Справа № 307/1879/18
Провадження №1-кп/307/169/20
19 січня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальні провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, сезонного робітника, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та мешканку АДРЕСА_2 , громадянку України, із професійно-технічною освітою, неодружену, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючу, раніше не судиму, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2, 383 ч. 1 КК України,
У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.
У зв'язку з відкладенням судового засідання на інший термін прокурор просить продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на 60 днів, так як відсутні обставини, які б свідчили про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 заперечують, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до висновку, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої відмовити, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ст. 5 п. "С" Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно із позицією Європейського суду при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи, характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке може бути призначено в результаті засудження.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів за один з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тому існують ризики, що вона може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені нею злочини, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків чи потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_7 була взята під варту в зв'язку з тим, що ухилялася від суду суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 26.11.2020 р. обвинуваченій ОСОБА_7 було визначено розмір застави.
Підстав для його збільшення або зменшення не встановлено.
Виходячи з викладеного суд не знайшов підстав для задоволення клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 200, 369 КПК України суд,
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити до 24.00 год. 19.03.2021 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу для забезпечення виконання нею обов'язків визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб (42040 гривень), яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200. Код отримувача ЄДРПОУ 37993783. Рахунок отримувача UA318999980000031217205026001. Код класифікації доходів бюджету 22030200.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Тячівської місцевої прокуратури та головуючого по справі суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1