Справа № 320/6603/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.
19 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кулябівської сільської ради, в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії сьомого скликання Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області від 25.06.2019 №233-34-VІІ, яким було відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради, що знаходяться в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області;
- зобов'язати Кулябівську сільську раду Яготинського району Київської області надати учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірах, не більше 2,0 га.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Кулябівською сільською радою Яготинського району Київської області подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що зареєстрований та проживає у с. Кулябівка Яготинського району Київської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Яготинським РС УДМС України в Київській області 20.02.2013 (а.с.).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.02.2017 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с.78).
Судом установлено, що 26.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області, розміром 2,0 га. До вказаної заяви додано: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорту, ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій, а також копію довідки учасника бойових дій.
Листом від 13.11.2017 № 266 Кулябівською сільською радою було повідомлено ОСОБА_1 про те, що вільні земельні ділянки для ведення фермерського господарства на території Кулябівської сільської ради відсутні. У листі також зазначено, що вказана позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 322558701:02:002:000 знаходиться в оренді до 31.12.2039 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 31.12.2014. Додатково зазначено, що відповідно до статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" громадянин додає до відповідної заяви рішення професійної комісії з питань створення фермерського господарства щодо наявності у громадянина досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації (а.с.45).
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області, розміром 2,0 га.
Рішенням Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області від 13.09.2018 №194-27-VII клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки залишено без задоволення (а.с.33).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 320/6739/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кулябівської сільської ради від 13.09.2018 про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області, що знаходяться в межах населеного пункту в адміністративних межах Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області.
Зобов'язано Кулябівську сільську раду Яготинського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства площею два гектара із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області, що знаходяться в межах населеного пункту.
18.02.2019 позивачем подано заяву (вх.№03) до Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області, у якій ОСОБА_1 просив повторно розглянути його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею два гектара із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 320/6739/18 (а.с.36).
Рішенням Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області від 25.06.2019 №233-34-VII відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розробку документації щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3225582701:02:002:0001 для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області в межах населеного пункту (а.с.80).
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що рішення Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області №233-34-VII від 25 червня 2019 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради" не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а відтак суд дійшов висновку про його протиправність та необхідність скасування. Також вказано, що у відповідача, в даному випадку, відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а, отже, і відсутні перешкоди у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою за клопотаннями позивача.
Апелянт свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем до свого клопотання не було надано документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, а також не було надано погодження землекористувача земельної ділянки 3225582701:02:002:0001 на зменшення орендованої земельної ділянки, а відповідно на її фактичний поділ. Також зазначив, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ЗК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом частин 1, 6-7 ст. 118 ЗК громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Досліджуючи зміст оскаржуваного рішення відповідача від 25.06.2019 №233-34-VІІ, колегією суддів встановлено, що в ньому відсутні посилання на підстави передбачені ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області від 25.06.2019 №233-34-VІІ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до ч.3 ст. 173 ЗК включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті (землі держаної власності).
Пунктом 7 розділу X «Перехідні положення» ЗК передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі ст. 118 ЗК України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.
Аналіз частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Разом з тим, у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.
Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.
Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
В силу положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 цього Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Цією ж статтею передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Таким чином, в даному випадку належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею два гектара із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради з урахуванням висновків суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кулябівської сільської ради Яготинського району Київської області - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - скасувати в частині зобов'язання Кулябівську сільську раду Яготинського району Київської області надати учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі, не більше 2,0 га.
Прийняти в указаній частині нове рішення, яким зобов'язати Кулябівську сільську раду Яготинського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею два гектара із земель комунальної власності Кулябівської сільської ради з урахуванням висновків суду.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Ганечко О.М.