вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.01.2021м. ДніпроСправа № 904/2918/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 у загальному розмірі 1 745 595 грн. 84 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.12.2019)
Акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" (далі - відповідач), в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд:
- стягнути заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 у загальному розмірі 909 967 грн. 28 коп.;
- зобов'язати підписати акт приймання-передачі нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 123/а, загальною площею 786,8 кв.м.
Ціна позову, на момент звернення з ним до суду, складалася з наступних сум:
- 171 050 грн. 00 коп. - основний борг;
- 35 122 грн. 93 коп. - пеня;
- 20 993 грн. 35 коп. - 25% річних;
- 597 981 грн. 00 коп. - штрафні санкції за порушення строків повернення приміщення;
- 84 820 грн. 00 коп. - неустойка.
Також позивач просив суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 570 грн. 51 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (орендарем) зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за період з вересня по грудень 2018 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 171 050 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати на підставі пункту 11.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 20.09.2018 по 31.05.2019 в сумі 35 122 грн. 93 коп. За порушення строків сплати орендної плати більше ніж на 30 днів на підставі пункту 11.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 25% річних за період прострочення з 20.09.2018 по 31.05.2019 у сумі 20 993 грн. 35 коп. За порушення строків передачі (повернення) об'єкта оренди позивачу на підставі пункту 11.4. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача санкцію у розмірі 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення передачі у сумі 597 981 грн. 00 коп. Відповідно до пункту 11.8. договору позивач нарахував та просить суд стягнути неустойку, яка передбачена договором на випадок його розірвання у зв'язку з порушення зобов'язань за договором, та яка визначена у розмірі подвійної місячної орендної плати в сумі 84 820 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 11.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 07.08.2019.
Від позивача надійшло клопотання (вх.суду № 33383/19 від 25.07.2019), у якому він просив суд забезпечити участь представника позивача при розгляді справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 26.07.2019 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення відеоконференції в призначений час.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 34280/19 від 31.07.2019), в якому він просить суд призначити почеркознавчу експертизу підписів директора Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор", посилаючись на те, що спірний договір відповідачем не підписувався та підписи на оспорюваному договорі не належать директору підприємства відповідача; договір, який був підписаний директором відповідача, мав зовсім інші умови договору.
Від відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому він просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, на розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання: "Чи виконаний підпис в графі "орендар" договору № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 на аркуші 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, ОСОБА_1 або іншою особою?; Чи виконаний підпис в графі "орендар" акті приймання-передачі об'єкта оренди від 0.08.2018 ОСОБА_1 або іншою особою?". Відповідач відзначив, що оплату експертизи гарантує, а також на час проведення судової експертизи просить суд зупинити провадження у справі.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву (вх. суду №34644/19 від 02.08.2019), в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:
- відповідач не підписував договір з тими умовами, які зазначені в оспорюваному договорі;
- умовами пункту 5.1. договору передбачено, що оплата послуг здійснюється відповідно до виставлених рахунків, але у позовній заяві та доданих до неї матеріалах відсутні докази направлення даних рахунків відповідачу;
- Акціонерне товариство "ВТБ Банк" з 18.12.2018 по сьогоднішній день знаходиться у стадії ліквідації, тобто ймовірно, що позивач з 18.12.2018 має інший р/р ніж той, що вказано у договорі; дане твердження, підтверджується і платіжними дорученнями, які позивач додав до позовної заяви у якості підтвердження сплати судового збору;
- відповідач кілька разів звертався із листами до позивача з проханням надати чи підтвердити актуальний розрахунковий рахунок для внесення на нього орендної плати відповідно до умов договору;
- відповідач не отримував від позивача жодних листів про розірвання договору оренди;
- посилання позивача на начебто відправлення на адресу відповідача листа № 8524/1-2 від 29.12.2019 про розірвання договору є таким, що не відповідає дійсності. Список згрупованих поштових відправлень від 29.12.2018 та фіскальний чек не є належними та допустимими доказами направлення саме повідомлення про розірвання договору;
- до позовної заяви в порушення частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не додано жодних розрахунків нарахування штрафних санкцій, отже вести розмову про правильність чи не правильність математичної складової є передчасним;
- нарахування штрафних санкцій відповідно до пунктів 11.2. та 11.3. договору, на думку відповідача, є передчасним, тому що відповідач не мав об'єктивної можливості сплачувати орендну плату в зв'язку з відсутністю у нього діючого рахунку та не виконанням позивачем пункту 5.1 договору, яким передбачено надання рахунків для внесення платежів за договором;
- нарахування штрафних санкцій відповідно до пункту 11.4 договору відповідач також вважає неправомірним, оскільки жодних вимог щодо розірвання оспорюваного договору він не отримував та вважає договір не розірваним;
- нарахування штрафних санкцій відповідно до пункту 11.8 договору на думку відповідача також є незаконним та таким, що не відповідає умовам договору, з підстав чинності спірного договору.
З метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважав за необхідне відкласти підготовче засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.08.2019 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 09.10.2019 включно та підготовче засідання було відкладено на 09.09.2019.
Від позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення до відзиву (вх.суду №36964/19 від 15.08.2019), в яких він зазначив наступне:
- в матеріалах справи наявні належні докази направлення листа банку про розірвання договору та датою розірвання є 02.01.2019;
- зміна реквізитів відбулась не миттєво, а тільки 08.01.2019, тобто вже після надсилання позивачем повідомлення про розірвання договору оренди;
- відповідачем не надано жодного доказу надсилання будь-яких запитів щодо актуальних реквізитів банку.
Від позивача надійшло клопотання (вх.суду № 39486/19 від 02.09.2019), в якому він просив суд забезпечити участь представника позивача при розгляді справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 02.09.2019 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення відеоконференції в призначений час.
У підготовче засідання 09.09.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представником відповідача у вказаному засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з неотриманням відповідачем відповіді на додаткові пояснення до відзиву, необхідністю підготовки пояснень щодо викладених у ній обставин, а також з метою надання часу для вирішення питання щодо можливого мирного врегулювання спору. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.09.2019 підготовче засідання було відкладено на 19.09.2019.
У підготовче засідання 19.09.2019 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив; про день час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується участю його представника у судовому засіданні 09.09.2019, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду про відкладення підготовчого засідання.
Представником позивача у вказаному підготовчому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання додаткового часу для вирішення питання щодо мирного врегулювання спору.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.09.2019 підготовче засідання було відкладено на 02.10.2019.
У підготовче засідання 02.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представником позивача у вказаному засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання з метою надання додаткового часу для вирішення питання щодо мирного врегулювання спору, представник відповідача підтримав заявлене позивачем клопотання, також просив суд відкласти розгляд справи з метою надання часу для мирного врегулювання спору.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.10.2019 підготовче засідання було відкладено на 07.10.2019.
У підготовче засідання 07.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні суд продовжив виконання завдання підготовчого провадження. Так, представником відповідача було викладено зміст поданого ним раніше клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Представник відповідача посилався на необхідністю визначення автентичності підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" на договорі № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2019, у зв'язку з тим, що підписи на оспорюваному договорі не належать директору підприємства відповідача; договір оренди спірного нерухомого майна, який був підписаний директором відповідача, мав інші умови договору.
Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2019 заперечував проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на його безпідставність та спрямованість на затягування строку вирішення спору.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.10.2019 було призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення судового експерта (експертів) поставлено наступні питання: чи виконаний підпис в графі "орендар" на кожному з восьми аркушів договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 ОСОБА_1 або іншою особою?; чи виконаний підпис в графі "орендар" на акті приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 до договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 ОСОБА_1 або іншою особою?".
Від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх. суду № 51769/19 від 12.11.2019) про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судової почеркознавчої експертизи.
У зв'язку з перебуванням судді Фещенко Ю.В. у відпустці у зв'язку із навчанням з 12.11.2019 по 21.11.2019 та щорічній основній відпустці з 22.11.2019 по 29.11.2019, листом суду від 12.11.2019 було повідомлено, що питання стосовно розгляду клопотання буде вирішено після закінчення відпустки.
Від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вх. суду № 52683/19 від 18.11.2019), в якому зазначено, що на адресу відповідача було направлено рахунок № 831 від 04.11.2019 на суму 10 550 грн. 40 коп. на оплату експертизи.
Листом суду від 18.11.2019 було повідомлено, що у зв'язку з перебуванням судді Фещенко Ю.В. у відпустці у зв'язку із навчанням з 12.11.2019 по 21.11.2019 та щорічній основній відпустці з 22.11.2019 по 29.11.2019 питання щодо розгляду клопотання буде вирішено після закінчення відпустки.
У зв'язку з поверненням матеріалів справи для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, ухвалою суду від 02.12.2019 було поновлено провадження у справі, призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.12.2019 (для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів) та зупинено провадження у справі, оскільки підстави зупинення не були усунуті.
Від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду №55875/20 від 04.12.2019), в якій він зазначив, що вважає за необхідне збільшити позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у загальному розмірі 1 745 595 грн. 84 коп., яка складається з наступних сум:
- 521 050 грн. 00 коп. - основний борг (орендна плата за період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року);
- 46 886 грн. 76 коп. - пеня за період з 20.09.2018 по 31.10.2019 (пункт 11.2. договору);
- 991 416 грн. 00 коп. - штрафні санкції за порушення строків повернення приміщення (пункт 11.4. договору);
- 159 760 грн. 00 коп. - неустойка (пункт 11.8. договору);;
- 26 483 грн. 08 коп. - 25% річних (пункт 11.3. договору). Вказана заява обґрунтована тим, що орендар не виконує умови договору оренди належним чином, не повернув майно з орендного користування за актом приймання-передачі, станом на 01.11.2019 сума заборгованості відповідача перед банком збільшилась, у зв'язку зі збільшенням періодів нарахування заявлених до стягнення сум.
Враховуючи дотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України під час звернення із вказаною заявою до суду, вказана заява була прийнята судом до розгляду та має місце нова ціна позову.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 59872/19 від 23.12.2019), до якого він, на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2019, долучив оригінали витребуваних документів для проведення судової почеркознавчої експертизи. Крім того, до вказаного клопотання відповідачем було долучено копію квитанції про оплату експертизи в сумі 10 550 грн. 40 коп.
У судове засідання 23.12.2019 з'явився представник відповідача.; представник позивача у вказане засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив; про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 02.12.2019 позивачу - 09.12.2019.
У судовому засіданні 23.12.2019 були відібрані експериментальні зразки підпису Данейкіна С.В. та експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 , які були долучені до матеріалів справи.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.12.2019 було поновлено провадження у справі, направлено матеріали справи разом з наданими на клопотання судового експерта вільними та експериментальними зразками підпису та почерку, для завершення судової почеркознавчої експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів судової почеркознавчої експертизи.
Від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вх. суду № 4047/20 від 27.01.2020) разом з матеріалами справи, в якому він повідомляє про неможливість надання висновку судового експерта № 5106-19 по справі № 904/2918/19, у зв'язку з тим, що клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів виконано не в повному обсязі (не надані оригінали досліджуваних документів) та відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4.1. Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень матеріали повернуті без надання висновку.
У зв'язку з поверненням матеріалів справи без висновку експерта та для з'ясування причин неможливості надання висновку судового експерта, можливості їх усунення (надання експерту оригіналів досліджуваних документів) провадження у справі підлягало поновленню. Оскільки для виконання судової почеркознавчої експертизи та надання висновку експертизи судовому експерту необхідні оригінали досліджуваних документів, господарський суд вважав за необхідне поновити провадження у справі та призначити судове засідання для витребування документів; після чого провадження у справі підлягало зупиненню, оскільки обставини, які зумовили його зупинення, не були усунуті, у зв'язку з чим ухвалою суду від 29.01.2020 поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2020, витребувано у позивача - Акціонерного товариства "ВТБ Банк" та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" наступні документи: оригінал договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018; оригінал акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 до договору та зупинено провадження у справі, оскільки підстави її зупинення не були усунуті.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 8153/20 від 18.02.2020), в якому він просив суд визнати поважними причини неявки представника позивача у судове засідання 19.02.2020, відкласти судове засідання на іншу дату та продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 29.01.2020, посилаючись на неможливість забезпечення явки повноважного представника в судове засідання на зазначену дату, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні в Житомирському апеляційному суді, а тому, відповідно не можливістю надати в суд оригінали документів, які витребувані ухвалою суду в строк, встановлений судом.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 19.02.2020 не з'явилися, при цьому, судом було враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку на виконання ухвали суду, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, в ухвалі суду від 19.02.2020 суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи та продовження строку для подання учасниками справи витребуваних судом документів, оскільки для виконання судової почеркознавчої експертизи та надання висновку експертизи судовому експерту необхідні оригінали досліджуваних документів.
Так, ухвалою суду від 19.02.2020 провадження у справі було поновлено та відкладено підготовче засідання для надання документів; після чого провадження у справі було зупинено, оскільки обставини, які зумовили його зупинення, не були усунуті.
Від позивача надійшли письмові пояснення (вх. суду № 11905/20 від 10.03.2020), в яких він просив суд визнати поважними причини ненадання оригіналу договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та оригіналу акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018; здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами та провести судове засідання без участі представника позивача, посилаючись на таке:
- в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/108/20, предметом спору у якій є вимоги АТ "ВТБ Банк" до ТОВ "КДМЦ "Ваш Доктор" про усунення перешкод у праві користування майном;
- ухвалою суду у вказані справі було зобов'язано банк надати до суду оригінали всіх документів доданих до позовної заяви, в тому числі оригінал договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та оригінал акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018;
- у зв'язку з неявкою відповідача, засідання неодноразово відкладались та судом не було здійснено огляд вказаних документів;
- проте, ухвала суду від 08.01.2020 є чинною та містить обов'язок банку пред'явити в суд зазначені оригінали доказів;
- у разі, якщо АТ "ВТБ Банк" по справі № 904/2918/19 надасть оригінал договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та оригінал акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 для проведення експертизи, то позивач буде позбавлений можливості виконати вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 по справі № 904/108/20, яка була винесена раніше, ніж ухвала суду від 29.01.2020 по справі № 904/2918/19.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 11.03.2020 не з'явилися, при цьому судом було враховано наявність клопотання позивача, яке було задоволено судом.
