18 січня 2021 року
Київ
справа №240/455/20
адміністративне провадження №К/9901/31592/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - ГТУЮ у Житомирської області), Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (далі - Центрально-Західне МРУМЮ (м.Хмельницький)), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення і наказ про звільнення; розглянути його звернення, поновити його на посаді начальника відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Житомирської області; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано наказ ГТУЮ у Житомирської області від 24 грудня 2019 року №2379/1 в частині звільнення позивача з посади начальника відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Житомирській області; поновлено з ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Житомирській області з 28 грудня 2019 року; зобов'язано ГТУЮ у Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 грудня 2019 року по день ухвалення судового рішення. Визнано протиправним та скасовано рішення Центрально-Західного МРУМЮ (м.Хмельницький), викладеного у формі листа від 22 січня 2020 року, за результатами розгляду звернення позивача від 26 грудня 2019 року; зобов'язано Центрально-Західне МРУМЮ (м.Хмельницький) повторно розглянути звернення позивача, з урахуванням висновків, викладених у судових рішеннях. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання стягнення судових витрат.
Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення державного службовця з посади за ініціативою уповноваженого органу на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
19 листопада 2020 року ГТУЮ у Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову в позові. Підставою оскарження судових рішень ГТУЮ у Житомирській області в особі Ліквідаційної комісії зазначило, що Законом України від 19 вересня 2019 року №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Закон №117-IX) унесено зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема, щодо порядку припинення державної служби. Посилаючись на те, що процедура припинення державної служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату державних службовців у разі ліквідації державного органу, зазнала значних змін, питання звільнення працівника за ініціативою уповноваженого органу на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону №117-IX) потребує вирішенню Верховним Судом шляхом надання висновку у цій справі щодо застосування спеціальних норм законодавства у спірних правовідносинах.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Недоліки скарги усунуто у строк, установлений судом.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач проходив службу на посаді, що у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи заявника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах правильності застосування судами положень пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», що має значення для вирішення судами спорів у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції Житомирської області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати.
2. Витребувати справу № 240/455/20 із Житомирського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова