Справа № 263/14736/20
Провадження № 3/263/346/2021
19 січня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ікорська Єлізавета Сергіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює баристою в кондитерській «Шантіліко», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, після дооформлення, надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У протоколі від 19 листопада 2020 року серії ВАБ № 074078 зазначено, що ОСОБА_1 19 листопада 2020 року о 11 год. 30 хв., знаходячись за адресою: пр. Миру, 32, місто Маріуполь, на робочому місті у кондитерській «Шантіліко», без вдягнутого засобу індивідуального захисту, а саме - захисної маски, що закриває ніс та рот, чим порушила п.п. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про день та час була сповіщена, про причини не явки суд не повідомила, клопотань про розгляд справи без її участі чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом від неї не надходило.
Отже, враховуючи обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якій було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлення про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
За зазначених обставин, вважаю, що ОСОБА_1 була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав:
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція зазначеної статті є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Зокрема, конкретизований зміст зазначеного правопорушення розкривається у постанові Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за п.п. 1 п. 10 якої на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
З 21 листопада 2020 року згідно із Законом України № 1000-IX від 06 листопада 2020 року стаття 44-3 КУпАП доповнена частиною другою, яка передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Цим же законом визначено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП віднесений до компетенції виконавчих комітетів (виконавчих органів) сільських, селищних, міських рад, органів Національної поліції та органів державної санітарно-епідеміологічної служби.
Оскільки частини перша та друга статті 44-3 КУпАП співвідносяться як загальна та спеціальна правові норми, діяння, які проявляються у перебуванні в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно підлягають кваліфікації за частиною другою відповідної статті КУпАП та не можуть бути кваліфіковані за частиною першою за правилами конкуренції правових норм.
Крім того, відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видалення цих законів. Закони, які встановлюють або посилають відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У цій справі фабула адміністративного протоколу відноситься (відповідає) до диспозиції ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, оскільки за протокол ОСОБА_2 інкримінуються дії з перебування у магазині без захисної маски та відповідно диспозиція ч. 2 ст. 44-3 КУпАП охоплює правовідносини щодо також перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту.
За таких обставин необхідно дійти висновку, що Законом № 1000-ХІ пом'якшена відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, цей Закон має зворотну силу, тому поширюється і на правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_2
ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії», у сформулював позиції, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд в межах зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення обмежений в можливості оцінки діянь ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, оскільки остання від зазначеного в суді не захищалася і розгляд справ за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП не віднесений до підвідомчості суду. При цьому постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09 грудня 2020 року протокол про адміністративне правопорушення з метою перекваліфікації за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та відповідно розгляду органом, до підвідомчості якого належить указане правопорушення, повернуто до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, однак без виконання вимог указаної постанови адміністративний матеріал знову направлено до суду.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в її діях, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Суддя Є.С. Ікорська