Іменем України
18 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4397/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
11.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.09.2020 № 130687, прийняту Державною службою України з безпеки на транспорті відносно позивача; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн та судові витрати в сумі 2102 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем, одним із видів діяльності є перевезення вантажу, на праві власності володіє автомобілем марки MAN TGX 18.440, державний номер НОМЕР_1 , з самосвальним напівпричепом PACTON TXD 339, державний номери НОМЕР_2 (далі - автомобіль).
09.09.2020 під контролем позивача було здійснено завантаження автомобіля насінням соняшника. Згідно товарно-транспортної накладної від 09.09.2020 № 793563 загальна вага вантажу склала 38900 кг, вага автомобіля - 15720 кг, та вага соняшника - 23180 кг. Після чого автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 вирушив з м. Старобільськ Луганської області до м. Чугуїв Харківської області.
09.09.2020 автомобіль було зупинено співробітником Національної поліції та працівником Державної служби України з безпеки на транспорті на автодорозі Н-26 на 131 км+900 метрів (блокпост), де відповідач в наказному порядку запропонував йому пройти контрольне зважування транспортного засобу під його керуванням на мобільних вагах, в темну пору часу, без належного освітлення.
Пройшовши зважування, водію повідомили, що має місце перевантаження, та в подальшому склали відносно ОСОБА_2 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Після чого ОСОБА_2 за дозволом відповідача та працівника Національної поліції продовжив свій рух на зазначеному транспортному засобі до м. Чугуїв Харківської області.
Прибувши до м. Чугуїв Харківської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросинергія», місцезнаходження виробництва: вул. Вокзальна 26-в, м. Чугуїв, Харківська область, водій здійснив відвантаження насіння соняшника, під час зважування якого була встановлена невідповідність його ваги товарно-транспортній накладній від 09.09.2020 № 793563 та складено Акт невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг від 10.09.2020 № АССн0000196, в якому зазначено: «нетто по ТТН - 23180 кг, фактична вага 23240 кг, різниця + 60 кг».
29.09.2020 позивач отримав повідомлення про призначення розгляду справи, де йому надали копію постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 29.09.2020 № 130687, якою стягнуто з позивача 8500 грн.
Позивач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.09.2020 № 130687 у розмірі 8500 грн прийнята в порушення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 № 1567 та Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ані графік, ані направлення на рейдову перевірку не мають конкретизацію місця здійснення такої перевірки саме на автодорозі Н-26 км 131+900, а зазначено «на окремо визначених ділянках дороги». У ході рейдової перевірки встановлено перевищення транспортним засобом вагових норм на 5.45%.
В Акті № 236206 не зазначено, яким саме пересувним габаритно-ваговим комплексом здійснювалось таке зважування.
Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.09.2020 № б/н не має номеру реєстрації, а тому, на думку позивача, є сумнівним щодо його складання саме 09.09.2020, окрім того, автомобіль з міста Старобільськ до м. Сватове (де був зупинений та здійснено зважування), проїхав не 201 км, як зазначено у розрахунку, а не більше 60 км, та, відповідно, такі дані не відповідають фактичним обставинам.
Також позивач зазначив, що пересувний пункт габаритно-вагового контролю в межах норми може здійснювати похибку при проведенні зважування 2 %.
Враховуючи, що Актом від 09.09.2020 № 236206 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено перевищення транспортним засобом вагових норм на 5,45%, а невстановлений пересувний пункт габаритно-вагового контролю в межах норми допускає 2 % похибки, то з урахуванням цієї похибки можливе перевантаження вищезазначеного транспортного засобу може складати 3,45%, у зв'язку з чим прийняте рішення у формі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.09.2020 № 130687 не відповідає вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», де за можливе перевантаження 3,45 % відповідальність передбачена в сумі штрафу 1700 грн, а не в сумі штрафу 8500 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.01.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов (арк. спр. 52-55), в обґрунтування якого останній послався на таке. На підставі направлення на рейдову перевірку від 07.09.2020 № 66/0709-20 09.09.2020 о 20:15 на автодорозі Н-26 Чугуїв - Мілове, км 131+900, здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом Pacton, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 , який виконував перевезення вантажу за маршрутом Старобільськ - Чугуїв, протяжністю 201 км.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Укртраснбезпеки у Луганській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 236206, довідку № 0003173 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0003143 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.09.2020, та встановлено перевезення водієм автомобіля MAN, НОМЕР_1 , із напівпричепом Pacton, НОМЕР_3 , ОСОБА_2 вантажу з фактичною масою 42,18 т при нормативно допустимій - 40 т; з фактичними навантаженнями: на одиничні осі 7,94 і 11,34 т при нормативно допустимій - 11 т на кожну; на строєну вісь - 22,9 т при нормативно допустимій - 22 т. На підставі вищевказаних документів складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.09.2020 та нарахована плата за проїзд у сумі 100,50 євро.
Таким чином, при рейдовій перевірці встановлено перевищення вагових обмежень на загальну масу у розмірі 2,18 т, що на 5,45% більше від нормативно допустимої та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, відповідальність за що передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивачу було направлено лист-запрошення від 22.09.2020 № 72573/29/24-20 на розгляд справи про порушення законодавства про транспорт.
За результатами розгляду акта від 09.09.2020 № 236206 29.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області було винесено постанову від 29.09.2020 № 130687 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_1 у сумі 8500 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області законно, в межах наданих повноважень, проведено рейдову перевірку, результати якої оформлені шляхом складення акта перевірки, а також розрахунку плати за проїзд великовагових, та (або) великогабаритних транспортних засобів та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Щодо зауважень позивача зазначив, що зміст затвердженого 07.09.2020 Графіка проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Луганській області у період з 07.09.2020 по 13.09.2020 з 00:00 по 24:00 і Направлення на рейдову перевірку від 07.09.2020 № 66/0709-20 цілком відповідає положенням пункту 14 Порядку № 1567, тому будь-які зауваження представника позивача з цього приводу є безпідставними.
Предметом позову є перевірка правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.09.2020 № 130687. Складені 09.09.2020 документи, зокрема, Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0003173, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0003143, Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є документами, за допомогою яких зафіксовано факт виявленого порушення та визначений розмір нарахованої плати за проїзд.
Складені документи не є індивідуальними актами в розумінні статей 4, 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані документи не є предметом спору по справі та категорія таких справ не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Також у законодавчо визначених формах цих документів, а також у законодавчо визначеній формі Акта № 236206 відсутня графа (місце) для заповнення даних про ваги, за допомогою яких здійснюється зважування. Окремо звертаємо увагу, що відсутні будь-які норми, які зобов'язують посадових осіб під час здійснення заходів державного контролю вносити дані про ваги в будь-які документи (акти, довідки, розрахунки), які складаються посадовими особами, а також надавати будь-які документи щодо відповідності ваг вимогам законодавства.
В якості підтвердження, що ваги платформні типу ВП4-2, якими проводилось зважування, відповідають вимогам законодавства, до суду надаються сканкопії титульного листа, а також сторінок 11-12, 13-14 (де міститься інформація щодо повірки даного приладу) Настанови з експлуатації цього приладу для зважування. Оригінал знаходиться у власника приладу для зважування - Обласне комунальне підприємство «Регіональне агентство сприяння інвестиціям».
Відповідність майданчика, на якому здійснений габаритно-ваговий контроль, технічним нормам Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування комісійно визначена та засвідчена Актом № 1 перевірки стану майданчика для роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі Н-26 Чугуїв - Мілове (через м. Старобільськ), км 131+900 (ліворуч) від 08.05.2018.
Твердження представника Позивача про брак освітленості у місці здійснення габаритно-вагового контролю відповідач вважає оціночним судженням без посилання на якісь конкретні норми.
Пропозицію представника позивача стосовно зменшення величини перевищення вагової норми 5,45% на 2% похибки зважування пересувного пункту габаритно-вагового контролю - законодавчо не визначеною, відповідач вважає безпідставною.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 15-16).
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 052211 позивач 26.05.1999 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця за № 2 377 017 0000 002171 (арк. спр. 17).
Позивачу на праві власності належить автомобіль MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та спеціалізований напівпричіп-самоскид PACTON TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 (арк. спр. 18).
Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на підставі направлення на рейдову перевірку від 07.09.2020 № 66/0709-20, згідно графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Луганській області у період з 07.09.2020 по 13.09.2020 з 00:00 по 24:00, 09.09.2020 о 20 год. 20 хв. на автошляху Н-26 Чугуїв - Мілове, км 131+900, проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом PACTON TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_5 , які згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 належать ОСОБА_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу за маршрутом м. Старобільськ - м. Чугуїв (арк. спр. 56-57).
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Укртраснбезпеки у Луганській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 236206, довідку № 0003173 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0003143 від 09.09.2020 (арк. спр. 57-58).
Актом від 09.09.2020 № 236206 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом контролюючим органом зафіксовано порушення перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, а саме: повна маса транспортного засобу склала 42,18 т при допустимих 40 т; перевищення вагових обмежень на 5,45%, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абзац 14 частини 1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (арк. спр. 58).
За висновками акта від 09.09.2020 № 0003143 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.09.2020 № 0003173 зафіксовано навантаження на осі: 1) 7,94 т; 2) 11,34 т; 3) 7,86 т; 4) 7,22 т; 5) 7,82 т, повна маса транспортного засобу 42,18 т. Фактичне навантаження: на строєну вісь - 22,9 т при нормативно допустимій - 22; на одиничні осі 7,94 т, 11,34 т при нормативно допустимій - 11 т на кожну (арк. спр. 57).
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортного засобу, відповідно до якого позивачу нараховані до сплати 100,50 євро (арк. спр. 31).
В акті від 09.09.2020 № 236206 та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.09.2020 № 0003143 зазначено про відмову водія транспортного засобу від підпису.
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.09.2020 № 130687, якою до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн за порушення: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (арк. спр. 23).
Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ), Законом України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII), Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Частиною другою статті 29 Закону № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини сьомої статті 6 Закону № 2344-IІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Згідно пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Як визначено пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На підставі пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
При цьому за приписами пункту 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Отже, зазначені положення нормативно-правових актів свідчать, що Управлінню Укртрансбезпеки у Луганській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно статті 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207).
На підставі пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
На підставі пункту 3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 «Правил дорожнього руху».
Пунктом 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
При цьому, на підставі вимог пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом PACTON TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу за маршрутом м. Старобільськ - м. Чугуїв згідно товарно-транспортної накладної від 09.09.2020 № 793563 (арк. спр. 19).
Автомобільним перевізником відповідно до товарно-транспортної накладної є ФОП ОСОБА_1 , водій - ОСОБА_2 , найменування вантажу - соняшник.
За результатами проведеної перевірки встановлено перевезення водієм транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номер НОМЕР_1 , з самосвальним напівпричепом PACTON TXD 339, державний номери НОМЕР_2 , ОСОБА_2 вантажу фактичною масою 42,18 т, з фактичними навантаженнями: на строєну вісь - 22,9 т при нормативно допустимій - 22; на одиничні осі 7,94 т., 11,34 т при нормативно допустимій - 11 т на кожну.
Отже, рух транспортного засобу із перевищенням нормативного допустимого вагового параметру свідчить про необхідність отримання спеціального дозволу.
В позовній заяві позивач посилається на те, що прибувши до м. Чугуїв Харківської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросинергія», водій здійснив відвантаження насіння соняшника, під час зважування якого була встановлена невідповідність його ваги товарно-транспортній накладній від 09.09.2020 № 793563 та складено акт невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг від 10.09.2020 № АССн0000196, в якому зазначено: «нетто по ТТН - 23180 кг, фактична вага 23240 кг, різниця + 60 кг».
В якості доказу спростування факту перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимих навантажень, позивачем до позовної заяви додано акт невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг № АССн0000196 від 10.09.2020.
