Справа № 580/2844/20 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель
21 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Парінова А.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020року
у справі №580/2844/20 (розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
У липні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо непроведення розпоряджень з розрахунку пенсії позивача у зв'язку з чим виникла заборгованість з невиплаченої пенсії у відповідність до розмірів, встановлених постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 у справі №711/11223/15-а, критерієм розрахунку в якому з 01.10.2015 є мінімальна пенсія за віком, а саме: основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії інваліду 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком; підвищення інваліду війни 2 групи - 40% мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача виготовити відповідні документи для виплати у порядку черговості виплати заборгованості через ДКСУ в розмірі 140463,05грн.;
- стягнути з відповідача через ДКСУ невиплачену пенсію в розмірі 140463,05грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено що на виконання рішення Придніпровського районного суду від 18.01.2016 позивачу перерахована пенсія. За період березень 2016 року - липень 2020 року донарахована сума 140463,05 грн., яка не виплачена, що підтверджується відповідною довідкою відповідача. Тому просить стягнути цю суму на його користь.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виплати ОСОБА_1 нарахованої за період з 01.03.2016 до 01.07.2020 пенсії в сумі 140463,05 грн.
Стягнуту з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану за період з 01.03.2016 до 01.07.2020 пенсію в сумі 140463,05 грн. (сто сорок тисяч чотириста шістдесят три гривні 05 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при винесенні рішення Черкаським окружним адміністративним судом по справі № 580/2844/20 не враховано факт того, що аналогічні позовні вимоги ОСОБА_1 неодноразово були розглянуті в судовому порядку та прийнято відповідні рішення, де судами було відмовлено у задоволенні таких позовних вимог позивача, з підстав того, що останнім не вірно вибраний спосіб захисту.
Позивачем надано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга апелянта є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, позивач зазначає, що посилання апелянта на рішення судів є необґрунтованим, оскільки в них розглядалися інші позовні вимоги.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 у справі №711/11223/15-а, яка набрала законної сили 25.03.2016, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси щодо відмови у розрахунку та виплаті пенсії за заявою ОСОБА_1 з 01 жовтня 2015 р. в розмірі, визначеному постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, починаючи з 01 жовтня 2015р.
На виконання вказаного рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії.
Згідно з довідкою відповідача за підписом начальника відділу з питань перерахунків пенсій №1 Н.Обиюх та начальника відділу з питань виплати пенсій №1 Н.Сергієнко загальна сума невиплаченої пенсії, нарахованої на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 у справі №711/11223/15-а, за період з 01.03.2016 до 01.07.2020 становить 140463,05 грн.
Оскільки вказані кошти позивачу не виплачені, він звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії за період з 01.03.2016 до 01.07.2020 нараховані позивачу, але не виплачені без наявності законних підстав, зважаючи, що спору щодо розміру нарахованої заборгованості з пенсії за вказаний період між сторонами немає, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення вказаної заборгованості на користь позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, що ОСОБА_1 06.04.2000 року звернувся до управління соціального захисту населення в м. Сєвєродонецьку за призначенням пенсії по інвалідності, як інвалід III групи загального захворювання. Пенсію призначено з 14.03.2000 (з часу встановлення інвалідності) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". ОСОБА_1 було встановлено II групу інвалідності захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з втратою працездатності 75%.
Так, 18.04.2002 року ОСОБА_1 звернувся до управління соціального захисту населення в м. Сєвєродонецьку з заявою про перехід з пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Для призначення даного виду пенсії позивач надав необхідний пакет документів, в тому числі довідку про заробітну плату видану Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством "Об'єднання "Азот"", довідку галузевого державного архіву Міністерства оборони України про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, військовий квиток та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи І категорії. Даний вид пенсії призначено з 05.04.2002 року.(розпорядження №163243 від 08.05.2002).
З 01.07.2002 у зв'язку з передачею функцій нарахування та виплати пенсій до органів Пенсійного фонду України ОСОБА_1 перебував на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку та в подальшому розмір пенсії змінювався на підставі заяв та додаткових документів наданих до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку.
