Справа № 169/1050/20
Провадження № 2/169/219/21
21 січня 2021 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_1 , спадщину після смерті якого прийняли - дружина спадкодавця (відповідач у справі), та мати позивача - ОСОБА_2 , яка спадкових прав не оформила та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема, на 1/2 частку житлового будинку із відповідною часткою належних до нього господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту на вказане майно не складала. Вказуючи, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті останньої, який звернувся у встановленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просив визнати за ним право власності на 1/2 частку спадкового житлового будинку із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
У підготовче засідання позивач не з'явився, 19 січня 2021 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі (а.с. 72).
Відповідач у підготовче засідання не з'явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 72), 21 січня 2021 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за її відсутності (а.с. 73).
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_1 підтверджується довідкою виданою Турійською селищною радою Волинської області №779 від 21 березня 2019 року (а.с. 29), а також рішенням виконкому Турійської селищної ради Турійського району № 322 від 21 серпня 1990 року, актом про винос меж земельної ділянки від 25 січня 1990 року, договором від 5 лютого 1991 року (а.с. 22-24, 30), з яких видно, що земельна ділянка за вищевказаною адресою була виділена спадкодавцю для будівництва житлового будинку. За життя ОСОБА_1 збудував житловий будинок з господарськими спорудами, однак право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстрував (а.с. 31).
До складу спадкового домоволодіння входять: житловий будинок «А-1» з прибудовою «а1», погребом «а2» та сходами «а3», загальною площею 100,3 кв. м, житловою площею 72,8 кв. м, огорожа «1» та хвіртка «2» (а.с. 25-28).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).
Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідач у справі є дружиною спадкодавця, належить до першої черги спадкоємців за законом, постійно проживала з чоловіком на день його смерті і прийняла належну їй частку у спадщині.
Мати спадкодавця - ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку також прийняла частку у спадщині після смерті сина ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , та матір спадкодавця - ОСОБА_2 , як спадкоємеці першої черги за законом, в контексті положень статей 1268, 1270 ЦК України прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 в рівних частках.
Встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14), є матір'ю позивача ОСОБА_1 (а.с. 16).
За життя ОСОБА_2 заповіт на 1/2 частку вищевказаного будинку не складала, свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового будинку після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 68, 69 на звороті).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який в контексті положень статей 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса від 23 травня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_2 або ОСОБА_1 (а.с. 21).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 196/2012 щодо майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 44-71), з яких також видно, що свідоцтва про право на спадщину за законом на належне спадкодавцю нерухоме майно та грошові вклади видано позивачу.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та правових підстав для визнання за ним права власності на 1/2 частку спадкового нерухомого майна.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 459 грн 71 коп.; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 459 грн 71 коп.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку «А-1» з прибудовою «а1», погребом «а2», сходами «а3», загальною площею 100,3 кв. м, житловою площею 72,8 кв. м, з господарськими спорудами: огорожа «1», хвіртка «2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка, сплачений відповідно до квитанції ТВБВ 10002/0131 філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 86 від 14 грудня 2020 року на рахунок № UA598999980313131206000003397, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37834092, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів УК у Турійському районі/Турійський рн/22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 21 січня 2021 року.
Головуючий