Справа № 548/1345/20
Провадження №1-кп/548/48/21
19 січня 2021 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, такого, що не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку інвалідності не має, раніше судимий:
1) 22.10.2010 року вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки за постановою Хорольського РС від 07.03.2013 року іспитовий строк відмінено направлений в міста позбавлення волі строком на 3 роки строк рахується з 07.03.2013 року, за постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 10.06.2014, 18.06.2014 звільнений на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію»;
2) 22.01.2013 року вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 2550 грн;
3)18.07.2017 року Оржицьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України вид покарання позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст. 75 України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, звільнений від призначеного покарання по закінченню іспитового строку ухвалою Хорольського районного суду від 02.08.2018
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , маючи незняті та непогашені судимості в тому числі і за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, вчинивши новий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 19.06.2020 року близько 18 години 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом відчинення вхідних дверей не зачинених на замок, проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , звідки діючи таємно, повторно викрав належний потерпілій ОСОБА_6 мобільний телефон чорно-синього кольору марки «NEFFOS-TP7031А», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 980,00 грн із встановленою в телефон SIM-картою стартового пакета оператора «Водафон» НОМЕР_3 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
При розгляді справи в суді обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав частково, пояснивши суду що телефон він знайшов надворі під деревиною. Повідомив суду, що 19.06.2020 року він вживав алкоголь, після обіду побився з чоловіком потерпілої ОСОБА_7 , бійка відбувалась біля дверей. Потім до нього поліз битися ОСОБА_8 , бійка з ним відбулась під деревиною, між ними стала ОСОБА_6 , почала їх розтягувати. Приїхала поліція, всі разом зайшли в хату, потім вийшов сів курити на лавочку, побачив мобілку під деревиною, подумав що вона належить ОСОБА_8 , та забрав її додому. Коли потерпілу з чоловіком забирала поліція, він на лавочці. Після того як поліція забрала потерпілу з чоловіком, до їхньої квартири не заходив закрив їм двері, підперши їх каструлею з водою, це бачила сусідка тьотя ОСОБА_9 , він її зустрів і сказав: «Дивіться, я при вас закриваю двері». Потім на наступний день зустрів ОСОБА_6 , вона сказала що в неї пропала мобілка, він зрозумів що це її мобілка, але побоявся її віддати, щоб потерпіла не звинуватила його в крадіжці. Також обвинувачений повідомив суду, що не допомагав у пошуках мобільного телефону потерпілій.
Незважаючи на часткове визнання невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України стверджується наступною сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів:
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні вказала, що 19.06.2020 року вона викликала поліцію три рази, із за конфліктів з чоловіком ОСОБА_7 . Після останнього виклику працівники поліції забрали її з чоловіком до райвідділу. Перед тим як забрати потерпілу з чоловіком в райвідділ, потерпіла хотіла переодягнутись, зайшла до будинку, телефон поклала на першому поверсі на кухонному столі, повернулась до працівників поліції, а телефон залишився на столі. Будинок потерпіла не закривала, обвинувачений знаходився у себе біля двору, потерпіла його бачила і при цьому говорила працівнику поліції що не встигла зачинити двері, та працівники поліції попросили проїхати з ними, обвинувачений це чув, він знав що двері не зачинені. З поліції повернулись десь через 2 (дві) години. Коли потерпіла прийшла додому відразу кинулась до телефону бо пам'ятала що він лежав на кухонному столі, але його там не було. Повідомила ОСОБА_10 що в неї зник телефон, він допомагав їй його шукати.;
- Показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні вказав що 19.06.2020 року після обіду приїхала поліція забрала їх з потерпілою, домівка залишилась не замкнена. Свідок бачив що телефон лежав в будинку на столі. Конфлікт з обвинуваченим був раніше, але саме 19.06.2020 року бійки з ним не було. Обвинувачений був присутній у дворі коли приїхали працівники поліції. Коли свідок з потерпілою прийшли з поліції дружина спохватилась що немає телефону. Обвинувачений ОСОБА_5 допомагав потерпілій шукати телефон;
- показаннями в суді свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що як працівник поліції перебував в черговому наряді. 19.06.2020 року він із оперативною групою три рази виїздив за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6 , так як остання телефонувала з приводу сімейного насильства над неї її співмешканцем. Перші два рази вона відмовлялася писати заяву і говорила, що помирилася з чоловіком. На третій раз було прийнято рішення забрати заявницю і її чоловіка до райвідділу. Коли потерпілу та її співмешканця забирали у відділення поліції, то потерпіла говорила, що вдома залишила телефон і не закрила двері в квартиру, це вона говорила при обвинуваченому. Після чого він запропонував заперти двері, про те потерпіла сказала, що їх поламав її співмешканець, і вони погано замикаються. Після того, як потерпіла та свідок були освідувані на предмет вживання алкоголю і відносно них було складено відповідні протоколи їх відпустили додому:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення про крадіжку мобільного телефону від 10.07.2020 року;
- протоколом огляду місця події від 10.07.2020 року та фото таблицею до нього, в якому зафіксовано обстановку в квартирі потерпілої, а також зазначено місце (стіл в кухні) де знаходився мобільний телефон;
- протоколом огляду предмету від 10.07.2020 року та фото таблицею до нього, згідно якого обвинувачений ОСОБА_5 видав працівникам поліції мобільний телефон чорно-синього кольору марки «NEFFOS-TP7031А», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_6 ;
- фотокопією коробки з під мобільного телефону марки «NEFFOS-TP7031А», де зазначено IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2
- висновком товарознавчої експертизи № 1581 від 16.07.2020 року, згідно якого вартість мобільного телефону марки «NEFFOS-TP7031А» становить 980 грн.;
В судовому засідання не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він знайшов телефон надворі під деревиною.
Так в судовому засіданні з показань потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 судом встановлено, що потерпіла пам'ятає що телефон залишила на кухонному столі в квартирі, це підветржується показами свідка ОСОБА_7 , який перед тим як їх забрали працівники поліції, бачив що телефон лежав на столі. Також судом встановлено що, обвинувачений знав про те що квартира не зачинена, а телефон лишився на столі так як почув коли потерпіла говорила про це працівникам поліції. Обвинувачений в судовому засіданні повідомив що він просив ключ в потерпілої, для того щоб замкнути двері, що доводить те що він знав що квартира залишилась відчинена. Потерпіла вказала що не просила обвинуваченого дивитися за квартирою, чи зачиняти двері, а коли повернулась то побачила що двері підперті каструлею, і відразу стала підозрювати у крадіжці обвинуваченого.
З показів потерпілої та свідка ОСОБА_7 , обвинуваченому в той же день стало відомо що у ОСОБА_6 зник телефон, і він допомагав в його пошуках.
Судом встановлено що, після того як ОСОБА_6 повідомила обвинуваченого про те що в неї зник телефон, він зрозумів що телефон належить їй, що стверджується показаннями обвинуваченого, але не повернув його, що вказує на наявність корисливого мотиву.
Обставини події при яких за версією обвинуваченого телефон виявився на вулиці під деревом не були підтверджені ні потерпілою ні її співмешканцем.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердив, що потерпіла в присутності обвинуваченого говорила, що будинок не зачинений, і що в будинку лежить телефон, при цьому суд враховує ту обставину, що телефон знаходився на видному місці ( в кухні на столі), його можна було виявити зазирнувши із коридору в кухню.
Твердження обвинуваченого, що він не заходив у приміщення квартири, спростовується його ж показаннями, з яких вбачається, що двері в квартиру були підперті кострулею з водою, що належить потерпілій, і яка зі слів потерпілої знаходилася в квартирі.
Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу того, що він знайшов телефон надворі під деревиною та не заходив до квартири є такими, що надані обвинуваченим з метою пом'якшення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Виходячи з викладеного, суд вважає що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно з проникненням до житла, є вірною, так як цей обвинувачений, будучи раніше засудженим за вчинення крадіжок чужого майна, у період не знятих та непогашених судимостей за це 19.06.2020 року близько 18 години 00 хвилин, проникнувши шляхом відкривання вхідних дверей не зачинених на замок, до приміщення квартири АДРЕСА_3 , звідки діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон вартістю 980,00 грн., який привласнив.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує добровільне відшкодування завданого збитку, шляхом повернення викраденого майна.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину особою що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує що злочинними діями обвинуваченого не були спричинені тяжкі наслідки, збитки, завдані злочинними діями, відшкодовано в повному обсязі, з урахуванням наявних по справі обставин суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі та застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягає стягненню вартість проведеної судово товарознавчої експертизи в сумі 653 грн 80 коп.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 у період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі у вигляді
•мобільного телефону чорно-синього кольору марки «NEFFOS-TP7031А», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів відділення поліції № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, повернути потепілій ОСОБА_6 , як її власність, скасувавши арешт зазначених речей, накладений згідно ухвали слідчого судді від 14.07.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 653 (шістсот п'ятдесят три) грн 80 коп в рахунок відшкодування вартості проведених експертиз.
Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження копію вироку суду направити поштою не пізніше 20.01.2021 року.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд.
Головуючий: