16.01.2021
Справа № 522/21593/20
Провадження № 3/522/619/21
16 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Ради адвокатів Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого на посаді директора КП «Бюро технічної інвентаризації», місце роботи за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 25, за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОД № 000065 від 25.11.2020 року, встановлено, що 20.10.2020 року, директором КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 було порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: відмовлено в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит адвоката Шараг Ольги Вікторівни, поданого в інтересах клієнта - ОСББ «Добробут 58», чим вчинено адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, знав, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Приморському районному суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
В судове засідання адвокат Шараг О.В., яка звернулась до Ради адвокатів Одеської області із заявою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не з'явилась, однак надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Вказала, що вимоги, викладені у заяві про притягнення до адміністративної відповідальності та протоколі про адміністративне правопорушення, повністю підтримує та просить суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення.
Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, а саме:
1) протокол про адміністративне правопорушення серії ОД № 000065 від 25.11.2020 року; 2) копію заяви адвоката Шараг О.В. від 27.10.2020 року, адресовану Голові Ради адвокатів Одеської області Бронзу Й.Л., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП; 3) копію адвокатського запиту вих. № 15/10-1 від 15.10.2020 року в порядку ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» на ім'я директора КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 ; 4) копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №003708 видане 18.12.2019 року на ім'я ОСОБА_2 ; 5) копію ордеру серія ВН №1015583 від 15.10.2020 року; 6) копію роздруківки скріншоту із електронної поштової скриньки з інформацією про направлення адвокатського запиту та додатків до нього; 7) копію відповіді вих. № 4656-11/343 від 20.10.2020 року; 8) копію листа Ради адвокатів Одеської області (вих. №525/0/9-20 від 19.11.2020 року) з додатком; 9) копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.11.2020 року вих. № 5166-11/400; 10) копії листа Ради адвокатів Одеської області № 557/0/9-20 від 25.11.2020 року та копії витягу з протоколу засідання Ради адвокатів Одеської області від 16.10.2019 року, суд приходить до висновку, що провадження по ній підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 5 статті 212-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неправомірну відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Право адвоката на адвокатський запит визначене ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та встановлює обов'язок для посадових, службових осіб та керівників підприємств, установ організацій не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Як вбачається з матеріалів справи адвокат Шараг О.В. в інтересах клієнта - ОСББ «Добробут 58», звернулась до директора КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 , з адвокатським запитом вих. № 15/10-1 від 15.10.2020 року (отримане адресатом 19.10.2020 року), в якому просив надати наступну інформацію:
1) про дату реєстрації права власності за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру (частку в квартирі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням частки у праві власності на дану квартиру;
2) про документ (найменування, дата, реквізити), який став підставою виникнення права власності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру (частку в квартирі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) надати копію документу, який став підставою виникнення права власності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру (частку в квартирі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 20.10.2020 року директором КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 листом за вих. № 4656-11/343 на адресу адвоката Шараг О.В. було надано відповідь, в якій зазначено, що в даному випадку адвокатом запитується конфіденційна інформація (інформація з обмеженим доступом) про майновий стан фізичних осіб, які не надавали адвокату згоду на її збирання, як то передбачено положеннями ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних». ОСОБА_1 зазначив, що отримати відповідь на поставлені питання можуть лише співвласники зазначеного багатоквартирного будинку, в межах відомостей, що наявні в комунальному підприємстві. Заявник повинен надати документ, який підтверджує його статус співвласника відповідного багатоквартирного будинку (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу квартири/приміщення, тощо).
В своїй заяві адвокат Шараг О.В. від 27.10.2020 року, адресованій Голові Ради адвокатів Одеської області Бронзу Й.Л., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, вказала, що внаслідок неправомірних дій директора КП «БТІ» ОМР ОСОБА_1 , вона понесла вагомі втрати немайнового характеру, пов'язані з приниженням престижу та її ділової репутації.
Однак, суд не погоджується із цим, оскільки, в наданій відповіді на адвокатський запит, ОСОБА_1 вказав, що КП «БТІ» ОМР не мав на меті перешкоджати адвокату ОСОБА_2 у здійснені нею її професійних прав і ніяким чином не відмовляється та не уникає від надання необхідної інформації. Однак, комунальне підприємство визнає дотримання чинного законодавства при виконанні вищезазначених вимог.
Адвокат Шараг О.В. не позбавлена можлвості обрати інший спосіб захисту прав та інтересів її клієнта, який передбачений та не заборонений чинним законодавством України.
Як зазначено у поясненнях ОСОБА_1 у КП «БТІ» ОМР тимчасово відсутній доступ до відділу архівної документації та зберігання матеріалів технічної інвентаризації підприємства, тому перевірити наявність та надати ксерокопію запитуваного документа, на даний час неможливо, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2019 року по справі № 947/30164/19 про арешт майна у кримінальному провадженні накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 25 (адмінбудівля КП «БТІ» ОМР), шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування та вхід будь-кому до вказаного нежитлового приміщення, а також винос речей та документів.
За таких обставин, у КП «БТІ» ОМР, тимчасово відсутній доступ до відділу архівної документації та зберігання матеріалів технічної інвентаризації підприємства, тому перевірити наявність та надати ксерокопію запитуваного документа, на даний час неможливо.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних»порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Як вбачається з копії письмових пояснень директора КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 № 5166-11/400 від 23.11.2020 року, щодо адвокатського запиту адвоката Шараг О.В. від 19.10.2020 року, під час виконання запиту було встановлено, що згідно реєстрованих книг, станом на 31.12.2012 року, право власності на вказаний в запиті об'єкт нерухомого майна зареєстроване в КП «БТІ» ОМР на ім'я фізичних осіб, тобто запитувана інформація належить до конфіденційної інформації (інформації з обмеженим доступом).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 32 Конституції України, встановлено, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди не допускається, крім випадків визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційний Суд України Рішенням від 30.10.1997 року № 5-зп у справі щодо офіційного тлумачення ст. ст. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» дійшов висновку, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). Така інформація про фізичну особу може бути поширена тільки за її згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Крім того, у п'ятому пункті статті шість Закону України «Про доступ до публічної інформації» перелічується інформація, доступ до якої, точно не може бути обмежений.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ОД № 000065 від 25.11.2020 року не міститься інформація про те чи давала особа ( ОСОБА_4 ) дозвіл на збирання та розповсюджування інформації про себе, більше того, як вказав ОСОБА_1 в письмових поясненнях, адвокат ОСОБА_2 надає правову допомогу ОСББ «Добробут 58». Тоді, як у запиті адвокатом запитується інформація про майновий стан фізичної особи, якої адвокатом ОСОБА_2 не надається правова допомога та яка не надавала адвокату згоду на її збирання, за таких обставин у комунального підприємства були відсутні правові підстави надати конфіденційну інформацію про фізичну особу у відповідь на адвокатський запит.
Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не передбачено право ОСББ на отримання в комунальному підприємстві інформації про право власності на квартири, які розташовані у будинку. Зазначена інформація може бути отримана з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або особисто від власника нерухомого майна.
Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»Співвласники багатоквартирного будинку мають право:4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що запитувана адвокатом ОСОБА_2 інформація відноситься саме до конфіденційної інформації, яка може бути поширена тільки за згодою особи, якої стосується дана інформація, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, тому з боку ОСОБА_1 не було допущено неправомірної відмови в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит вих. № 15/10-1 від 15.10.2020 року, а отже відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Крім того, адвокат Шараг О.В. не отримувала дозволу від ОСОБА_4 щодо збирання та розголошення конфіденційної інформації щодо останньої, а саме інформації про її майновий стан, а надавала правову допомогу ОСББ «Добробут 58».
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вище викладених обставин, суддя приходить до висновку про те, що директором КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 не було порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: його відмова в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит адвоката Шараг Ольги Вікторівни, поданого в інтересах клієнта - ОСББ «Добробут 58», була правомірною, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 24, 33, 38, 212-3, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого на посаді директора КП «Бюро технічної інвентаризації», місце роботи за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 25, за ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси І.В. Циб