20 січня 2021 р. справа № 400/4994/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 Державної податкової служби України, вул. Львівська площа, 8, Київ, 04053
про:скасування рішень від 11.08.2020 № 41585/23040999/2, № 41517/23040999/2, № 41501/23040999/2, № 41515/23040999/2, № 41510/23040999/2, № 41520/23040999/2, № 41571/23040999/2, № 41527/23040999/2; зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
Фермерське господарство «Маяк» ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі- відповідач 1), Державної податкової служби України (далі-відповідач 2), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДПС, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРП або відмову в такій реєстрації №41585/23040999/2, №415117/23040999/2,№41501/23040999/2, №41515/23040999/2, №41510/23040999/2, №41520/23040999/2, №41571/23040999/2, №41527/23040999/2 від 11.08.2020 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №52 від 24.02.2020 р., №53 від 07.07.2020 р., №54 від 07.07.2020 р., №55 від 08.07.2020 р., №56 від 07.07.2020, №57 від 09.07.2020 р, №58 від 09.07.2020 р., №59 від 10.07.2020 р.; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №52 від 24.02.2020 р., №53 від 07.07.2020 р., №54 від 07.07.2020 р., №55 від 08.07.2020 р., №56 від 07.07.2020, №57 від 09.07.2020 р, №58 від 09.07.2020 р., №59 від 10.07.2020 р., датою їх подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним надано усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 16.11.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідачі надали відзив на позов, просили відмовити у задоволенні позову та зазначили, що підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної стало ненадання платником податків необхідних документів.
Позивач надав відповідь на відзив, підтримав позовні вимоги.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
01.07.2020 р. позивачем укладено специфікацію №1 до договору поставки №01/07-20/1 від 01.07.2020 р. з ТОВ «Крок Групп» про поставку 369 +/-10% тон ячміня, 3го класу, українського походження, врожаю 2020 р. на загальну суму 1 892 970 грн. з ПДВ.
З 06.07.2020. р. по 12.07.2020 р. зазначений товар був поставлений контрагенту, на підтвердження поставки позивачем надано видаткові накладні та товарно-транспортні накаладні. Згідно умов договору право власності покупцю на поставлений товар переходить з дати поставки.
Позивачем були виписані податкові накладні на адресу покупця №52 від 24.02.2020 р., №53 від 07.07.2020 р., №54 від 07.07.2020 р., №55 від 08.07.2020 р., №56 від 07.07.2020, №57 від 09.07.2020 р, №58 від 09.07.2020 р., №59 від 10.07.2020 р., які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено із зазначенням причини, а саме: “Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач у позові зазначає, що ним на вимогу відповідача 1 були направленні копії договору суборенди земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, рахунки, видаткові накладні, довіреність, договір поставки, ТТН, Специфікація 1, фінансовий звіт.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня прийнято рішення від 29.07.2020 р. №1778055/23040999, №1778054/23040999, №1778053/23040999, №1778052/23040999, №1778051/23040999, №1778050/23040999, №1778049/23040999, №1778048/23040999 про відмову у реєстрації податкових накладних №52 від 24.02.2020 р., №53 від 07.07.2020 р., №54 від 07.07.2020 р., №55 від 08.07.2020 р., №56 від 07.07.2020, №57 від 09.07.2020 р, №58 від 09.07.2020 р., №59 від 10.07.2020 р., в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з:
Ненаданням платником податку копій документів:
- договорів, довіреностей, актів керівного органу платнику податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій,
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів
(інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних,
- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків,
Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов'язки їх членів.
Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Пунктами 3,4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктами 5, 6 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:
1. договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
2. договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
3. первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
4. розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
5. документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1. ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2. та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку;
3. та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, зважаючи на вказані норми, Комісія регіонального рівня на виконання п. 44 Порядку № 1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 11 Порядку № 520.
У спірному рішення відповідачем 1 не зазначено, які саме документи не надано позивачем, рішення містить загальний перелік не наданих копій документів. При цьому, суд зазначає, що позивач невірно зазначив номери спірних рішень, замість номерів рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зазначив номери рішень, які прийняті ДПС України за результатами розгляду скарг.
Відтак, спірні рішення контролюючого органу не відповідає критеріям ч.2 ст.2 КАС України, а саме є необґрунтованими.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У постанові від 20.08.2019 р. по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної.
Відповідачем 1 не доведено правомірність своїх рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу позивача на те, що це є правом суду і в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 16816 грн. Отже, судовий збір у сумі 16816 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн., на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач зазначив детальний опис виконаних робіт адвокатом в позовній заяві, надав договір про надання правничої допомоги, платіжне доручення та ордер.
Відповідачі у відзиві просять відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки дана справи належить до категорії справ незначної складності, документи на підтвердження надання правничої допомоги мають містити детальний опис виконаних.
Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В даному випадку, сторони у справі (крім суб'єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.
При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Між тим, в обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано акту про надання правничої допомоги, який мав бути складений за результатми надання юридичної допомоги згідно умов договору п. 4.7, 4.8.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічна правова позиція висловнена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки позивачем не надано доказів надання послуг на правничу допомогу по справі, а саме акт про надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації заявлених витрат позивача на правову допомогу.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1 (вул. Ювілейна, 93,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101 23040999) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) Державної податкової служби України) (Львівська площа, 8, Київ, 04053, 43005393) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) від 29.07.2020 р. №1778055/2304999, №1778054/23040999, №1778053/23040999, №1778052/23040999, №1778051/23040999, №1778050/23040999, №1778049/23040999, №1778048/23040999 про відмову в реєстрації податкових накладних №52 від 24.02.2020 р., №53 від 07.07.2020 р., №54 від 07.07.2020 р., №55 від 08.07.2020 р., №56 від 07.07.2020, №57 від 09.07.2020 р, №58 від 09.07.2020 р., №59 від 10.07.2020 р..
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, Київ, 04653, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №52 від 24.02.2020 р., №53 від 07.07.2020 р., №54 від 07.07.2020 р., №55 від 08.07.2020 р., №56 від 07.07.2020, №57 від 09.07.2020 р, №58 від 09.07.2020 р., №59 від 10.07.2020 р., датою їх подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь Фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1 (вул. Ювілейна, 93,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101 23040999) судовий збір в розмірі 8408 грн.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь фермерського господарства "Маяк" ОСОБА_1 (вул. вул. Ювілейна, 93,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101, ідентифікаційний код 23040999) судовий збір в розмірі 8408 грн.
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич