графіку роботи під час дії карантину тощо.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга позивача 10 лютого 2020 року поверталась позивачу у зв'язку із несплатою судового збору, тобто до введення карантину.
Отже, значний проміжок часу з моменту ухвалення оскаржуваного судового рішення та поданням скаржником касаційної скарги вказує на відсутність у нього процесуальної зацікавленості у касаційному перегляді судових рішень у цій справі. Така бездіяльність/дії скаржника, на думку колегії суддів, можуть бути спрямовані на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Таким чином, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконанні, інших підстав для поновлення строку, які б підтверджували поважність пропуску строку на касаційне оскарження не вказано.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Аналогічна правова позиція щодо вищезазначених процесуальних норм висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 грудня 2019 року у справі №0440/6892/18 та від 26 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.000107.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. ст. 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У п. 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані ("Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne", заява № 116/1997/900/1112).
У справі "Дія 97" проти України" (заява № 19164/04, п. 47) суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах: "Каньєте де Хоньї проти Іспанії" ("Kanye de Honji v. Spain") заява № 55782/00, пункт 36; "Гору проти Греції" (№ 3) ("Gorou v. Greece" (no. 3)), заява № 21845/03, пункт 27; "Михолапа проти Латвії" ("Miholapa v. Latvia"), зава № 61655/00, пункт 24 та "Андрєєва проти Латвії" ("Andrejeva v. Latvia"), заява № 55707/00, пункт 99).
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 121, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №826/8827/17 за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи: Державна екологічна інспекція України, Держпродспоживслужба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко