ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2021 р. справа № 300/2801/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 15.10.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також Івано-Франківський ОВК, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач 2) про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на час звернення до суду, а також зобов'язання видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення та здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії на підставі оновленої довідки, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України і отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При призначенні позивачу пенсії були враховані як основні види забезпечення, так і додаткові види грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Перерахунок пенсії здійснено на підставі довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018, в якій для розрахунку вказано три складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років. Однак, позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, що набрало законної сили 05.03.2019, визнано нечинною Постанову № 103 в частині, що визначала складові грошового забезпечення для формування суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Відтак, на переконання позивача, у відповідності до статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", йому гарантовано право на врахування під час перерахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що свідчить про виправдані очікування на обчислення розміру пенсії під час її перерахунку з 01.01.2018 року з урахування усіх складових грошового забезпечення станом на 01.03.2018. В зв'язку із наведеним, позивач звернувся до відповідачів із заявами про надання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та здійснення такого перерахунку. Однак, листами відповідачі відмовили у задоволенні прохань позивача, з огляду на відсутність правових підстав. З наведених підстав, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом долучення належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до позовної заяви, а саме: копію розрахунку на пенсію за вислугу років за пенсійною справою №ХД-16029 від 17.01.1999 та копію довідки про розмір грошового забезпечення від 16.03.2018.
05.11.2020 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.63-64).
Івано-Франківський ОВК скористався правом на подання відзиву на позов, який надійшов на адресу суд 30.10.2020, відповідно до якого щодо заявлених позовних вимог заперечив. Представник відповідача 1 зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" чітко визначені складові грошового забезпечення, які повинні бути зазначені у довідках та з розміру яких необхідно здійснювати перерахунок пенсії. Після перерахунку, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які отримував позивач на момент призначення пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, до складу грошового забезпечення не входили. Скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 не дає Івано-Франківському обласному військовому комісаріату підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача та направлення її до пенсійного органу. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 була чинною та не була скасована на момент складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 і проведення спірного перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області пенсії позивача з 01.01.2018. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.71-74).
Суд зазначає, що згідно листа Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №6/2 від 23.11.2020, адресованого голові Івано-Франківського окружного адміністративного суду, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2020 році", Івано-Франківський обласний військовий комісаріат був переформований в Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Правонаступником Івано-Франківського обласного військового комісаріату з 31.10.2020 є Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (а.с.59).
Відтак, керуючись статтею 52 КАС України, судом допущено процесуальне правонаступництво відповідача 1 (надалі по тексту також - обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) у адміністративній справі №300/2801/20.
27.11.2020 на адресу суду від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник зазначив, що дії відповідача 2 щодо проведення спірного перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року на підставі виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки, у повній мірі відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пункти 1, 2 якої на той час були чинними, нескасованими, та неконституційними не визнавались. Крім того, відповідач вказує на те, що з метою врегулювання умов, порядку та розмірів подальшої виплати перерахованих пенсій з 01.01.2018 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 14.08.2019 року за № 804, якою передбачено здійснювати виплату пенсій у 2019 році, призначених відповідно до № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року та перерахованих з 01.01.2018 року відповідно до Постанови № 704 у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року. Також, представник відповідача 2 звернув увагу на те, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Стосовно зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року, відповідач 2 вказав, що таке зобов'язання є передчасним та втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень і таким, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Окрім того, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач звернувся до суду в жовтні 2020 року. Відповідно до вищевикладеного, представник відповідача 2 вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі (а.с.77-85).
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як вбачається із протоколу за пенсійною справою №ХД - 0901002987 (Міноборони) від 01.12.2017, пенсія позивача обраховувалась в основному розмірі 80% грошового забезпечення, яке включало такі складові :
- посадовий оклад 830,00 грн;
- оклад за військове звання 65,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 30% 268,50 грн;
- надбавка за умови режимних обмежень допуск Ф.3 10% 83,00;
- надбавка за кваліфікацією, В/СЛ 1 класу 4% 33,20 грн;
- надбавка за особливо важливі завдання 50% 581,75 грн;
- премія 10% 83,00 (а.с.42).
