Справа № 620/2930/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
21 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суддя Бородавкіна С.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2019 при переводі на новий Закон України від 09.07.2003 №1058-IV ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', з виправленням всіх допущених порушень: при визначенні середнього розміру заробітної плати (доходу) в економіці України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014-2016 роки, розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати та коефіцієнта страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести їй призначення (перерахунок) пенсії та виплачувати її з 01.03.2019 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в економіці України, з якої сплачено страхові внески, яка враховується при обчисленні пенсії, за 2016-2018 роки в розмірі 6 188,90 грн., з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,17, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 ''Питання проведення індексації пенсії у 2019 році'' та з 01.05.2020 коефіцієнта збільшення 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 ''Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення'';
- при розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати врахувати до заробітної плати помісячно при розрахунку коефіцієнтів заробітної плати на підставі постанов (виконавчих листів) Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.07.2015, від 12.03.2016, від 17.06.2016 і довідки №362/25-01-05-45 від 26.08.2016, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3 388,90 грн. та суми премій до державних, професійних свят та ювілейних дат в розмірі 760,00 грн., та перерахувати помісячно коефіцієнт заробітної плати;
- при розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати на підставі статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' виключити березень 2003 року, як повний місяць;
- провести оптимізацію коефіцієнтів заробітної плати згідно зі статтею 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', виключивши 6 місяців підряд з 01.07.1995 по 31.12.1995 з самими низькими коефіцієнтами заробітної плати, залишивши 86 місяців для розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати;
- при обчисленні коефіцієнта страхового стажу відповідно до статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' врахувати до страхового стажу період одержання допомоги по безробіттю з 21.02.1990 по 17.05.1990:
- виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, що виникне внаслідок цього перерахунку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.08.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі заяви від 27.07.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2019 перерахунок та виплату пенсії віком, призначеної відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки та коефіцієнта збільшення показника в розмірі 1,17 (а з 01.05.2020 коефіцієнта збільшення показника в розмірі 1,11); із включенням до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3388 грн. 90 коп., премії до державних, професійних свят та ювілейних дат (1/12) - 178,62 грн.; із виключенням з розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати березня 2003 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, що виникне внаслідок проведеного перерахунку; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,17, починаючи з 01.03.2019, та з 01.05.2020 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,11, є безпідставними, оскільки застосування величини оцінки одного року страхового стажу було змінено з 01.10.2017 з прийняттям Закону України №2148-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення пенсії ОСОБА_1 врахована заробітна плата за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 03.03.2003, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 та 1,11.
Також, апелянт звертає увагу на безпідставності задоволення позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача із включенням до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3388,90 грн., премії до державних, професійних свят та ювілейних дат (1/12) -178,62 грн., оскільки постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.07.2015 (справа № 750/4732/15-а) та від 12.03.2016 (справа № 750/117/16-а) виконані апелянтом згідно виконавчих листів і правових підстав для включення відповідних виплат в заробіток при розрахунку пенсії позивачу згідно норм Закону №1058-1V не було, як і не визначено судом в оскаржуваному рішенні, на яких підставах ці виплати повинні враховуватися.
28.12.2020 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі та залишити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року без змін в повному обсязі.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області.
У період з 04.03.2003 по 28.02.2019 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 01.03.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається із індивідуальних даних щодо ОСОБА_1 , пенсію позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначено із врахуванням таких складових: коефіцієнт страхового стажу 0,37250 (з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%); заробітна плата за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 03.03.2003; середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 та 1,11 (а.с. 16, 17-18, 46-49, т.1).
При цьому, під час обрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивача, ГУПФУ в Чернігівській області не врахувало: матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3 388,90 грн., премії до державних, професійних свят та ювілейних дат в розмірі 760,00 грн., період, коли ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю (з 21.02.1990 по 17.05.1990). Також як до так і після оптимізації заробітної плати кількість місяців заробітної плати для розрахунку заробітку склала 93 (сума коефіцієнтів 246,09940).
06.02.2020, 13.02.2020 та 25.03.2020 (а.с. 19-20, 21, 24-29, т.1) ОСОБА_1 зверталась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявами про роз'яснення порядку розрахунку її пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також позивач просила перерахувати їй пенсію на підставі довідок ДП «Чернігівстандартметрологія» від 21.02.2020 №116/04-13, №117/02-08, виписки з наказу від 14.02.1990 №12-к, довідок ГУДФС у Чернігівській області від 26.08.2016 №362/25-01-05-45, №363/25-01-05-45.
