Ухвала від 21.01.2021 по справі 913/849/14

УХВАЛА

21 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 913/849/14

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінського І.Д.

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року (в частині залучення Державного агентства автомобільних доріг України до участі у справі про банкрутство боржника)

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року

у справі № 913/849/14

за заявою Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

до боржника Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року зокрема, задоволено клопотання Державного агентства автомобільних доріг України від 10.01.2020 №96/1/10-23 про залучення до участі у справі. Залучено Державне агентство автомобільних доріг України, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 37641918, до участі у справі про банкрутство боржника - ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як орган, уповноважений управляти державним майном.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року апеляційну скаргу керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Мучінського Ігоря Дмитровича, залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/849/14 в частині задоволення клопотання Державного агентства автомобільних доріг України від 10.01.2020 №96/1/10-23 про залучення до участі у справі в якості органу уповноваженого управляти державним майном ДП «Луганський облавтодор», залишено без змін.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінського І.Д. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року (в частині залучення Державного агентства автомобільних доріг України до участі у справі про банкрутство боржника) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року у справі № 913/849/14, в якій просить суд скасувати пункти 1,2 ухвали суду першої інстанції, а саме: в частині задоволення клопотання Державного агентства автомобільних доріг України від 10.01.2020 №96/1/10-23 про залучення до участі у справі в якості органу уповноваженого управляти державним майном ДП «Луганський облавтодор»; скасувати постанову суду апеляційної інстанції .

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України», право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінського І.Д., з наступних підстав.

Кодексом України з процедур банкрутства який введений в дію з 21.10.2019 року, встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Положення частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Так, ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.07.2017 року, введено процедуру санації Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» строком на шість місяців до 12 січня 2018 року. Призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Мучінського І.Д.

Тобто здійснена процедура санації ДП «Луганський облавтодор» та постановлена оскаржувана ухвала суду першої інстанції здійсненні під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв на момент введення у даній справі процедури санації щодо ДП «Луганський облавтодор», у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду , прийнятті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство , ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів скарги, керуючий санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінський І.Д., не погоджується з постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року про задоволення клопотання Державного агентства автомобільних доріг України про залучення останнього до участі у справі про банкрутство боржника - ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як органу, уповноваженого управляти державним майном, можливість оскарження якої не передбачено частиною третьою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, нормами Кодексу України з процедур банкрутства та частиною третьою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено можливості касаційного оскарження зазначених судових рішень суду першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінського І.Д. на вказані судові рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

У зв'язку з вищевикладеним, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінського І.Д. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року (в частині залучення Державного агентства автомобільних доріг України до участі у справі про банкрутство боржника) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року у справі № 913/849/14 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 293 ГПК України, ч.3 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою керуючого санацією ДП «Луганський облавтодор» Мучінського І.Д. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року (в частині залучення Державного агентства автомобільних доріг України до участі у справі про банкрутство боржника) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року у справі № 913/849/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.