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Івано-Франківський ОВК, з метою проведення перерахунку пенсій, передбаченого Постановою №103, складено та направлено до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.03.2018.
Вказана довідка передбачає такі види грошового забезпечення:
- посадовий оклад 3440,00 грн;
- оклад за військовим званням 1020,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 45% 2007,00 грн (а.с.35).
На підставі виданої Івано-Франківським ОВК довідки, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, починаючи з 01.01.2018, проведено перерахунок пенсії позивачу, з врахуванням вказаних вище складових грошового забезпечення позивача, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №ХД - 0901002987 (Міноборони) від 01.01.2018 (а.с.43).
Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії, вважаючи положення пунктів 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 такими, що не відповідають приписам Конституції України, обмежують права військовослужбовців та є дискримінаційними, 15.07.2020 позивач звернувся до Івано-Франківського ОВК із заявою про надання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а.с.25-26).
Івано-Франківський обласний військовий комісаріат листом від 21.07.2020 за №12/924 повідомив позивача, що на момент видачі відповідачем довідки про грошове забезпечення - ОСОБА_1 не було жодних підстав включати в таку довідку інші види грошового забезпечення, крім окладу за посадою, військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років (а.с.27-28).
Також, вважаючи протиправним застосування при перерахунку пенсії положень Постанови №103 без урахування повного складу грошового забезпечення і обмеження відсоткового значення виплати перерахованого підвищення, позивач звернувся 15.07.2020 з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (а.с.29).
За результатом розгляду вищенаведеної заяви ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповіддю №2091-2104/Г-02/8-0900/20 від 28.07.2020 повідомило, що у Головного управління відсутні законні підстави та відповідні повноваження для проведення перерахунку пенсії позивачу (а.с.30-32).
Вважаючи вищенаведені відмови відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII, в редакції від 06.12.2016, чинній на момент перерахунку пенсії, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесеними змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393 (надалі, також - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
За змістом пункту 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 вказаного Порядку №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, в редакції Постанови №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено у новій редакції, де відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019 (http://reestr.court.gov.ua/Review/80232293).
Згідно із приписами частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд звертає увагу, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, та, як наслідок, з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, який повинні вчинити відповідач 1, а також пенсійний орган у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача 1 із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення від 15.07.2020, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами 2, 4 та 5 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 за №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей” (зі змінами) та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (далі Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
В зв'язку із наведеним, на Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому, суд вказує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Згідно пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
В зв'язку із наведеним, суд зазначає, що доводи відповідача 1 про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки скласти та надати до органу пенсійного фонду нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року, оскільки Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103, є необґрунтованими бо така процедура встановлена Порядком №45.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такий додатковий вид грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, ухваленій у справі № 826/3858/18, вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень на зміну структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, саме з 05.03.2019 дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання нової довідки про грошове забезпечення, виникло у зв'язку із настанням законних підстав 05.03.2019, підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції “Захист права власності”.
Разом з цим, суд зазначає, що до моменту отримання належної довідки від Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у рішенні від 17.12.2019, ухваленому у зразковій справі №160/8324/19, яке набрало законної сили 24.06.2020.
Крім того, суд встановив, що на виконання вимог Постанови №103 позивачеві здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 із врахуванням грошового забезпечення, яке становить: посадовий оклад 3440,00 грн; оклад за військовим званням 1020,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 45% 2007,00 грн.
Здійснюючи з 01.01.2018 вищенаведений перерахунок пенсії позивачу, відповідач 2 врахував усі види грошового забезпечення, передбачені пунктом 5 Порядку №45 та пунктом 1 Постанови №103.
Суд звертає увагу, що на час виготовлення довідки, згідно якої позивачу 01.01.2018 пенсійним органом і здійснено спірний перерахунок, положення Постанови №103 та Порядку №45 були чинні, у встановленому законом порядку не скасовувались та неконституційними не визнавались, що свідчить, про правомірність та обґрунтованість дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в період з 01.01.2018 по 05.03.2019.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відтак, враховуючи висновок суду про виникнення в ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва законної сили 05.03.2019, в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 1 квітня 2019 року.
Окрім цього, у відзиві на позов представник відповідача 2 звертає увагу на приписи чинних на момент розгляду справи постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (надалі, також Постанова №804), та №1088 від 24.12.2019 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” (надалі, також Постанова №1088), якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Однак суд вказує на те, що зі змісту положень Постанов №№804, 1088 вбачається, що ними, як і пунктом 1 Постанови №103 обмежено складові грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія.
Суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів, є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено Окружним адміністративним судом м. Києва у своєму рішенні від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не відповідають вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки змінюють умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, що можливо виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В даному випадку слід вказати, що частиною 3 статті 7 КАС України передбачено у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Також суд стверджує, що вказані вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
В зв'язку із вищенаведеним суд дійшов висновку, що застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 та №1088 від 24.12.2019, якими встановлено аналогічне з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи №826/3858/18 буде несумісним з принципом верховенства права.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відтак, беручи до уваги встановлену законодавцем можливість здійснення перерахунку пенсії не тільки на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів, суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність законодавчих підстав для видачі нової довідки та, відповідно, проведення перерахунку пенсії.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, з огляду на набуття позивачем права на перерахунок пенсії з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18, суд вважає протиправними дії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у складенні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення безпідставною і премії, у зв'язку із наявністю підстав для обчислення розміру пенсії позивача саме з 05.03.2019, а відтак слід зобов'язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, та із врахуванням положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Вищевказана правова позиція висвітлена в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, яке набрало законної сили 24.06.2020.
Відтак, зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі виданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначений за відповідною посадою, станом на 05.03.2019 року, провести з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Крім того, суд, виходячи із змісту спірних правовідносин, не вважає передчасною вимогу позивача про зобов'язання орган пенсійного фонду на підставі виданої обласним військовим комісаріатом оновленої довідки здійснити з 01.04.2019 належне обчислення пенсії, а також задоволення такої вимоги не можна трактувати як втручання у виключні і дискреційні повноваження суб'єкта власних повноважень, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, заява №33202/96; Онер'їлдіз проти Туреччини, заява №48939/99; Москаль проти Польщі, заява №10373/05).
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії (заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі Салах Шейх проти Нідерландів від 11.01.2007 (заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, при обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відтак, виходячи із принципу верховенства права, суд зазначає наступне.
Уряд України приймаючи Постанову №103 порушив вимоги Закону №2262-ХІІ, - така обставина встановлена Верховним Судом у справі №826/3858/18.
Звуження складової грошового забезпечення військовослужбовців, із якого з 01.03.2018 мало б відбутися черговий перерахунок пенсії вказаної категорії, констатовано Верховним Судом у справі №826/3858/18 і №160/8324/19. При цьому, право на відповідний перерахунок пенсії, не з вини пенсіонера, а саме у зв'язку із дією нормативно-правового акта, який не відповідає Закону України, поновлено в судовому порядку 05.03.2019.
Прийняття Урядом України Постанов №№804, 1088 вказує на продовження надання спірним правовідносинам протиправного змісту, який надалі впродовж 2019 і 2020 років, у зв'язку із їх застосуванням як обласним військовим комісаріатом так і органом пенсійного фонду, звужує склад грошового забезпечення військовослужбовців, що враховуються при перерахунку пенсії без додаткових його видів.
Відтак, почергове виконання рішення суду у даній справі будь-яким яким чином не ускладнить поетапне і своєчасне відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсійного забезпечення, гарантованого статтями 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, після виготовлення Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки позивача, і скерування її в орган пенсійного фонду, останній виконує завершальний етап поновлення порушеного права, за захистом якого Гавюк Б. М. і звернувся до суду.
Відповідач 2 не заперечує у справі щодо вимоги про виплату недонарахованої і невиплаченої пенсії, як різниці розміру, між фактично виплаченою і пенсією, на яку позивач дійсно має право, - однією сумою.