Дослідженням акту невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг від 10.09.2020 № АССн0000196 судом встановлено, що комісією у складі представника ТОВ «Кернел-Трейд» Солдаткіна А.В. та директора ТОВ «Агросинергія» ОСОБА_3 складено акт про невідповідність ваги сировини вивантаженої з автозерновоза автомобіль НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , який надійшов з накладною № 855860 від 09.09.2020, водій ОСОБА_2 , вантажовідправник: ПП «М-Агро», вантажоодержувач: ТОВ «Агросинергія» для ТОВ «Кернел-Трейд». При зважуванні після вивантаження 09.09.2020 о 15 год. 35 хв. виявлено нетто: 23180 кг, фактична вага: 23240 кг, різниця: +60 кг (арк. спр. 20).
При цьому, суд зауважує, що згідно з товарно-транспортною накладною від 09.09.2020 № 793563 вантажовідправник: ФОП ОСОБА_1 м. Старобільськ Луганська область, вантажоодержувач: МЕЗ м. Чугуїв Харківська область. Таким чином, незрозумілим є відвантаження товару на користь ТОВ «Агросинергія».
Окрім того, зважування після вивантаження ТОВ «Агросинергія» здійснено 09.09.2020 о 15 год. 35 хв., при цьому згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.09.2020 № 236206 спірний габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом PACTON TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_5 , посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області проведено 09.09.2020 о 20 год. 20 хв.
Тобто, час зважування згідно акту невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг від 10.09.2020 № АССн0000196 передує часу здійснення спірного габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Також згідно з актом невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг від 10.09.2020 № АССн0000196 автомобіль НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , надійшов з накладною від 09.09.2020 № 855860. При цьому матеріалами справи підтверджується, що автомобіль марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом PACTON TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу за маршрутом м. Старобільськ - м. Чугуїв згідно товарно-транспортної накладної від 09.09.2020 № 793563.
Крім того, позивачем взагалі не було надано до суду документи, які б підтверджували зважування автомобіля в м. Чугуєві, наприклад, чек (квитанція) зважувального засобу. А також не надано жодного документу щодо самого зважувального пристрою, на якому здійснювалося вказане зважування автомобіля.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина четверта статті 73 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
За наведених обставин та норм процесуального закону, судом не береться до розгляду в якості доказу спростування факту перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимих навантажень акт невідповідності ваги (недовантаження) товарів до надходження товарів і послуг від 10.09.2020 № АССн0000196, оскільки він не стосується предмета доказування.
Інших доказів спростування факту перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимих навантажень, позивачем суду не надано.
Також суд зауважує, що у відповідності до підпункту 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Пункт 12 Порядку № 879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
На підставі пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м.
Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
З матеріалів справи встановлено, що зважування було проведено із використанням приладу: ваги платформні ЗОВП4-2, що пройшли щорічну повірку 06.07.2020 з (пломбуванням), що підтверджується копіями настанов з експлуатації та інформацією щодо повірки даного приладу (арк. спр. 60-61).
Доводи позивача щодо неналежного освітлення пункту габаритно-вагового контролю не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом PACTON TXD 339, реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічним засобом, що пройшов повірку та є придатним до застосування.
Щодо посилання представника позивача на те, що автомобіль з міста Старобільськ до м. Сватове (де був зупинений та здійснено зважування), проїхав не 201 км, як зазначено у розрахунку, а не більше 60 км, суд зазначає таке.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 09.09.2020 № 793563 перевезення вантажу здійснювалося за маршрутом м. Старобільськ - м. Чугуїв (арк. спр. 19).
Згідно з інтернет-ресурсом Della (автоперевезення, http://della.com.ua/distance/) відстань від м. Старобільськ Луганської області до м. Чугуїв Харківської області становить 201 км. Вказана інформація щодо відстані між населеними пунктами є загальнодоступною.
Щодо решти доводів представника позивача суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскарженої постанови, натомість позивачем не доведено обґрунтованість своїх позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать до задоволення.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору, а також витрати на правничу довомогу позивачеві не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун