18 січня 2021 року
м. Київ
справа № 380/5642/20
адміністративне провадження № К/9901/1599/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), за участю третьої особи - Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного МРУМЮ (м.Львів)) в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження № 57439004; скасувати постанову державного виконавця ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного МРУМЮ (м.Львів) від 24 червня 2020 року №57439004 про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати державного виконавця виконати рішення суду у повному обсязі, стягнувши з Головного управління МВС України у Львівській області на його користь доплату в сумі 18832,50 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, в позові відмовлено. Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що боржником у повному обсязі виконано судове рішення, а доводи позивача про те, що йому до виплати належить інша сума спростовуються ухвалою суду, постановленою у цій же справі.
13 січня 2021 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року. Заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ. Тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 248, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), за участю третьої особи - Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська