Справа № 685/1233/20
Провадження № 2/685/27/21
20 січня 2021 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 8 вересня 2017 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Волице-Полівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, актовий запис №3. Життя у шлюбі стало нестерпним, між ними часто виникають конфлікти на ґрунті побутового непорозуміння, шлюбні відносини припинилися. Діти повнолітні і проживають окремо від них. Просить шлюб розірвати, оскільки примирення неможливе, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про підтримання позовних вимог, просила шлюб розірвати, розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ст.128 ЦПК України, в суд не з'явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 3 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що 8 вересня 2017 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Волиця-Польової сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, актовий запис №3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Сторони примирення не бажають, ніяких подружніх відносин не підтримують.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
На підставі наведеного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, районний суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Волиця-Польової сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області 8 вересня 2017 року, актовий запис №3 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з моменту проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуючий