1-кс/754/131/21
Справа № 754/13843/20
Іменем України
20 січня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
заявника ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 1кп-1229/20
13.01.2021 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 1кп-1229/20. Заява обґрунтована тим, що під час проведення підготовчого судового засідання, без оголошення поданого заявником клопотання про залучення представників - відмовлено у залученні до розгляду кримінального провадження представником ОСОБА_5 , чим порушено Конституцію України, норми національного законодавства та Міжнародні правові акти, у зв'язку з чим просить суд відвести суддю ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 надав пояснення з приводу розгляду кримінального провадження та порушення на його думку норм КПК допущених головуючим суддею ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, просив суд задовольнити заяву про відвід.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, про розгляд заяви повідомлялись належним чином.
Вивчивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Судом встановлено, що в провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження №1кп-1229/20.
Статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав відводу судді, а саме: якщо суддя, є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї учасників кримінального провадження; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді, для розгляду справи.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 2 статті 81 КПК України визначено, що усі інші відводи, ніж передбачені ч.1 ст. 81 КПК України, під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Що стосується підстав для відводу, зазначених заявником, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 2 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
При розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_4 заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст.75 КПК України, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді, а тому заява про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 15 Кодексу суддівської етики, п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, ст.ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 321, 369-372 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 1кп-1229/20 залишити без задоволення..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 9.15 год. 22.01.2021 року.
Суддя ОСОБА_1