Справа № 646/7725/20
№ провадження 1-в/646/50/2021
16.01.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
представника «Диканівської виправної колонії №12» - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , у якому просить зарахувати йому у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з моменту взяття під варту у СІЗО №27 до прибуття у Диканівську виправну колонію №12 з 02.08.2017 по 20.08.2018 відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII.
Засуджений ОСОБА_4 у судовому засідання клопотання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Представник колонії покладався на розсуд суду при вирішенні вказаного клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, у тому числі матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На теперішній час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання у Державній установі "Диканівська виправна колонія №12".
Відповідно до ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, вирішує питання пов'язані з виконанням вироку.
Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 16.12.2015, та остаточно призначено покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено обчислювати з 02.08.2017 - коли ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчинення злочину, зарахувавши йому у відбуття покарання час тримання його під вартою. Запобіжний захід тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань №27 залишено до вступу вироку у законну силу.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.06.2018 вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 залишено без змін.
Відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 щодо ОСОБА_4 набрав законної сили 19.06.2018.
Згідно з ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
У постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 викладено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно з якою положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
Якщо особа вчинила злочин у період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838- VIII пряма дія Закону № 838- VIII.
Якщо особа вчинила злочин у період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону№ 838-VIII (зворотна дія Закону № 838- VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. Утакому разі Закон№ 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію.
Застосування до таких випадків Закону № 2046-VІІІ є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046- VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII), відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.
Незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 року) попереднє ув'язнення у розумінні положень ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Як встановлено вивченням матеріалів особової справи ОСОБА_4 злочин, за який його засуджено вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.12.2017, вчинено після 20.06.2017, а саме 02.08.2017, тому відсутні підстави для зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з 02.08.2017 по 20.08.2018 в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Щодо зарахування часу до моменту прибуття у Державну установу "Диканівська виправна колонія №12", суд зауважує, що за положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених , застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Тому з моменту набрання вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 законної сили строк перебування засудженого у місцях позбавлення волі, а так само і в установах попереднього ув'язнення до етапування до місця відбування покарання входить безпосередньо до строку відбування покарання, а не попереднього ув'язнення, та в даному випадку перерахунку не підялагає.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання засудженого, оскільки таке задоволення суперечило б вищевказаним нормам закону, принципу законності (ст.9 КПК України) та принципу правової визначеності.
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ст.72 КК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з моменту оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 18.01.2021 р.
Суддя ОСОБА_6