Листом від 06.03.2020 за №480-421/П-02/8-2500/20 (а.с. 22-23, т.1) позивачу повідомлено порядок та підстави проведеного розрахунку пенсії. Листом від 28.04.2020 за №1100-1101/П-02/8-2500/20 ГУПФУ в Чернігівській області повернуто ОСОБА_1 вказані вище довідки та зазначено про відсутність підстав для проведення перерахунку її пенсії (а.с. 30, т.1).
Вважаючи, що відповідач невірно під час перерахунку пенсії з 01.03.2019 визначив показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, що має застосуватись до її пенсії, та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, 27.07.2020 позивач звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії:
із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки та коефіцієнтів збільшення 1,17 і 1,11,
із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат,
із врахуванням періоду, коли ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю,
із виключенням березня 2003 року як повного місяця із розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку,
із проведенням оптимізації коефіцієнтів заробітної плати, виключивши 6 місяців підряд з 01.07.1995 по 31.12.1995 (а.с. 70, т.1).
Листом від 13.08.2020 за №2500-0339-8/29988 ГУПФУ в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 , що рішенням від 05.08.2020 їй відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та зазначило, що оскільки при звільненні позивачу була виплачена вихідна допомога на яку не нараховуються страхові внески, зарахувати лютий-квітень 1990 року до страхового стажу немає законних підстав. Також повідомлено, що стаж зараховано по 31.03.2003 із врахуванням заробітку за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та із 01.07.2000 по 31.03.2003, а обчислення пенсії з врахуванням вказаних вище доплат не передбачено положеннями статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 71, т.1).
Вважаючи вказану відмову ГУПФУ в Чернігівській області протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Щодо правомірності застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в економіці Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки під час перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
У відповідності до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом України «Про державну службу», то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, як убачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась у 2019 році вперше.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про державну службу», у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. N 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.
За таких обставин, перерахунок пенсії ОСОБА_1 має проводитись із врахуванням вказаних коефіцієнтів збільшення.
Щодо виключення березня 2003 року як повного місяця із розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Тобто, Законом №1058-ІV передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності яких можливо зарахувати до страхового стажу неповний місяць роботи як повний, а саме сплата особою за цей місяць страхових внесків у розмірі не менше мінімального.
Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок індивідуального коефіцієнта ОСОБА_1 здійснений із врахуванням заробітку по березень 2003 року включно (а.с.71, т.1).
Однак, відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 72, т.1), ОСОБА_1 звільнена з роботи з 03.03.2003 відповідно до наказу №530. Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с. 46-48), кількість повних місяців, за які у 2003 році було сплачено страховий внесок, становить 2 місяці (січень-лютий). Сума страхового внеску з заробітної плати 1 робочого дня у березні 2003 року (03.03.2003) становила 53,34 грн., що є менше мінімального встановленого страхового внеску.
Відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії від 04.03.2003 №05-035-67 (а.с. 49, т.1) враховано заробітну плату позивача лише з 01.01.2003 по 28.02.2003.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 , що березень 2003 року, як неповний місяць роботи, має бути виключений із розрахунку її індивідуального коефіцієнта.
Щодо вимоги про зобов'язання ГУПФУ в Чернігівській здійснити перерахунок пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, постановами Деснянського районного суду міста Чернігова від 17.07.2015 (справа №750/4732/15-а) та від 12.03.2016 (справа №750/117/16-а) зобов'язано Чернігівське ОУПФУ включити в заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3388 грн 90 коп., премію до державних, професійних свят та ювілейних дат (1/12) - 178,62 грн., у зв'язку із чим видано відповідні виконавчі листи (а.с. 38, 39, т.1).
Після переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV ГУПФУ в Чернігівській області здійснює ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії без врахування вказаних сум.
Разом з тим, у рішеннях Верховного Суду України від 16.09.2014 (справа №21-314а14) та від 20.02.2012 (справа №21-430а11), а також у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 (справа №425/1998/16-а), від 03.07.2018 (справа №464/3737/17), від 23.11.2018 (справа №638/981/17), від 28.11.2018 (справі №404/623/17), від 24.03.2020 (справа № 184/1028/17) суд касаційної інстанції висловив правову позицію, відповідно до якої матеріальна допомога та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включаються до складу заробітної плати державного службовця згідно Закону України «Про державну службу», повинні враховуватися відповідачем при обчисленні розміру його пенсії.
Також відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.03.2019 (справа №712/14740/16-а), отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
В статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №2-а/2506/31/12.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії із врахуванням вищевказаних сум.
Щодо періоду з якого позивачу слід провести перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (частина третя статті 45 Закону №1058-IV).
Враховуючи наведене та встановлені обставини частково невірного визначення ГУПФУ в Чернігівській області розміру пенсії ОСОБА_1 після її призначення на підставі Закону №1058-IV, відповідний перерахунок має бути проведений з 01.03.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірно було задовольнити частково судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О. О. Беспалов