Справа № 354/1216/20
Провадження № 3/354/115/21
18 січня 2021 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, жителя, АДРЕСА_1
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Яремчанським ВП Надвірнянським ВП ГУНП в Івано-Франківській області 21.10.2020 року направлено в суд матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2020 року серії ДПР18 №130842, 19.10.2020 року о 18 год 25 хв. в смт.Ворохта, по вул. Д.Галицького, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, був зупинений автобус нерегулярних перевезень сполученням Ворохта-Івано-Франківськ марки Мерседес-Бенц Sprinter 313 cdi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_1 , водій якого ОСОБА_1 був без засобів індивідуального захисту, чим порушив вимоги правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та п.п.7 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року зі змінами.
Постановою суду від 26.11.2020 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було повернуто до Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області для належного оформлення.
Після дооформлення матеріали даної справи повторно надійшли на адресу суду 17.12.2020 року.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день та час розгляду справи належно повідомлявся, що підтверджується долученим до матеріалів справи трекінгом відстеження поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» з відміткою про вручення. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.2 ст.268 КУпАП вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в суді не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст.268 КУпАП вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 44-3 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція даної статті є бланкетною, оскільки відсилає до вищевказаного Закону, який містить ряд статей та визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається протоколі.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, проте, у даному протоколі не зазначено, на підставі чого посадова особа прийшла до висновку, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. У матеріалах справи немає жодних даних, які б підтверджували про наявність у ОСОБА_1 відповідного статусу та свідчили про те, що він є суб'єктом господарювання, проте, дана обставина, у відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинна була бути з'ясована особою яка складала протокол, оскільки має істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно, відповідальність за ст. 44-3 КУпАП покладається на громадян та спеціальних суб'єктів, а саме суб'єктів господарювання (посадових осіб). Однак, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні представлені матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Також до матеріалів справи не подано письмових пояснень свідків, які б засвідчили факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, а також письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора поліції не можуть бути взяті до уваги судом в якості належних та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
За вказаних обставин судом встановлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, не надано жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Частиною другою ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до переконання, що провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у сфері пасажирських перевезень та є суб'єктом господарювання, а тому останній не може бути суб'єктом даного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 44-3, п. 1 ст. 247, 256, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративну справу, порушену відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.44-3 КУпАП - провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду України через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя: Т. Л. Ваврійчук