Справа №: 398/860/20
провадження №: 2/398/121/21
Іменем України
"05" січня 2021 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Мазерської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/860/20ц за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби, Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про стягнення моральної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування,
учасники: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Паіцика О.В., представник відповідача прокуратури - Ніколаєва В.М.,
ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Державної Казначейської служби, Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про стягнення моральної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та просить стягнути з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн 00 коп.
17.06.2015 року слідчим управління головного управління національної поліції в Кіровоградській області розпочато досудове слідство за ч. 2, 3 ст. 191 КК України. У подальшому прокуратурою Кіровоградської області затверджено обвинувальний акт.
19.04.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 191 КК України згідно вироку Петрівського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13.09.2008 року, вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2018 року скасовано, а провадження закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 року ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13.09.2018 року залишено без змін.
Позивач вказує, що йому завдано незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування моральних страждань, так як він був позбавлений можливості реалізації звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, погіршився стан здоров'я.
Представник відповідача прокуратури у відзиві просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що позивач не навів достатньо доводів та підстав, з яких він виходив та не довів причинно-наслідковий зв'язок. Стверджує, що прокуратура є неналежним відповідачем.
У своєму відзиві представник національної поліції вказав, що відсутні процесуальні документи, які б встановлювали факт незаконних дій поліцейських.
У відзиві, який подано до суду казначейською службою вказано, що позов не містить доказів, які б свідчили про настання негативних наслідків для позивача, у зв'язку з ситуацією, в якій він опинився через притягнення його до кримінальної відповідальності, перебування під слідством та судом.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.04.2020 року відкрито провадження у справі.
12.08.2020 року постановлено ухвалу Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
17.06.2015 року слідчим управління головного управління національної поліції в Кіровоградській області розпочато досудове слідство за ч. 2, 3 ст. 191 КК України. У подальшому прокуратурою Кіровоградської області затверджено обвинувальний акт.
19.04.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 191 КК України згідно вироку Петрівського районного суду Кіровоградської області.
Зі змісту ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 13.09.2008 року вбачається, що вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2018 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, а провадження закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 року ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13.09.2018 року залишено без змін.
Вищезазначені обставини визнано сторонами, тому згідно ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне: позивач перебував під слідством та судом 39 місяців: з 17.06.2015 року до 13.09.2018 року (ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 13.09.2018 року, набрання законної сили з моменту оголошення).
Позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн 00 коп., вказуючи, що йому завдано моральних страждань: він був позбавлений можливості реалізації звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, погіршився стан здоров'я
Суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, так як позивачем надано належні докази завдання йому моральної шкоди, і внаслідок тривалих хвилювань спровоковано загострення його хвороб, витрачання ним часу і коштів на лікування та необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків, здоров'я і відновлення стосунків з оточуючими.
Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2021 року складає 6 000 грн 00 коп.
Отже, суму моральної шкоди слід вираховувати з застосуванням таких величин: 39 місяців Х мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2021 року - 6 000 грн 00 коп. = 234 000 грн 00 коп.
Суд звертає увагу, що відповідачі по справі є бюджетними установами, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України та п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року, Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Держказначейства України №39 від 04.02.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.02.2008 року №110/14801, виконання рішень про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду здійснюється Державною казначейською службою.
Стаття 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» №266/94-ВР від 01.12.1994 року (далі ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду»), підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.
У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутність у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.
Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у ст. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» виникає у випадку: постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду», у наведених в ст. 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються: заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; шрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.
Ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, розмір сум, які передбачені п. 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених п. п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно з підп. 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Ст. 12 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачає, що розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, незалежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується Державою незалежно від вини цього органу.
Відповідно ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, відшкодовується Державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду виникає у разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.
Ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.
П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року передбачає, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Ч. 2, 3 ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом провадиться відповідно до розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, та враховуючи той факт, що позивач довів факт завдання йому моральної шкоди, але не надав достатньо доказів, які вказують, що вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн 00 є співмірною з отриманням останнім моральної шкоди, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає у кв. АДРЕСА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 53 742 (п'ятдесят три тисячі сімсот сорок дві) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 15.01.2021 року.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА