Миколаївської області
Справа №477/2180/20
Провадження №3/477/60/21
18 січня 2021 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., за участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
- до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №169789, 21 листопада 2020 року о 10-30 годині ОСОБА_1 по вул.Заводській в с.Первомайське здійснював торгівлю одягом, не припиняючи роботу, чим порушив п.п.4 п.15 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
В ході розгляду вказаної справи ОСОБА_1 своєї вини у зазначеному у протоколі правопорушенні не визнав, надав суду письмові пояснення у яких зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, є недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, а саме не містить у собі достатніх і чітких відомостей про нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване йому правопорушення. Норма ч.1 ст.44-3 КУпАП є бланкетною, а у зазначеній в протоколі про адміністративне правопорушення постанові КМУ №641 взагалі відсутній пункт, який йому інкримінується. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків правопорушення. Крім того, фіксація інкримінованого правопорушення здійснювалась поліційським за допомогою мобільного телефону, а тому такий доказ не може вважатись допустимим.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Частиною першою статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив п.п.4 п.15 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року.
Відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами затвердженими
постановою КМУ від 11 листопада 2020 р. № 1100 на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для “зеленого”, “жовтого” та “помаранчевого” рівня епідемічної небезпеки, забороняються:
1) регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом, метрополітеном у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім перевезення:
легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п'яти осіб без урахування осіб віком до 14 років;
службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за два дні органи Національної поліції;
2) відвідування закладів освіти здобувачами освіти;
3) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах культури, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом;
провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп'ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об'єктів поштового зв'язку;
торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень;
4) відвідування отримувачами соціальних або реабілітаційних послуг установ і закладів, що надають соціальні або реабілітаційні послуги сім'ям, особам, що перебувають у складних життєвих обставинах (тимчасове, денне перебування), крім установ і закладів, які надають соціальні послуги екстрено (кризово), центрів обліку бездомних осіб, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, соціального патрулювання.
Натомість посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на п.п.4 п.15 зазначеної постанови не відповідає суті та обставинам правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 .
За змістом статей 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Притягнення до адміністративної відповідальності обумовлює певні обмеження щодо особи, тому складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути лише з обґрунтованих підстав.
Враховуючи вище наведене, суд вважає неприпустимим формальний підхід з притягнення особи до адміністративної відповідальності без наявності доказів, що підтверджують суб'єктивний та об'єктивний склад правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Натомість матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а викладені суть та обставини правопорушенняне відповідають правовій нормі, якою передбачено відповідальність за інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення,
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження у даній справі належить закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 283 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутності складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.М. Семенова