Справа № 640/17200/19 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.
20 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Епель О.В., Карпушової О.В.,
при секретарі - Закревській І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейн енд Компані Юкрейн» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейн енд Компані Юкрейн» (далі - Позивач, ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у подальшому заміненого на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), про:
- визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо не підготовки та не подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення з Державного бюджету України надміру сплачених зобов'язань з податку на прибуток в сумі 12 550 488,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн»;
- зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12 550 488,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» № НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк» та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі заяви Позивача від 27.02.2019 року;
- подання до суду звіту про виконання судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 12 550 488,00 грн.;
- зобов'язано ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12 550 488,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства № НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк» та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі заяви Позивача від 27.02.2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що заява про повернення надміру сплачених коштів була подана ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» у межах встановленого 1095-денного строку, податковий борг станом на момент подання такої заяви у підприємства був відсутній, а необхідність витребування ГУ ДФС у м. Києві додаткової інформації від Офісу великих платників податків ДФС не могло бути підставою як для відмови у поверненні таких коштів, так і для залишення її без розгляду.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог суд зазначив, що обґрунтування необхідності встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення Позивачем не наведено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що залишення без розгляду заяви від 27.02.2019 року про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань було зумовлено необхідністю отримання додаткових відомостей від іншого контролюючого органу, а заява від 20.05.2019 року була повернута без розгляду з підстав пропуску 1095-денного строку її подання, що відповідає приписам ПК України та практиці Верховного Суду. Окремо звертає увагу на безпідставному застосуванні судом першої інстанції Порядку №60, оскільки він не набрав чинності на момент виникнення спірних правовідносин.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2020 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.01.2021 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи, як збігаються із змістом відзиву на позов, позицію суду першої інстанції не спростовують. Окремо звертає увагу на залишенні поза увагою Апелянтом того, що предметом спору є бездіяльність Відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 27.02.2019 року, а не листа від 20.05.2019 року. Крім того, зазначає, що саме Порядок №60 був чинний на момент вчинення Відповідачем бездіяльності.
У судовому засіданні представник Апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити з викладених у ній підстав.
Представники Позивача наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з мотивів, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що станом на 12.03.2019 року в інтегрованій картці платника ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» за кодом бюджетної класифікації 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» обліковувалася переплата у сумі 12 550 488,00 грн. (а.с. 140-152).
27.02.2019 року ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із заявою №292 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підприємства в установі банку (а.с. 104-105).
Листом від 14.03.2019 року №47075/10/26-15-1203-11 Відповідач повідомив, що залишив указану заяву Позивача без розгляду, посилаючись на відсутність відомостей про проведення облікових операцій в інтегрованій картці платника з податку на прибуток за 2016 рік та направлення відповідного запиту до Офісу великих платників податків ДФС для отримання інтегрованих карток за вказаний період (а.с. 108-109).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 17, 43, 102 Податкового кодексу України, а також Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року №60 (далі - Порядок №60), суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості залишення заяви про повернення надміру сплачених коштів без розгляду з підстав необхідності витребування додаткової інформації.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.
Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Так, за правилами пунктів 43.1 - 43.3 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПК України).
В силу положень пунктів 43.5, 43.6 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
З положеннями статті 43 ПК України узгоджуються норми Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року (далі - Порядок №1146). При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що, як вірно зазначив Апелянт, саме приписи Порядку №1146 (який втратив чинність з 01.11.2019 року), а не Порядку №60 (який набрав чинності 26.04.2019 року), підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли у лютому 2019 року.
Так, пунктом 5 Порядку №1146 передбачено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
У пункті 6 Порядку № 1146 визначено відомості, які має містити така заява.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Пункт 15 Порядку №1146 визначає, що у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.
Аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДФС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №826/3490/18, від 13.06.2019 року у справі №812/1017/16, від 05.02.2019 року у справі №826/7672/17, від 28.05.2020 року у справі №640/19410/18, від 03.12.2020 року у справі №815/2307/18.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що приписами ПК України та Порядку №1146 не передбачено можливості залишення без розгляду поданої платником податків заяви. Крім того, підставою для відмови у поверненні коштів з бюджету може бути лише відсутність заявленої до повернення суми в інформаційних базах даних ДФС, а не конкретно визначеного контролюючого органу. За таких обставин посилання Апелянта на те, що відсутність у розпорядженні ГУ ДФС у м. Києві відомостей інтегрованої картки платника - ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» з податку на прибуток за 2016 рік у зв'язку з перебування товариства на обліку до 31.12.2016 року в Офісі великих платників податків ДФС є правомірною підставою для залишення поданої заяви від 27.02.2019 року без розгляду судом першої інстанції було вірно відхилено як необґрунтоване.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що Відповідачем не спростовується факт виникнення у Позивача з 10.03.2016 року переплати з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 12 550 448,00 грн., що також зафіксовано й в інтегрованій картці Позивача. Згідно листа Офісу великих платників податків ДФС від 07.05.2019 року №5137/9/28-10-44-04-09 (а.с. 113) та листа ГУ ДФС у м. Києві від 08.05.2019 року №86631/10/26-15-07-05-15 (а.с. 114-115) податковий борг за ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» станом на 27.02.2019 року не обліковувався. Платником податків було дотримано передбачений ПК України строк для звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на додану вартість (1095 днів), адже переплата у товариства виникла 10.03.2016 року, а заява остання подана контролюючому органу 27.02.2019 року, тобто на 1084 день.
У зв'язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та дотримано передбачений ПК України порядок і строк звернення до податкового органу із відповідною заявою. Разом з тим, Відповідачем не було вжито дій щодо підготовки та подання до органу казначейської служби висновку щодо поверненню Позивачу сум надміру сплаченого грошового зобов'язання.
Посилання Апелянта на те, що заява про повернення надміру сплачених коштів №300 подана ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» 20.05.2019 року, а тому правомірно залишена без розгляду з огляду на недотримання підприємством 1095 строк, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом цього спору є надання оцінки правомірності бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо невиконання вимог ст. 43 ПК України та Порядку №1146 при розгляді заяви підприємства від 27.02.2019 року.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, однак обґрунтував його із застосуванням норм матеріального права, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин у зв'язку з тим, що не набрали чинності на момент виникнення спірних правовідносин. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити у мотивувальній частині.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - змінити у мотивувальній частині.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді О.В. Епель
О.В. Карпушова
Повний текст постанови складено « 20» січня 2021 року.