Так, судом було відзначено, що, враховуючи викладені у письмових поясненнях позивача обставини, а також дату розгляду справи № 904/108/20 (в якій вказані оригінали також витребувані судом для огляду) по суті та визначений Господарським процесуальним кодексом строк для розгляду справи по суті (30 днів), суд вважав за доцільне відкласти питання витребування оригіналів документів до закінчення розгляду справи № 904/108/20, а також за доцільне призначити дату наступного підготовчого засідання у даній справі на 27.04.2020 (з урахуванням тривалості судового розгляду у справі № 904/108/20). При цьому, провадження у справі підлягає зупиненню, оскільки обставини, які зумовили його зупинення, не були усунуті.
Ухвалою суду від 11.03.2020 поновлено провадження у справі, відкладено підготовче засідання на 27.04.2020, витребувано у позивача оригінали документів, після чого провадження у справі було зупинено, оскільки обставини, які зумовили його зупинення, не були усунуті.
Від позивача надійшло клопотання про заміну позивача (вх. суду № 16554/20 від 06.04.2020), в якому він просив суд замінити в порядку правонаступництва по справі позивача - Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на належного позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро", у зв'язку із укладенням договору № 18-КБ від 26.03.2020 про відступлення прав вимоги за спірним договором оренди, за яким всі права та обов'язки по договору оренди переходять до вказаної юридичної особи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" надійшло клопотання (вх. суду № 17362/20 від 13.04.2020), в якому він просив суд здійснити заміну позивача - Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро", посилаючись на таке:
- 16.03.2020 відбувся електронний аукціон, за яким проведено продаж спірного майна банку, що ліквідується, за результатами електронного аукціону переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро", що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-02-18-000001-b від 16.03.2020;
- в подальшому, на виконання протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-02-18-000001-b від 16.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" та Акціонерним товариством "ВТБ Банк" укладено договір про відступлення права вимоги №18-КБ від 26.03.2020 та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2020;
- новий кредитор сплатив повну суму лоту відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-02-18-000001-b від 16.03.2020 у сумі 5 575 886 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 24.03.2020;
- позовні вимоги позивача ґрунтуються саме на договорі оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 27.04.2020 не з'явилися.
Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань, суд визнав причини неявки у судове засідання 27.04.2020 представників позивача та відповідача поважними.
Так, ухвалою суду від 27.04.2020 поновлено провадження у справі, замінено позивача у справі з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро", відкладено підготовче засідання на 14.05.2020 та витребувано у позивача - Акціонерного товариства "ВТБ Банк" та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" наступні документи: оригінал договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та оригінал акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 до договору, після чого провадження у справі було зупинено, оскільки обставини, які зумовили його зупинення, не були усунуті.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 20736/20 від 14.05.2020), у якому він просить направляти кореспонденцію по справі на електронну адресу та для телефонного зв'язку використовувати мобільний номер телефону.
У судове засідання 14.05.2020 з'явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання 14.05.2020 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить прийняття представником позивача телефонограми - 29.04.2020.
В той же час, судом враховано наявність обмежень, пов'язаних із запровадженням на території країни карантинних заходів, зокрема, обмеження транспортного сполучення, що зумовлює неможливість прибуття представників до суду.
Більше того, ухвалою суду від 27.04.2020 було замінено позивача у справі, якого було зобов'язано надати оригінали документів, необхідних для проведення експертного дослідження. Отже, для подання витребуваних документів, суд вважав за доцільне надати заміненому позивачу додатковий час.
Так, ухвалою суду від 14.05.2020 було поновлено провадження у справі, відкладено підготовче засідання на 16.06.2020 та витребувано у позивача - Акціонерного товариства "ВТБ Банк" та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" наступні документи: оригінал договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та оригінал акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 до договору, після чого провадження у справі було зупинено, оскільки обставини, які зумовили його зупинення, не були усунуті.
Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. суду № 26075/20 від 15.06.2020), в яких він просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на наступне:
- щодо спірного підписання договору оренди: відповідачем наголошено у відзиві, що спірний договір оренди ніколи ним не укладався. Однак, на вказаному договорі проставлено печатку підприємства відповідача. Відповідачем не заявлено про втрату печатки або відкриття кримінального провадження щодо її підроблення. Відповідач сам несе відповідальність за проставлення печатки на документах. Позивач не може нести відповідальність за особу, яка підписала договір, адже він був направлений відповідачу для підписання та повернувся із підписом та печаткою відповідача, що свідчить про реальність укладення договору оренди та погодження його умов між сторонами;
- аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі № 915/878/16;
- вказана печатка проставлена на договорі про надання правової допомоги № 2 від 22.07.2019, якою відповідач надає повноваження щодо захисту своїх інтересів адвокату Шваб О.В., з чого можна зробити висновок, що вказана печатка не була втрачена або підроблена та знаходиться у розпорядженні відповідача;
- у відзиві відповідач зазначає, що два екземпляри підписаного договору зі сторони відповідача були передані позивачу для підписання, дані договори відповідачу так і не повернулись. Однак, у додаткових поясненнях до відзиву, відповідач вже посилається на певні умови спірного договору оренди, зазначає, що договір не припинив свою дію та відзначає, що звертався до позивача задля підтвердження розрахункового рахунку;
- відповідач плутається у наданих ним самим поясненнях. При відсутності у відповідача договору оренди неможливим є посилання останнього на умови цього договору, що свідчить про спробу ввести суд в оману. Відповідачем зазначено у додаткових поясненнях до відзиву, що відповідач не підписував договір з тими умовами, які зазначені у договорі, однак відповідачем не зазначено, які саме умови не співпадають у договорі;
- з огляду на вищенаведене можна зробити висновок, що відповідач намагається затягнути розгляд судової справи та ввести суд в оману щодо реальних обставин справи.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 26423/20 від 16.06.2020), у якому він просить долучити до матеріалів справи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 у справі № 904/108/20. Таким чином, зазначене рішення є доказом того, що відповідач безпідставно займає надане йому за договором оренди приміщення та у зазначеній судовій справі відповідачем реальність договору та підпис директора не оскаржувались.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 264234/20 від 16.06.2020), до якого були долучені оригінали документів для проведення почеркознавчої експертизи, а саме: оригінал договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та оригінал акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 до договору.
У судове засідання 16.06.2020 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить прийняття представником відповідача телефонограми - 15.05.2020 та направленням ухвали суду на електронну пошту відповідача - volodchenkov4850@gmail.com.
Враховуючи вищевикладене, суд вважав за необхідне направити матеріали справи для завершення експертного дослідження та у зв'язку з цим зупинити провадження у справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
Так, ухвалою суду від 16.06.2020 поновлено провадження у справі, направлено матеріали справи разом з наданими на клопотання судового експерта оригіналами договору, акту, вільними та експериментальними зразками підпису та почерку, для завершення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі до одержання судом результатів судової почеркознавчої експертизи.
Від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вх. суду № 45890/20 від 01.10.2020) разом з матеріалами справи, разом з яким він направив на адресу суду висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 2759-20 від 01.09.2020.
У зв'язку з поверненням матеріалів справи до суду з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, провадження у справі підлягало поновленню.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.10.2020 провадження у справі було поновлено та справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 27.10.2020.
Представники позивача та відповідача у підготовче засідання 27.10.2020 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Враховуючи вказане, з метою надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, зокрема, подати пояснення з урахуванням висновків експертизи, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.
Так, ухвалою суду від 27.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 26.11.2020.
У підготовче засідання 26.11.2020 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив.
Судом було відзначено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.11.2020 підготовче засідання було відкладено на 22.12.2020.
Слід відзначити, що судом додатково здійснена спроба направлення відповідачу телефонограми з інформацією про дату наступного судового засідання та зміст ухвал суду на номери телефонів, що міститься у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: НОМЕР_1 , НОМЕР_2.
Також, судом розміщено на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет оголошення про призначене у даній справі на 22.12.2020 об 11:00 судове засідання (а.с.222).
У підготовче засідання 22.12.2020 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
У підготовчому засіданні 22.12.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.12.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.01.2021.
У судове засідання 20.01.2021 представники позивача та відповідача не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Про день, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить участь його представника у засіданні 22.12.2020 та наявна в матеріалах справи розписка.
Судом відзначено, що у зв'язку з систематичним неотриманням відповідачем поштової кореспонденції, судом було двічі здійснено публікацію оголошення на сайті Судової влади України з інформацією про день, час та місце розгляду справи - 20.01.2020, а також зміст ухвали суду від 22.12.2020 (а.с.238, 242 у томі 2).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляд справи, з огляду також на наступне:
- згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень;
- відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин;
- згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу господарського суду від 22.12.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93699520) надіслано судом 22.12.2020, зареєстровано в реєстрі 22.12.2020 та оприлюднено 23.12.2020 (завчасно);
- отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень);
- учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".
За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення позивача та відповідача про призначене у справі судове засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях для надання пояснень по суті справи.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності, оскільки:
- останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);
- неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України) є підставою для розгляду справи за відсутності такого учасника (учасників) справи.
Крім того, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Більше того, у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди нерухомого майна, строк дії договору, умови передачі майна та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати та інших платежів, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати та інших платежів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 01.08.2018 між Акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичним медичним центром "Ваш Доктор" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 (далі - договір, а.с.14-17 у томі 1), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове оплатне користування (оренду) нерухоме майно, яким є нежитлова будівля, розташована за адресою м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 123а, загальною площею 786,8 кв.м. (пункт 1.1. договору).
За змістом пункту 3.1. договору строк оренди за договором становить один рік з дати передачі об'єкта оренди в оренду орендарю за Актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору орендодавець передав відповідачу орендоване майно про, що свідчить підписаний між сторонами Акт приймання-передачі від 01.08.2018 (а.с.19 у томі 1).
Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами акту від 01.08.2018, суд дійшов висновку щодо належного виконання орендодавцем обов'язку щодо надання відповідачу в оренду відповідного нежитлового приміщення.
При цьому, під час розгляду даної справи судом, відповідач заперечував факт підписання договору договору нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та акту до нього, у зв'язку з чим по справі призначалася судова почеркознавча експертиза. В той же час, за наслідками її проведення було надано висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.09.2020, в якому вказано, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі "орендар" на кожному аркуші договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 виконані самим ОСОБА_1. також підписи від імені ОСОБА_1 в графі "орендар" на акті приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2018 до договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 виконані також самим ОСОБА_1 .
Таким чином, вказані заперечення відповідача також відхиляються судом, оскільки спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).
Судом враховано, що відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Пунктом 8.1. договору визначено, що після закінченні строку дії договору, в тому числі в результаті розірвання договору, орендар зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дня закінчення строку оренди передати (повернути) орендодавцю об'єкт оренди за Актом приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцеві з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди.
Доказів повернення вказаного майна з оренди матеріали справи не містять.
Відповідно до підпункту 6.1.3. договору, орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку і вимагати повернення об'єкта оренди, якщо орендар допустив порушення строку оплати орендної плати або компенсації комунальних та експлуатаційних витрат більше ніж на 30 днів.
У пункті 12.4. договору сторони визначили, що договір може бути достроково розірваний орендодавцем в односторонньому порядку у випадку наявності заборгованості орендаря з будь-яких платежів, покладених на нього договором, строк якої перевищує 30 календарних днів, незалежно від суми заборгованості. При цьому, договір вважається розірваним з дня отримання орендарем відповідного повідомлення орендодавця.
Відповідно до абзацу 2 пункту 13.4. договору, датою отримання стороною повідомлення направленого їй засоби поштового зв'язку, є дата надходження такого повідомлення на адресу відділення оператора поштового зв'язку сторони-одержувача поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець скористався правом, наданим йому пунктом 6.1.3. договору та надіслав відповідачу лист № 8524/1-2 від 28.12.2018 про розірвання договору та вимогою про погашення існуючої заборгованості (а.с.20-23 у томі 1).
При цьому, позивач у позовній заяві посилався на розірвання спірного договору з 31.12.2018. Відповідач факт розірвання договору заперечував, посилався на нетримання будь-яких листів про розірвання договору від позивача.
Судом відхиляються вказані заперечення відповідача з огляду на таке.
Так, вказані обставини вже були предметом розгляду у Господарському суді Дніпропетровської області під час розгляду справи № 904/108/20 за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичного медичного центру "Ваш Доктор" про усунення перешкод у праві користування майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлову будівлю.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 по справі №904/108/20 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" усунути перешкоди в користуванні Акціонерному товариству "ВТБ Банк" об'єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 123а, загальною площею 786,8 кв.м., шляхом її звільнення.
Під час розгляду справи № 904/108/20 Господарським судом Дніпропетровської області було встановлено таке:
- 29.12.2019 орендодавець направив на адресу орендаря лист № 8524/1-2 про розірвання договору та вимогою про погашення існуючої заборгованості;
- зазначений лист надійшов до оператора поштового зв'язку - 02.01.2019;
- відтак, 02.01.2019 вважається датою розірвання договору, зазначене підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ "Укрпошта" та реєстром поштових відправлень;
- договірні відносини між сторонами припинились, однак орендар, після закінчення строку дії договору не звільнив приміщення та продовжує здійснювати діяльність за адресою: м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 123а, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому - передачі приміщення від 01.08.2018 (а.с.137-142 у томі 2).
Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
З огляду на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2020 у справі № 904/108/20 не скасовано та набрало законної сили, встановлені ним обставини, не підлягають доказуванню у цій справі.
Таким чином, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/108/20 встановлено факт розірвання договору оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 - 02.01.2019.
Отже, заперечення відповідача, пов'язані з тим що позивачем не доведено факт розірвання спірного договору, а відтак і посилання на неправомірність нарахування штрафних санкцій, пов'язаних з таким розірвання (за пунктами 11.4. та 11.8. договору) відхиляються судом.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.
Відповідно до умов пункту 5.2 договору, розмір орендної за один місяць оренди становить:
- за період з 01.08.2018 по 31.08.2018 -35 000 грн. 00 коп. (підпункт 5.2.1. договору);
- за період з 01.09.2018 по 30.11.2018 - 47 350 грн. 00 коп. (підпункт 5.2.2. договору);
- з 01.12.2018 - 35 000 грн. 00 коп. (підпункт 5.2.3. договору);
Відповідно до пункту 5.4. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно в строк не пізніше 20 числа місяця, за який сплачується орендна плата, шляхом переказу коштів на рахунок орендодавця.
У відповідності до умов договору (пункт 5.2.) в період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року орендна плата складає суму 527 050 грн. 00 коп. та помісячно складає:
- за вересень 2018 року - 47 350 грн. 00 коп.;
- за жовтень 2018 року - 47 350 грн. 00 коп.;
- за листопад 2018 року - 47 350 грн. 00 коп.;
- за грудень 2018 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за січень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за лютий 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за березень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за квітень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за травень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за червень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за липень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за серпень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за вересень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.;
- за жовтень 2019 року - 35 000 грн. 00 коп.
При цьому, як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, у вказаний період відповідачем було сплачено орендну плату лише частково в сумі 6 000 грн. 00 коп., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 521 050 грн. 00 коп.
При цьому, суд відзначає, що відповідно до умов пункту 5.7. договору нарахування, зокрема, орендної плати починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі про передачу об'єкта оренди орендарю та припиняється з дати підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди орендодавцю.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений умовами договору, строк внесення орендної плати за загальний період користування об'єктом оренди з вересня 2018 року по жовтень 2019 року в залишковій сумі 521 050 грн. 00 коп. є таким, що настав.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату за період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 521 050 грн. 00 коп.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження погашення заборгованості з орендної плати в залишковій сумі 521 050 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Слід також відзначити, що відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.
Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов'язків щодо надання відповідачу в оренду спірного майна, а також встановлене судом порушення строків внесення орендної плати з боку відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 521 050 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
З приводу правомірності вимог саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" суд зазначає наступне.
16.03.2020 відбувся електронний аукціон, за яким проведено продаж майна банку, що ліквідується - АТ "ВТБ Банк", а саме: нежитлова будівля площею 786,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр-т Яворницького Дмитра, буд. 123а, реєстраційний номер 1031573912101, інвентарний номер 109766 та дебіторська заборгованість за договором оренди від 01.08.2018 № 3-2ДРД-1-007, номер лоту GL22N017043. За результатами електронного аукціону переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро", що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2020-02-18-000001-b від 16.03.2020.
Далі на виконання протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2020-02-18-000001-b від 16.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" (далі - Новий кредитор) та Акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - банк) укладено договір про відступлення права вимоги № 18-КБ від 26.03.2020 та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований в реєстрі за № 398.
Відповідно до пункту 2.1. вказаного вище договору про відступлення права вимоги №18-КБ від 26.03.2020 (далі - договір про відступлення, а.с.41-42 у томі 2) банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку за дебіторською заборгованістю за Договором оренди від 01.08.2018 № 3-2ДРД-1-007, укладеного між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичним медичним центром "Ваш Доктор", ідентифікаційний код юридичної особи 31251436.
У пункті 2.2. договору про відступлення визначено, що за цим договором Новий кредитор в день укладання договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. договору, набуває наступні права кредитора за дебіторською заборгованістю за договором оренди (далі - Дебіторська заборгованість): право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за Дебіторською заборгованістю щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у додатку № 1 до договору та визначених на момент набуття Новим кредитором Права вимоги, включаючи права вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пені), право вимагати передачі предметів, забезпечення в рахунок виконання зобов'язань у випадках та на умовах, встановлених Договором оренди. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Дебіторською заборгованістю переходять до Нового кредитора відповідно до договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
Новий кредитор сплатив повну суму лоту відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2020-02-18-000001-b від 16.03.2020 у сумі 5 575 886 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 24.03.2020 (а.с.64 у томі 2).
Позовні вимоги позивача ґрунтуються саме на договорі оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 та на праві власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 123а, загальною площею 786,8 кв. м.
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Серед підстав заміни кредитора у зобов'язанні, зазначених у частині 1 статті 512 Цивільного кодексу України, є заміна кредитора через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 516 Цивільного кодексу України зазначається, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" є правонаступником Акціонерного товариства "ВТБ Банк" у справі № 904/2918/19 за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" про стягнення заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 521 050 грн. 00 коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, у пункті 11.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення орендарем строків сплати орендної плати та/або компенсації комунальних та експлуатаційних витрат орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також відшкодовує завдані орендодавцю збитки.
За прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати на підставі пункту 11.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 20.09.2018 по 31.10.2019 в сумі 46 886 грн. 76 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.11, 199 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем були допущені такі помилки:
- невірно визначено граничний термін внесення орендної плати за жовтень 2018 року, січень, квітень, липень та жовтень 2019 року, а саме: без врахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
- нарахування пені здійснено з порушенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (більше ніж за шість місяців);
- в межах вірно визначених періодів прострочення та сум заборгованості здійснено арифметично невірний розрахунок (в тому числі, неправильне заокруглення сум).
Враховуючи вказане, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.11, 199 у томі 1), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:
"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за прострочення внесення орендної плати за загальний період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року підлягає нарахуванню в загальний період з 21.09.2018 по 31.10.2019 та в цей період складає 41 248 грн. 69 коп.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 41 248 грн. 69 коп.
Крім того, відповідно до умов пункту 11.3. договору у разі порушення орендарем строків сплати орендної плати та/або компенсації комунальних послуг та експлуатаційних витрат більше, ніж на 30 днів, орендар додатково сплачує на користь орендодавця 25% річних від простроченої суми.
За порушення строків сплати орендної плати більше ніж на 30 днів на підставі пункту 11.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 25% річних за період прострочення з 20.09.2018 по 31.10.2019 у сумі 26 483 грн. 08 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 25% річних, зробленого позивачем (а.с.11, 199 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено граничний термін внесення орендної плати за жовтень 2018 року, січень, квітень, липень та жовтень 2019 року, а саме: без врахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи вказане, розрахунок 25%, здійснений позивачем (а.с.11, 199 у томі 1), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 25% річних, судом встановлено, що 25% річних за прострочення внесення орендної плати за загальний період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року підлягають нарахуванню в загальний період з 21.09.2018 по 31.10.2019 та в цей період складають суму більшу, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаних вище періодах 25: річних, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 25% річних підлягають задоволенню в сумі 26 483 грн. 08 коп.
Крім того, у пункті 11.4. договору сторони передбачили, що у разі порушення орендарем строків передачі (повернення) об'єкта оренди орендодавцю, орендар сплачує на користь орендодавця санкцію у розмірі 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення передачі, а також відшкодовує завдані орендодавцю збитки.
Так, за порушення строків передачі (повернення) об'єкта оренди позивачу на підставі пункту 11.4. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача санкцію у розмірі 10% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення передачі у сумі 991 416 грн. 00 коп.
При цьому, суд відзначає, що здійснені позивачем розрахунки (а.с.11, 199 у томі 1) не є обґрунтованими, оскільки не містять дату початку періоду нарахування та дати закінчення, в графі розрахунку зазначено лише пункт договору та підсумкова нарахована сума.
Враховуючи вказане, суд вважає, що в цій частині позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми, у зв'язку з чим суд залишає вказані вимоги позивача без розгляду.
Відповідно до умов пункту 11.8. договору у випадку розірвання договору внаслідок порушення орендарем зобов'язань за договором, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати, а також відшкодувати завдані орендодавцю збитки.
На підставі до пункту 11.8. договору позивач нарахував та просить суд стягнути неустойку, яка передбачена договором на випадок його розірвання у зв'язку з порушення зобов'язань за договором, та яка визначена у розмірі подвійної місячної орендної плати в сумі 159 760 грн. 00 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку вказаної неустойки, зробленого позивачем (а.с.11, 199 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно здійснено вказаний розрахунок, отже він визнається судом необґрунтованим та таким, що суперечить наявним в матеріалах справи доказам.
Як було встановлено вище, днем розірвання договору є 02.01.2019, при цьому, в період з грудня 2018 року розмір орендної плати складає 35 000 грн. 00 коп. (пункт 5.2. договору), таким чином, подвійна місячна орендна плата складає 70 000 грн. 00 коп. (35 000,00 х2).
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню в сумі 70 000 грн. 00 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 9 881 грн. 73 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 3-2ДРД-1-007 від 01.08.2018 у загальному розмірі 1 745 595 грн. 84 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.12.2019) - задовольнити частково.
Залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 991 416 грн. 00 коп. штрафних санкцій за порушення строків повернення приміщення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичний медичний центр "Ваш Доктор" (04050, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 6; ідентифікаційний код 31251436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш-Дніпро" (49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 156-Г; ідентифікаційний код 43172190) 521 050 грн. 00 коп. основного боргу, 41 248 грн. 69 коп. пені, 26 483 грн. 08 коп. - 25% річних, 70 000 грн. 00 коп. неустойки та 9 881 грн. 73 коп. частину витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.01.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко