21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15598/19
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року
у справі № 910/15598/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства»
до Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство»
про банкрутство,-
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року відмовлено в задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про відсторонення розпорядника майна боржника. Задоволено клопотання розпорядника майна боржника № 02-01/118 від 03.07.2020. Затверджено звіт № 02-01/117 від 03.07.2020 року арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна КП КОР «Автогосподарство» за період з 21.11.2019 року по 30.06.2020 року на загальну суму 101.706,00 грн., в тому числі 37.557,00 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» та 64.149,00 грн. за рахунок боржника - Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство». Припинено процедуру розпорядження майном комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство». Припинено повноваження розпорядника майна комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство» арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №791 від 18.04.2013). Введено процедуру санації у справі №910/15598/19. Призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 791 від 18.04.2013). Затверджено план санації комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство» (ідентифікаційний код 04012477) в редакції, схваленій зборами кредиторів 03.07.2020.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/15598/19, задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/15598/19. Постановлено нове рішення, яким задоволено заяву ГУ ДПС у м. Києві № 01-37/39540/20 від 11.06.2020. Відсторонено арбітражного керуючого Балєва В.П. від виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство КП КОР «Автогосподарство». Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. розпорядника майна КП КОР «Автогосподарство» №02-01/118 від 03.07.2020. Відмовлено у затвердженні звіту арбітражного керуючого Балєва В.П. № 02-01/117 від 03.07.2020 року про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна КП КОР «Автогосподарство». Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. розпорядника майна КП КОР «Автогосподарство» № 02-01/117 від 03.07.2020 року про введення процедури санації і затвердження плану санації. Направлено справу №910/15598/19 на стадію розгляду у процедурі розпорядження майном комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство».
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року у справі №910/15598/19, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року залишити без змін.
08.02.2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року у справі № 910/15598/19 з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Однак, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).
Відповідно до частини першої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019 року, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 КУзПБ визначено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Наведений в частині третій ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Отже, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття оскаржуваного судового рішення та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанов апеляційних судів, прийнятих за результатом апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції в частині відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство; відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого щодо затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна; відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про введення процедури санації і затвердження плану санації; відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про призначення керуючим санацією.
Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ГПК України).
При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що за змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» на вказане судове рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
Оскільки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року у справі № 910/15598/19 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 року, яка відповідно до частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись частинами 1, 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року у справі № 910/15598/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.