19 січня 2021 року
Київ
справа №420/8609/20
адміністративне провадження №К/9901/1269/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі №420/8609/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною і скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі - приватний виконавець Клименко Р.В.), у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 серпня 2020 року ВП №62825672.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, позов задоволено: визнано протиправною і скасовано постанову приватного виконавця Клименка Р.В. від 17 серпня 2020 року ВП №62825672 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 16 липня 2020 року за реєстром №11009.
11 січня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу приватного виконавця Клименка Р.В. на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі №420/8609/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, повний текст якої складено цього ж дня. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 04 січня 2021 року (02-03 січня 2021 року - вихідні дні).
Касаційну скаргу надіслано 11 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року отримано 27 грудня 2020 року. На підтвердження указаної обставини долучено копії: конверту від П'ятого апеляційного адміністративного суду в якому вона направлялася; витягу із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про відстеження рекомендованого повідомлення про вручення.
Оскільки касаційну скаргу подано скаржником протягом тридцяти днів із дня вручення йому оскаржуваного судового рішення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що зазначена справа може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Так, за приписами частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Скаржник посилається на відсутність у приватного виконавця обов'язку перевіряти відомості щодо місцеперебування боржника за адресою, указаною у виконавчому документі, та відсутність підстав уважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем його виконання. Отже, скасовуючи постанову про відкриття виконавчого провадження, суди, на його переконання, дійшли помилкового висновку про те, що вона є неправомірною з тих підстав, що її прийнято за виконавчим документом, пред'явленим не за місцем проживання боржника.
Такі аргументи скаржника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах застосування положень статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язку приватного виконавця перевіряти зазначену у заяві стягувача та/або виконавчому написі нотаріуса інформацію під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, якщо місце проживання боржника та місце його реєстрації є відмінними.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд
1. Задовольнити заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі №420/8609/20.
3. Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/8609/20.
4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко