Справа №:755/16934/20
Провадження №: 1-кс/755/322/21
"15" січня 2021 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101040000130 від 09.09.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, установив:
старшим слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваної враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.
Клопотання умотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24.09.2020 ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, домовилась з особою, яка співпрацює з правоохоронними органами на основі конфіденційного співробітництва зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 , про збут останньому наркотичного засобу - метадон, за грошові кошти в сумі 400 грн.
В подальшому, 24.09.2020 приблизно о 12 годині 35 хвилин, у службовому кабінеті № 203 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, згідно постанови про проведення негласної слідчої розшукової дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу - метадон, працівниками поліції, у присутності двох понятих, ОСОБА_7 , було вручено грошові кошти в сумі 400 гривень, для проведення оперативної закупки наркотичного засобу - метадон, у ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_7 , була вручена чоловіча сумка, обладнана аудіо- відео пристроєм для фіксації події.
В подальшому, 24.09.2020 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичного засобу - метадон, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , де чекала на останнього.
В цей же день, а саме 24.09.2020 приблизно о 13 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 400 гривень, які йому були видані для проведення оперативної закупки, в свою чергу ОСОБА_5 , взяла грошові кошти в сумі 400 гривень та передала ОСОБА_7 блістер без будь якого маркування, всередині якого знаходяться чотири таблетки білого кольору, з частковим написом «Дон - 3Н», що містять у своєму складі наркотичний засіб - метадон.
В подальшому, 24.09.2020 року в період часу з 13 години 40 хвилин по 14 годину 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Космічна, 5, під час огляду місця події ОСОБА_7 надав для вилучення блістер без будь якого маркування, всередині якого знаходяться чотири таблетки білого кольору, з частковим написом « Дон - 3Н», що містять у своєму складі наркотичний засіб - метадон масою 0,080 г., який останній придбав у ОСОБА_5 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - оперативна закупка.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-20/47116-МРВ від 03.11.2020 року
1. Надані на дослідження чотири таблетки білого кольору круглої форми з плоскими поверхнями з рискою з однієї сторони містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
Загальна маса метадону (фенадону) в наданих на дослідження чотирьох таблетках становить 0,080 г.
Метадон, згідно з Постанови КМУ від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом.
Крім того, встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час в ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на повторний незаконний збут наркотичного засобу - метадон на території м. Києва.
Так, 23.11.2020 ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на повторний незаконний збут наркотичного засобу, домовилась з особою, яка співпрацює з правоохоронними органами на основі конфіденційного співробітництва зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 , про повторний незаконний збут останньому наркотичного засобу - метадон, за грошові кошти в сумі 300 грн.
В подальшому, 23.11.2020 приблизно о 06 годині 45 хвилин, у службовому кабінеті № 203 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, згідно постанови про проведення негласної слідчої розшукової дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу - метадон, працівниками поліції, у присутності двох понятих, ОСОБА_7 , було вручено грошові кошти в сумі 300 гривень, для проведення оперативної закупки наркотичного засобу - метадон, у ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_7 , була вручена чоловіча сумка, обладнана аудіо- відео пристроєм для фіксації події.
Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторний незаконний збут наркотичного засобу - метадон, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , де чекала на ОСОБА_7 .
В подальшому, 23.11.2020 року приблизно о 07 годині 12 хвилин, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторний незаконний збут наркотичного засобу - метадон, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 .
При зустрічі, ОСОБА_7 , передав ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 300 гривень, які йому були видані для проведення оперативної закупки, в свою чергу ОСОБА_5 , взяла грошові кошти в сумі 300 гривень та повторно передала ОСОБА_7 блістери, всередині яких знаходяться три таблетки білого кольору, з частковим написом «Дон - 3Н», що містять у своєму складі наркотичний засіб - метадон, тим самим вчинила повторний незаконний збут.
В подальшому, 23.11.2020 року в період часу з 07 години 21 хвилин по 07 годину 36 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , під час огляду місця події ОСОБА_7 надав для вилучення блістер без будь якого маркування, всередині якого знаходяться три пігулки білого кольору, з частковим написом «Дон - 3Н», що містять у своєму складі наркотичний засіб - метадон, який ОСОБА_5 повторно незаконно збула останньому під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - оперативна закупка.
24.11.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
25.11.2020 Дніпровським районним судом, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.01.2021 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого їй правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду місця події, висновками експертів, протоколами проведення оперативних закупок, протоколами огляду купців, протоколом обшуку, протоколами допитів свідків, рапортами працівників поліції, протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва.
Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_5 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу психотропних речовин посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
Враховуючи викладене, на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПУ України підозрювана ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 9 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Враховуючи, спосіб зберігання та збуту наркотичного засобу встановлено, що ОСОБА_5 , ретельно приховувала свою злочинну діяльність, вчинила тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлювала суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажала його викриття правоохоронними органами.
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, що на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання психотропних речовин. Тому, перебуваючи на свободі, підозрювана ОСОБА_5 , може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому вона на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надані копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду.
Також, на цей час триває виконання судових експертиз по решті вилучених в ОСОБА_5 , речовин, тому будучи обізнаною про експертну установу експертам якої доручено проведення відповідних експертиз останній може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрювана ОСОБА_5 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_5 , є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичного засобу, перебуваючи на свободі останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
Тому, враховуючи перелічені ризики, заявник вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В зв'язку з викладеним постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 4 від 15.01.2021 строк досудового розслідування було продовжено до 3-х місяців.
Виконати всі необхідні процесуальні дії в зазначений строк раніше двох місяців не виявилось можливим з урахуванням складності та епізодичності кримінального провадження. Крім того, згідно ст. 279 КПК України необхідно повідомити про зміну раніше повідомленої підозри, розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, отримати висновок експерта, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрювану та її соціальний статус. При цьому, зауважив, що інший запобіжний захід непов'язаний з тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та не зможе запобігти ризикам перешкоджання кримінальному процесу, переховування від органу досудового розслідування, знищення речових доказів, впливу на потерпілих та свідків з метою зміни останніми показів, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачені ч. 1 ст 177 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам, та обрати відносно підозрюваної інший запобіжний захід непов'язаний з тримання під вартою.
Підозрювана просила відмовити у задоволенні даного клопотання та обрати інший запобіжний захід непов'язаний з тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання продовження заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2, 3, 5 та 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 статті 178 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Також, відповідно до ст. 201 КПК України, підозрювана, до якої застосовано запобіжний захід, її захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, навівши відповідні мотиви на підтвердження своїх доводів.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрювана підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України за обставин викладених у підозрі.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого ОСОБА_5 24.11.2020 повідомлено про підозру у вчинені цього злочину, та 25.11.2020 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 20.01.2021, включно.
Відповідно до постанови виконуючого обов'язки керівника Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 від 15.01.2021 у даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 24.02.2021, оскільки у двомісячний строк завершити досудове розслідування не виявилось можливим з урахуванням складності та епізодичності кримінального провадження. Крім того, згідно ст. 279 КПК України необхідно повідомити про зміну раніше повідомленої підозри, розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, отримати висновок експерта, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
Слідча суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Так, слідчим суддею, на час розгляду порушеного у клопотанні питання, про підозрювану встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, українка, громадянка України, тимчасово не працююча, заміжня, з середньою освітою, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима. Підозрювана, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні.
Реальним на переконання слідчого судді є ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема, такий (ризик) є дійсним не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Дійсним є такий ризик і у розрізі того, що перебуваючи на свободі будучи обізнаною з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищення речових доказів, слідчий суддя сприймає, як переконливі оскільки перебуваючи на свободі, підозрювана може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування.
Суд, також погоджується з висновком про наявність ризику впливу на свідків.
Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свідків) у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрювана не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочинів у яких остання підозрюється, вона може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З цих же передумов (орієнтирів) що і ризик знищення речових доказів, впливу на свідків є ризик визначений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання слідчого щодо наявності ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрювана, перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З моменту обрання слідчим суддею даного місцевого суду 25.11.2020 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням її під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, зможе запобігти її спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, впливати на свідків, перешкоджати провадженню іншим чином, знищити речові докази, вчиняти інші кримінальні правопорушення).
Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Твердження сторони захисту щодо обрання альтернативного запобіжного заходу є такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження та не виключають можливість вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеності її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, наведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання під вартою по кримінальному провадженню, та доведено, що вказані у сукупності обставини виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою.
Вказані обставини, які на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Указане в своїй сукупності свідчить про те, що у провадженні є дійсними обставини регламентовані п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, ризики визначені ст. 177 КК України, заявлені прокурором, на даний час не зменшились, а тому клопотання про продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню.
25.11.2020 під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею визначено підозрюваній ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі, який на переконання слідчого судді забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 84 080 гривень 00 копійок.
Проте підозрювана альтернативним запобіжним заходом на даний час не скористалася, разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді утримання під вартою до трьох місяців, а саме до 22.02.2021.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16:30 год. 19.01.2021.
Слідча суддя Оксана БІРСА