Справа № 703/3666/20
3/703/23/21
18 січня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Кирилюк Н.А., розглянувши матеріали справи про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,
встановив:
заступник начальника Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області направив до суду протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 20 жовтня 2020 року близько 15 години 08 хвилин на 65 км а/д Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, керуючи автобусом «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів по маршруту Черкаси-Умань без захисної маски на обличчі, чим порушив постанову КМУ № 641.
ОСОБА_1 в судовому засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В надісланій на адресу суду заяві адвокат ОСОБА_1 - Цімоха Р.Р. просив справу відносно ОСОБА_1 повернути на доопрацювання до Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, оскільки в складеному працівниками поліції протоколі не зазначено частини чи пункту постанови КМУ № 641, якою встановлено заборону вчиняти інкриміновані ОСОБА_1 у протоколі дії та не зазначено за якою частиною ст. 44-3 КУпАП кваліфіковано дії його підзахисного.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП, чинної на момент складення протоколу, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п. 1 ч. 10 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії карантину заборонено в т. ч. перебування в громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він здійснював перевезення пасажирів та під час руху перебував без одягненої захисної маски.
Однак, з приєднаного до матеріалів адміністративної справи та оглянутого в судовому засіданні диску не вбачається, що ОСОБА_1 саме під час керування автобусом перебував без захисної маски.
Матеріали справи взагалі не містять жодного іншого доказу, окрім відеозапису. Свідки, а саме, пасажири автобуса, з цього приводу опитані не були.
Суд зазначає, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Оскільки до матеріалів справи не додано належних і допустимих доказів вчинення дій, передбачених ст. 44-3 КУпАП, відповідно у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, суд зазначає, що підстави для направлення матеріалів справи на дооформлення відсутні. В протоколі дійсно не зазначено частини статті 44-3 КУпАП, за якою притягується ОСОБА_1 до відповідальності, однак на час складення протоколу стаття 44-3 КУпАП складалась з однієї частини, а не з двох, як зазначає представник ОСОБА_1 .
Щодо іншої підстави повернення справи на дооформлення, то суд зазначає, що будь-які виправлення та зміни в протокол про адміністративне правопорушення після його складення не вносяться. А тому суд розглядає справи в межах вже складеного та направленого на розгляд протоколу.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП суддя
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Н. А. Кирилюк