ОСОБА_1 07.02.2005 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку за перерахунком пенсії по заробітній платі та надав довідки про заробітну плату видані Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством "Об'єднання "Азот"" та копію рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.12.2004 №2-90/04, яким зобов'язано Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство "Об'єднання "Азот"" видати довідку, яка відповідає формі та вимогам законодавства України, про заробітну плату за час роботи в зоні ЧАЕС відповідно до вимог Розпорядження РМ СРСР від 07.05.1986 № 964 та Постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, з зазначенням виплати разової винагороди в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) та заохочувальної премії із розрахунку 400 руб. в місяць відповідно фактичних вихододнів, зверх встановлених максимальних премій.
Перерахунок пенсії проведено з 01.02.2005 (заява від 07.02.2005, рішення від 13.12.2004).
З 09.02.2005 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності захворювання пов'язане з - виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з втратою працездатності 80%.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2008 №2а- 1027/08 та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.07.2007.
На виконання рішення суду управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку проведено перерахунок пенсії з 01.07.2007 виплата пенсії здійснювалась з урахуванням рішення суду.
Так, виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась:
з 01.02.2005 по 30.06.2007 з урахуванням рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.12.2004 №2-90/04 та з 01.07.2007 по 31.10.2011 з урахуванням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2008 № 2а-1027/08 та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008; з 01.11.2011 виплата пенсії ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області проводилась з урахування рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.12.2004 № 2-90/04 та постанов Уряду, що і не заперечується сторонами.
З 01.03.2014 ОСОБА_1 у зв'язку із зміною місця проживання перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області. (розпорядження №72163 від 07.04.2014).
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2014 складав 9211,67 грн., в тому числі 8402,47 грн. основний розмір пенсії, 379,60 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, 379,60 грн. підвищення інвалідам війни 2 групи відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 50 грн. щомісячна цільова грошова допомога на проживання інвалідам війни; з 01.01.2015 - 9391,03 грн., де 179,36 грн. індексація пенсії.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 №711/11223/15-а та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009, починаючи з 01.10.2015.
Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
На виконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах проведено перерахунок пенсії, доплата по перерахунку за період з 01.10.2015 року по 30.06.2016 року нарахована в сумі 5399,43грн. та нарахування в подальшому з 01.07.2016р.- 998,47грн. щомісячно.
Для роз'яснення питання погашення заборгованості за судовими рішеннями Кабінет Міністрів України постановою від 03.09.2014 року №440 (набрала чинності 23.09.2014 року) затвердив Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою. Дія порядку поширюється на рішення суддів, які видані або ухвалені до 01.01.2013 року (в тому числі, які були змінені рішеннями апеляційного чи касаційного суду).
Згідно з Порядком облік судових рішень про перерахунок та/або виплату коштів з державного бюджету, передачу до органів Казначейства відповідних документів для здійснення у порядку черговості виплати заборгованих коштів здійснює державна виконавча служба.
Так, виплата ОСОБА_1 проводиться в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та нараховується заборгованість за рішенням судів.
Розмір призначеної позивачу пенсії станом на 01.12.2016 року складає 9391,03 грн, до складу пенсії входить 8402,47 грн основний розмір пенсії (10503,09 грн (заробітна плата) х 80% (розмір відшкодування фактичних збитків, визначений органами МСЕК); 379,60 грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи; 498,80грн.- підвищення інвалідам війни 2 групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 50 грн.-щомісячна цільова грошова допомога на проживання інвалідам війни; 60,16 грн.-індексація.
Тобто, щомісяця ОСОБА_1 проводяться відповідні нарахування за рішенням суду (борг збільшується) до внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та/або Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210" Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Загальна сума неплаченої пенсії з 01.10.2015 року по 31.03.2019 року складає 81646,85грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2019 року по справі №711/2771/17, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 зобов'язано посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області надати окремим документом належним чином завірену довідку про невиплачену ОСОБА_1 пенсію, перераховану за постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11/223/15-а за кожен місяць, починаючи з 01.10.2015 року по час видачі довідки загальною сумою та по статтям виплат; зобов'язано Головне УПФУ в Черкаській області надати ОСОБА_1 копії розпоряджень з розрахунком пенсії у розмірах, встановлених постановами Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року з 01 жовтня 2015 року по даний час, у зв'язку зі зміною мінімальної пенсії.
На виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області надано довідку згідно якої, доплата по перерахунку пенсії по рішенню Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №711/11223/15-а за період з 01.10.2015 року по 01.07.2020 року нарахована та неплачена пенсія складає в сумі 140463,05грн.
Згідно витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №711/11223/15-а виконано в сумі 2806,66грн.
Однак, нарахування пенсії щомісяця ОСОБА_1 проводяться відповідні нарахування за рішенням суду (борг збільшується) до внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та/або Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210" Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ОСОБА_1 11.09.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії у відповідності до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та видачі розпорядження про такий перерахунок.
Листом від 10.10.2109 року за вих. №1200/Б-10 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а управлінням проведено індивідуальний перерахунок та видано довідку в якій зазначено загальну суму пенсії, що підлягає до виплати з розмежуванням по статтям та копії розпоряджень з розрахунком пенсії.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, що у березні 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати незаконними дії начальника Головного УПФУ в Черкаській області Зінник Світлани Михайлівни та посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області, яка полягає у бездіяльності при виконанні рішень Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а, Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2019 року у справі № 711/2771/17 протиправною.
- визнати незаконними дії посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області, які полягають у не приведенні розпоряджень по розрахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідність до розмірів, встановлених постановами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2019 року у справі № 711/2771/17, Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року з 01 жовтня 2015 року, критерієм розрахунку пенсії є мінімальна пенсія за віком, а саме:
- основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком;
- додаткової пенсії інваліду 2-ї групи (ст. 49) - 75% мінімальної пенсії за віком;
- підвищення інваліду війни 2 групи - 40% мінімальної пенсії за віком.
- зобов'язати Головне УПФУ в Черкаській області згідно ч. 4 ст. 245 КАСУ, яка не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд виготовити розпорядження з 01.07.2020 року де критерієм розрахунку пенсії є мінімальна пенсія за віком та проводити своєчасний розрахунок у зв'язку зі зміною мінімальної пенсії у розмірах: основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії інваліду 2-ї групи (ст. 49) - 75% мінімальної пенсії за віком, підвищення інваліду війни 2 групи - 40% мінімальної пенсії за віком, за розмірами встановленими постановами Придніпровського районного суду м. Черкас від 21.03.2019 року у справі № 711/2771/17, Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15 та Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року.
- зобов'язати державну виконавчу службу (головне територіальне управління юстиції у Черкаській області) витребувати з Головного УПФУ в Черкаській області відповідні документи для здійснення у порядку черговості виплати заборгованих коштів через Державну Казначейську службу України у сумі 140462,05 гривень;
- зобов'язати Головне УПФУ в Черкаській області подати у 30-денний строк звіт про виконання даного судового рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року по справі №580/4032/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконними дії посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області щодо не прийняття розпорядження по розрахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідність до розмірів, встановлених постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року по справі №2а-1027/08 з 01 жовтня 2015 року.
Зобов'язано Головне УПФУ в Черкаській області виготовити розпорядження згідно постановами Придніпровського районного суду м. Черкас від 21.03.2019 року у справі №711/2771/17, Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року по справі №2а-1027/08.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі №580/4032/19, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - без змін.
Дослідивши зміст позовної заяви по даній справі та по справі №580/4032/19 колегіє суддів встановлено, що позивач фактично оскаржується бездіяльність відповідача, яка полягає не наданням відповідачем жодного розпорядження, в якому пенсія позивачу розрахована відповідно до постанови суду, в якому вихідним критерієм розрахунку основної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Звертає увагу, що Придніпровський районний суд м. Черкаси від 21 березня 2019 року по справі № 711/2771/17, зобов'язано Головне УПФУ в Черкаській області надати позивачу копії розпоряджень з розрахунком пенсії у розмірах, встановлених постановами Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15 та Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року з 01 жовтня 2015 року, однак УПФУ не виготовляє розпоряджень згідно рішень суду де критерієм розрахунку є мінімальна пенсія за віком.
З аналізу матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку має місце не виконання відповідачем рішень вище зазначених судів, а отже в даному випадку даний позов у даній справі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Розділом IV КАС України закріплені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Частиною 1 статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Правова позиція з цього питання викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Як вже зазначалося вище, що предметом позову у цій справі є протиправні дії відповідача щодо невиконання рішень суду, які набрали законної сили.
Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Оскаржувана бездіяльність відповідача, вчинено на виконання рішення суду і можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.
З аналізу матеріалів справи, колегія суддів доходить висновку, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду для отримання виконавчого листа та пред'явити його до виконання.
Доводи позивача, що у цій справі інші підстави, колегією суддів не береться до уваги, оскільки, як встановлено судом дані позовні вимоги стосуються не виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу апелянта задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статями 9, 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
А. Б. Парінов