В зв'язку із наведеним, задоволення такої вимоги позивача є, на переконання суду, в розумінні частини 2 статті 5, пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України належним способом відновлення порушеного права на гарантований законом розмір пенсійного забезпечення.
Крім того, позивач не ставить питання про визнання протиправною відмову органу пенсійного фонду у перерахунку пенсії, оскільки такої у спірних правовідносинах не має, так як перерахунок без відповідної довідки уповноваженого органу є неможливим.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, по тексту судового рішення суд дійшов висновку, що до моменту отримання від уповноваженого органу або від самого заявника довідки, дії щодо відмови у перерахунку пенсії є правомірними.
Однак, орган пенсійного фонду відмовив позивачу на його звернення від 15.07.2020 з інших підстав, зокрема, вказавши на відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії позивачу зважаючи на те, що після 05.03.2019 - визнання нечинними окремих положень Постанови №103 та Порядку №45, Уряд України не приймав інших рішень про порядок та умови перерахунок пенсій військовослужбовців, а також у зв'язку із додатковим врегулюванням спірних правовідносини постановами №804 від 14.08.2019 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” і №1088 від 24.12.2019 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” (а.с.30-32).
Зважаючи на те, що право на призначення і перерахунок пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, як станом на 05.03.2019 так і станом на 28.09.2020 (день надання відповіді на звернення позивача) гарантовані статтями 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, а також зважаючи на оцінку Великою Палатою Верховного Суду правового змісту Постанови №1088, сформовану у рішенні від 24.06.2020 у справі №160/8324/19, відмову у перерахунку ГУ ПФУ в Івано-Франківській області пенсії позивача саме з таких підстав суд вважає протиправною. Зміст такої відмови, окрім іншого, не відповідає правовим висновкам визначених у рішенні Верховного Суду, ухваленого 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19.
При цьому суд враховує й те, що дії органу пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії позивача без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 04.03.2019 є правомірними, виходячи із правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) провадження № 11-366заі19 (пункти 69, 73, 74, 82) і у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №11-20заі20).
Щодо посилань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
В частині 2 статті 2 Закону України № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.
Відповідно до ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Крім цього, згідно з частиною 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 по справі 809/248/18.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Частиною 1 та 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак ОСОБА_1 в адміністративному позові вказав про необхідність стягнення із відповідача понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 4174,30 гривень.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, поряд з іншим, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи(частина 5 ст. 134 КАС України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 4174,30 гривень, позивач долучив Договір про надання правової допомоги від 10.07.2020, укладений між ОСОБА_1 1 та адвокатом Олейняш Михайлом Івановичем, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №21/385 від 02.06.2004 (а.с.46, 47).
Подано акт прийняття робіт та розрахунок витрат на правничу допомогу від 12.10.2020, скріплений підписом та печаткою адвоката і підписом позивача, а також квитанцію бланк серії ВГ за №35 від 18.10.2020 про прийняття від ОСОБА_1 4174,30 гривень за "надання правничої допомоги" (а.с.48, 49).
При цьому Івано-Франківський ОВК у поданому відзиві на позов заперечив щодо стягнення витрат на правову допомогу з мотивів не доведення позивачем понесення таких витрат згідно квитанції №35 від 18.10.2020, оскільки така не містить реквізитів рахунку адвоката та не є належним фінансовим документом, який в даному випадку міг підтвердити факт понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
Надаючи оцінку таки доводам відповідача 1 суд зазначає неступне.
Відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
Так, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Також суд зазначає, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.
Вказана правова позиція узгоджується із висновками, наведеними в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №727/4597/19 (адміністративне провадження №К/9901/32645/19).
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 8 статті 139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки, саме неправомірні дії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 спричинили виникнення цього спору суд вважає за необхідне саме на відповідача 1 покласти судові витрати пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2174,30 грн
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 5 березня 2019 року.
Зобов'язати Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок його пенсії з 1 квітня 2019 року відповідно до складеної Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, та провести з 1 квітня 2019 року виплату перерахованої і недоплаченої пенсії, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідачі: Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07742609, вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ, 76026);
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.