ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21643/20
провадження № 3/753/448/21
"18" січня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріал передано судді Шаповаловій К.В.
Під час розгляду адміністративного матеріалу встановлено, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2020 року серія № ГП 532574 13 грудня 2020 року о 01 год. 20 хв. за адресою : м. Київ, вул. А. Вербицького 19, ОСОБА_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння, в загальному коридорі хостелу, висловлювався нецензурною лайкою та заважав відпочивати громадянам, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово у судові засідання не з'являвся, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом надсилання судових повісток та за допомогою sms- повідомлень за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року до ОСОБА_1 було застосовано привід.
18 січня 2021 від Дарницького УП ГУНП в м. Києві надійшли матеріали перевірки про привід ОСОБА_1 , відповідно до якої в ході виконання постанови суду від 24 грудня 2020 року було здійснено неодноразові виходи за місцем проживання ОСОБА_1 , але двері квартири ніхто не відкрив. На залишені письмові повідомлення зателефонувати та з'явитися до службового кабінету ніхто не відреагував, що унеможливлює здійснити привід ОСОБА_1 .
Враховуючи вказані обставини, зважаючи на завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на строки розгляду адміністративних матеріалів за вказаними статтями КупАП, суд вважає за можливе розглянути вказані матеріали за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріал адміністративного протоколу, докази, долучені до них, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачено в «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Як вбачається із матеріалів справи до протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП працівниками поліції не долучено жодних доказів (документів, пояснення свідків, записів з боді-камер) на підтвердження порушення ОСОБА_1 громадського порядку 13 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме вираження нецензурною лайкою, чи вчинення будь-яких інших дій, що можна кваліфікувати як порушення громадського порядку. Також працівниками патрульної поліції не зазначено, яким чином вони встановили, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та заважав відпочивати громадянам, які були відвідувачами хостелу (а саме відсутня заява особи, яка здійснила виклик патрульної поліції, відсутні будь-які пояснення відвідувачів, чи працівників хостелу).
Протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначена фактично фабула статті 173 КУпАП не може вважатись належним та допустимим доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 9 червня 2011 року, та «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року).
Отже, при оформленні матеріалів цієї справи працівниками поліції не було зібрано і в ході судового розгляду не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 13 грудня 2020 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, а саме вчинив дрібне хуліганство.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 173 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя К.В. Шаповалова