про забезпечення позову
21 січня 2021 року № 320/491/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у м. Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни, третя особа - ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни, третя особа - ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 28.01.2021.
20.01.2021 представником позивача, через канцелярію суду, була подана заява про забезпечення адміністративного позову, в якій представник позивача просить суд:
- заборонити вчинення будь-яких дій та рішень з примусового виконання щодо стягнення на підставі виконавчого напису від 15.06.2020, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., який зареєстрований в реєстрі за №1274, відносно стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" заборгованість у розмірі 1185430,28 грн.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на очевидність ознак протиправності оскаржуваних постанов та дій відповідачів, а також на те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову неминуче призведе до настання незворотних наслідків, отримання збитків та до порушення прав та інтересів позивача.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Суд, оцінюючи доводи представника позивача щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також ускладнення захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, враховує наступне.
Як зазначено вище, представник позивача обґрунтовуючи клопотання, зауважив, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо передачі автомобіля марки MITSUBISHI модель L200, реєстраційний номер НОМЕР_1 до Державного підприємства "СЕТАМ" для примусової реалізації на прилюдних торгах, зумовлює існування очевидної небезпеки заподіяння істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 як власника відповідного майна. Крім того, на думку представника позивача, захист цих прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 стане неможливим без вжиття заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій оскаржує постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича: від 28.12.2020 ВП №63249643 про поновлення виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни від 30.01.2020 ВП №64019135 про відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Приписами частин 1 - 3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 вказаного Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пунктів 1, 4 розділу ІІ "Передача майна на реалізацію" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.
Так, з офіційного сайту системи електронних торгів арештованим майном (http://setam.net.ua) вбачається, що 12.01.2021 було опубліковано повідомлення про проведення 01.02.2021 аукціону (торгів) з продажу арештованого майна: транспортного засобу MITSUBISHI модель L200 номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 зі стартовою ціною 143406,00 грн., реєстраційний номер лота 462254.
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу Х "Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що майно не може витребовуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
У постанові від 23 вересня 2014 року у справі 3-112гс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця, учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Отже, оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.1 3, 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України). Стосовно порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом "Про виконавче провадження", щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому зазначеним Законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Вказану правову позицію суд оцінює з врахуванням приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Додатково суд бере до уваги положення статті 1174 Цивільного кодексу України, яка вказує, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
За таких підстав та враховуючи те, що позивачем оскаржуються постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 64019135, та постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича у виконавчому провадженні №63249643, а також враховуючи призначення Державним підприємством "Сетам" електронних торгів на 01.02.2021 з реалізації вказаного майна позивача, виникла необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупиненням реалізації арештованого майна.
Як наслідок, продовження процедури реалізації майна позивача у спосіб, встановлений Порядком, на думку суду, створює очевидну небезпеку заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам, а також унеможливлює захист таких прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 без вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на положення статті 388 Цивільного кодексу України в їх системному зв'язку з статтею 57 частинами 3, 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно із статтею 34 частиною 1 пунктом 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.
Положеннями пункту 2 розділу ХІ "Визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в даній справі належним захистом прав позивача буде вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом саме заборони вчиняти дії, направлені на реалізацію (в тому числі і проведення електронних торгів) транспортного засобу MITSUBISHI модель L200 номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
При цьому, суд зауважує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту - до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У даному випадку враховуючи, що оцінка правомірності вилучення у позивача автомобіля є предметом спору у цій справі, суд вважає доцільним заборонити вчиняти будь-які дії, які спрямовані на відчуження вищевказаного транспортного засобу, оскільки невжиття такого заходу, у разі задоволення позову, призведе до необхідності докласти значних зусиль для відновлення порушених прав позивача як власника відповідного майна.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївні та Державному підприємству "СЕТАМ" вчиняти дії, направлені на реалізацію (в тому числі і проведення електронних торгів) та відчуження транспортного засобу MITSUBISHI модель L200 номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В., який зареєстрований в реєстрі за №1274 від 15.06.2020, відносно стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" заборгованості у розмірі 1185430,28 грн.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі та Державному підприємству "СЕТАМ".
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Роз'яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.