Справа № 760/16886/20
2-а/357/31/21
21.01.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області Гаврільченко В.Л. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області Гаврільченко В.Л. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 24.07.2020 року відповідач виніс постанову серії ЕАМ №2869829, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення вимог п.2.1. ПДР України. Позивач вважає, що правила дорожнього руху не порушував, тому просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
Оглянувши позовну заяву, суд вказує на таке.
Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач вимоги вказаної статті дотримався не у повному обсязі, зокрема, не зазначив ім'я та по батькові відповідача, не вказав адресу перебування відповідача, а також номери засобів зв'язку, офіційну електронна адреса або адресу електронної пошти.
За змістом п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач посилається на незаконність постанови поліцейського, однак не додає до постанови жодного доказу, який би вказував на її протиправність.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. (ч.4,5 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
За змістом ч.9 ст.79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Вимоги вказаної статті позивачем не дотримано.
Відповідно до ч. 11 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити власне підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявником не зазначено у заяві або не додано окремим документом письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 161 КАС України.
Всупереч зазначеному, позивач подав до суду позовну заяву та додатки до неї в одному примірнику.
Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року, винесеній у справі №543/775/17, відступила від висновку, що містився у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) з приводу звільнення позивачів у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, та висловила наступну правову позицію.
Так, за ст.ст. 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а ст. 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 102 гривні.
Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі 420,40 грн.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 КАС України).
Враховуючи виявлені недоліки та наведені вимоги закону, подану ОСОБА_1 позовну заяву слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення, а саме: позивачу необхідно виправити недоліки, надати копії позовної заяви та доданих документів для відповідача, а також сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: судовий збір (ДСА України); отримувач коштів: БЦ УК/ м. Біла Церква/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009832; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 338999980313151206000010043; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,161,169 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області Гаврільченко В.Л. про скасування постанови про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення виявлених недоліків, який не повинен перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяБ. І. Кошель