12 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7961/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Воронін Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. - головуючого, суддів Остапенка О.М., Отрюха Б.В.
від 27.10.2020
у справі № 910/7961/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром"
про витребування майна та зобов'язання здійснити постачання товару,-
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром" про витребування майна та зобов'язання здійснити постачання товару.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 позов задоволено частково; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром" здійснити постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" вугілля марки Г(Г2)(0,1-3) у кількості 2000 тонн на загальну суму 600 000,00 грн, автомобільним транспортом на умовах СРТ, Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, склад ПАТ "Львівська вугільна компанія", відповідно до Специфікації № 7 від 03.06.2019; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром" здійснити постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" шламу вуглевмісного у кількості 14 800 тонн на загальну суму 296 000,00 грн, на умовах поставки FCA, залізничний тупик №23 та/або залізничний тупик № 27, які знаходяться на території ПАТ "Львівська вугільна компанія", Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, відповідно до Специфікації № 8 від 03.06.2019; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 842,00 грн; в іншій частині позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 повністю та постановити нове рішення, яким відмовити Товариству обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" в задоволені його позовних вимог повністю; залучити ПАТ "Львівська вугільна компанія" до участі у справі №910/7961/19 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору як особу, яка не брала участь у справі, проте суд першої інстанції прийняв рішення про її права та обов'язки; зупинити виконання судового рішення, що оскаржується, до прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія".
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19 залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" - без задоволення.
5. Постановою Верховного Суду від 14.07.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" задоволено частково; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020; справу № 910/7961/19 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16246/18; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19 до закінчення апеляційного розгляду справи; розгляд справи призначено на 15.09.2020.
7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" (ідентифікаційний код 35879807); відкладено розгляд справи № 910/7961/19 на 27.10.2020.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 12.11.2020 Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" у справі № 910/7961/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.11.2020.
11. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7961/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020; призначено розгляд касаційної скарги на 17.12.2020 о 10:45 год.
12. Засідання призначене на 17.12.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.12.2020 № 29.3-02/3678 у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7961/19.
14. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.12.2020 справу № 910/7961/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Васьковського О.В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2020 прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Васьковського О.В., Жукова С.В. до свого провадження, призначено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на 12 січня 2021 року о 10:45 год.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.01.2021 № 29.3-02/8 у зв'язку з перебуванням судді Жукова С.В. у відпустці відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7961/19.
17. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.01.2021 справу № 910/7961/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Васьковського О.В.
18. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Васьковського О.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
19. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічним акціонерним товариством "Львівська вугільна компанія" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
20. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
20.1. Судом апеляційної інстанції, всупереч вимог процесуального закону щодо повного та належного дослідження доказів, не прийнято до уваги та взагалі не досліджено договір відповідального зберігання № 8/04 від 01.04.2019 укладений між Публічним акціонерним товариством "Львівська вугільна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром".
20.2 Судом апеляційної інстанції не досліджено та не встановлено, чи був наявний взагалі товар (вугілля марки Г(Г2) (0,1-3) у кількості 2 000 тон та шлам вуглемісний у кількості 14 800 тон, який на підставі рішення суду зобов'язано поставити позивачу відповідачем зі складів Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", на складі Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" та залізничних тупиках № 23 чи № 27, які знаходяться на території Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія".
20.3 Судом апеляційної інстанції не враховано, що Господарський суд міста Києва прямо зазначає у своєму рішенні від 31.07.2019 у цій справі Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" як утримувача/зберігача товару, спір щодо поставки якого вирішено судом, таким чином рішенням суду передбачається вчинення виконавчих дій на території Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", а тому рішення у цій справі стосується прав і обов'язків скаржника.
20.4 Судом апеляційної інстанції не враховано, що приймаючи рішення від 31.07.2019 у цій справі Господарський суд міста Києва фактично надав доступ Товариству з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром" до всього вугілля, яке знаходиться на складі Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" не встановивши, чи є серед цього вугілля та шлам вуглемісний, який би належав відповідачу у цій справі, а тому скаржник вважає, що рішення у цій справі впливає на його права та обов'язки.
20.5 Судом апеляційної інстанції не враховано, що товарні запаси вугілля різних фракцій, тонкі відходи від вуглезбагачення та інші вуглевмісні продукти зберігаються на території Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" насипом (передбачено технологією зберігання), таким чином легалізувавши доступ третіх осіб до території підприємства, щодо якого розпочато процедуру відновлення платоспроможності та доступ до товарно - матеріальних ресурсів підприємства, а тому скаржник вважає, що рішення у цій справі впливає на його права та обов'язки.
20.6 Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 та від 12.05.2020 у справі № 910/18271/16.
21. Представник скаржника в судовому засіданні 12.01.2021 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
22. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Розгляд клопотань Верховним Судом
23. 12.01.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" подано клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв'язку із участю в іншому судовому засіданні у Шевченківському районному суді міста Києва. У вказаному клопотанні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" заперечив проти касаційної скарги.
24. Представник скаржника в судовому засіданні 12.01.2021 не заперечив проти вказаного клопотання.
25. Ухвалою від 21.12.2020 явка представників сторін в судове засідання 12.01.2021 не визнавалася обов'язковою.
26. Окрім того Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, а його представник виклав свою процесуальну позицію щодо вказаної касаційної скарги в клопотанні про розгляд справи за його відсутності.
27. З огляду на викладене та враховуючи те, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" у вказаному клопотанні викладено процесуальну позицію щодо поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19 без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Енергоальянс" в судовому засіданні 12.01.2021.
Позиція Верховного Суду
28. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
29. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
30. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
31. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
32. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
33. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
34. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
35. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням від 31.07.2019 було зобов'язано саме відповідача здійснити постачання товару на виконання укладеного між сторонами договору поставки, при цьому місцем виконання зобов'язання визначено склад ПАТ "Львівська вугільна компанія", який передано останнім в орендне користування відповідачу. Таким чином, при апеляційному розгляді справи установлено, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ПАТ "Львівська вугільна компанія", оскільки не зобов'язував вказану компанію вчиняти будь-які дії на користь позивача чи відповідача. Визначення місця поставки товару відповідно до правил Інкотермс 2010 не означає обов'язку ПАТ "Львівська вугільна компанія" вчиняти будь-які дії на користь сторін спірних правовідносин, а компанія, в даному конкретному випадку, не є учасником спірних правовідносин з поставки товару за договором поставки № 1/03-19 від 01.03.2019.
36. Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
37. Як вже було зазначено, постановою Верховного Суду від 14.07.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" задоволено частково; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020; справу № 910/7961/19 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
38. У вказаній постанові Суд дійшов висновку про те, що у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що рішення суду першої інстанції стосується прав і обов'язків особи, яка подала апеляційну скаргу та не була залучена до участі у справі, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови дійшов висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 у цій справі прийнято з дотриманням норм процесуального права. В той же час, у відповідності до пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України прийняття судового рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі є порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Натомість, суд апеляційної інстанції залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу такої особи без задоволення.
39. Згідно частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
40. Всупереч наведеному, при новому розгляді апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не було враховано зазначених вказівок Верховного Суду викладених в постанові від 14.07.2020 у цій справі.
41. Також, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
42. Всупереч вимогам вказаної норми процесуальному закону суд апеляційної інстанції зазначено, що правовою підставою для користування відповідачем складом на території ПАТ "Львівська вугільна компанія" є договір оренди №11/05 від 02.05.2019, укладений між ПАТ "Львівська вугільна компанія" як орендодавцем та ТОВ "Західвуглепром" як орендарем, водночас апеляційним господарським судом не було досліджено, чи поставлявся товар (вугілля марки Г(Г2) (0,1-3) та шлам вуглемісний) який належав би відповідачу на такий склад чи вилучався з нього.
43. Окрім того, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
44. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
45. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
46. Згідно статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
47. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
48. Згідно частини п'ятої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
49. Між тим, згідно з частиною другою статті 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
50. Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання обґрунтованості закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19, поданою особою, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вирішено питання про її права та інтереси.
51. Судом апеляційної інстанції ухвалою від 15.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" з тих мотивів, що суд першої інстанції прийняв рішення щодо прав, обов'язків та інтересів Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", яке не було залучено до участі у справі.
52. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
53. Тобто, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
54. Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
55. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
56. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
57. З вищенаведеного слідує наступний алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси: суд має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
58. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 та від 12.05.2020 у справі № 910/18271/16.
59. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у цій справі зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром" здійснити постачання товару позивачу саме зі складу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", а тому цим рішенням фактично передбачено надання доступу до матеріальних активів які можуть знаходитися на території останнього.
60. Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 порушено провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія".
61. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
62. З огляду на викладене, враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Західвуглепром" здійснити постачання товару, який не має індивідуально визначених ознак, позивачу саме зі складу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", вказане рішення може впливати на права, інтереси і обов'язки останнього, оскільки в цьому випадку, враховуючи визнання позову відповідачем, ненадання судом оцінки доводам Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" та вирішення спору без всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів та встановлення обставин справи може призвести до безпідставного вилучення майна зі складу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", що матиме наслідком необґрунтоване зменшення активів боржника та утруднення задоволення вимог кредиторів у справі № 914/2441/15.
63. Всупереч наведеному та не врахувавши вказані правові висновки Верховного Суду якими роз'яснено алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси, вже після залучення Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" з підстав прийняття судом першої інстанції рішення щодо його прав, обов'язків та інтересів, суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою від 27.10.2020 помилково закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19, чим порушив приписи статті 254 Господарського процесуального кодексу України.
64. З огляду на викладене, доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
65. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
66. За змістом частини четвертої статті 304 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
67. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
68. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, а саме статей 86, 254, 316 Господарського процесуального кодексу України та помилково закрив апеляційне провадження у справі № 910/7961/19, тим самим помилково обмежив право Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/7961/19, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що вказане є підставою для скасування оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у цій справі та передачі справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" по суті.
69. Суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам та аргументам учасників справи, встановити чи прийнято рішення суду першої інстанції у відповідності до норм матеріального та процесуального права, залежно від чого ухвалити відповідне судове рішення за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія".
70. З огляду на висновок колегії суддів про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19 та передачі справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" по суті, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" від 11.11.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19 задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі № 910/7961/19 скасувати.
3. Справу № 910/7961/19 направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк