про залишення позовної заяви без розгляду
12 січня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3790/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Марущак Г.Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області - представник - Готра Ганна Юріївна,
розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, -
18 листопада 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №1030 від 05 травня 2020 року в частині звільнення мене - майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на підставі підпункту 6 п. 3 статті 13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області поновити мене на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 3. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі; 4. Розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Відповідно до статті 173 частини 1 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Разом із позовною заявою, позивачем до суду було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якої позивач просив поновити пропущений строк подання позову щодо оскарження наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 1030 від 05 травня 2020 року в частині звільнення його з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Позивач вказує, що із оскаржуваним наказом ознайомлений не був, копія цього наказу йому не вручалася. 25 травня 2020 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з проханням видати копію вищевказаного наказу, однак ні копія наказу, ні витяг з нього йому надані не були. Копія витягу з вищевказаного наказу була отримана тільки на адвокатський запит - 03 листопада 2020 року. А тому, саме через відсутність у позивача наказу або витягу з нього, останній був позбавлений можливості своєчасно оскаржити його в судовому порядку. У зв'язку з цим, позивач вважає що існують поважні причини пропуску ним строку звернення до суду.
05 січня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач оскаржує наказ відповідача від 05 травня 2020 року, а звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав 18 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку звернення до суду (а.с.а.с. 44-46).
Також судом зауважується, що відкриваючи 23 листопада 2020 року провадження у даній справі суддею було вирішено питання щодо поновлення строку звернення до суду, оскільки постановляючи 23 листопада 2020 року ухвалу про відкриття провадження у справі суддя, проаналізувавши подані позивачем матеріали, на які останній посилається як на підстави, що, з його точки зору, свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду, прийшов до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду на час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі були поважними, а тому суд вважав за необхідне поновити позивачеві пропущений строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 122 КАС України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання, просив задовольнити з підстав наведених у ньому.
В судовому засіданні позивач заперечив щодо задоволення клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою відповідно до якої просив, зокрема визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №1030 від 05 травня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на підставі статті 13 пункту 3 підпункту 6 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до наказу ГУНП в Закарпатській області № 1030 від 05 травня 2020 року старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , відповідно до статті 13 пункту 3 підпункту 6 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнено з посади (а.с.а.с. 11,12, 62, 63, 76, 77).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 102 о/с від 07 травня 2020 року - як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади - позивача було призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Із вказаним наказом позивач був ознайомлений 07 травня 2020 року, про що свідчить особистий підпис позивача на зворотній стороні наказу (а.с.а.с. 48 (на звороті), 79 (на звороті)).
Судом встановлено, що підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 102 о/с від 07 травня 2020 року в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області був, у тому числі саме оскаржуваний позивачем наказ № 1030 від 05 травня 2020 року.
У розумінні статті 122 КАС України, позивач про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дізнався (повинен був дізнатися) 07 травня 2020 року, а саме, коли ознайомився із наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №102 о/с від 07 травня 2020 року, який був виданий як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади та на підставі, зокрема, наказу ГУНП в Закарпатській області № 1030 від 05 травня 2020 року.
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач був ознайомлений із наказом № 102 о/с від 07 травня 2020 року, що виданий на реалізацію наказу № 1030 від 05 травня 2020 року. Ознайомлюючись з наказом № 102 о/с від 07 травня 2020 року, позивач також знав про існування наказу № 1030 від 05 травня 2020 року, оскільки в самому наказі від 07 травня 2020 року за № 102 о/с міститься посилання на наказ від 05 травня 2020 року за № 1030.
Отже, починаючи саме з 07 травня 2020 року позивач був обізнаний про існування оскаржуваного ним наказу.
Згідно із статтею 122 частиною 5 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У статті 4 частині 1 пункті 17 КАС України визначено поняття публічної служби, під яким слід розуміти діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 122 частиною 3 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проаналізувавши зазначені вище норми КАС України, суд зазначає, що КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Проходження служби в органах внутрішніх справ є державною службою особливого характеру. Таке проходження регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року за № 580-VIII (далі по тексту - Закон України № 580-VIII) та Дисциплінарним Статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України "Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII (далі по тексту - Статут).
У відповідності до статті 13 частини 3 пункту 6 Статуту, до поліцейських може бути застосований такий вид дисциплінарного стягнення, як, зокрема, звільнення з посади.
У відповідності до статті 65 частини 1 пункту 3 Закону України № 580-VIII, переміщення поліцейських здійснюється, на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 102 о/с від 07 травня 2020 року (з яким позивач ознайомився 07 травня 2020 року) в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області був виданий на виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади у відповідності до наказу ГУНП в Закарпатській області № 1030 від 05 травня 2020 року, яким старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , відповідно до статті 13 пункту 3 підпункту 6 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнено з посади.
Зокрема, відповідно до статті 24 Статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Отже, оскільки дана адміністративна справа з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби (служби в поліції), при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися положеннями статті 122 частиною 5 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваного наказу, що у спірному випадку визначається - протягом місяця з дня виконання (реалізації) спірного наказу шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 802/2197/17-а, від 04 червня 2020 року у справі № 200/10136/18-а.
Таким чином законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В обґрунтування поданої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що із оскаржуваним наказом ознайомлений не був, його копія йому не вручалася. 25 травня 2020 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з проханням видати копію вищевказаного наказу, однак ні копія наказу ні витяг з нього йому надані не були. Копія витягу з вищевказаного наказу була отримана тільки на адвокатський запит - 03 листопада 2020 року. А тому, саме через відсутність у позивача наказу або витягу з нього, останній був позбавлений можливості своєчасно оскаржити його в судовому порядку.
Позивач вказує, що 25 травня 2020 року звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про надання йому, зокрема копії спірного наказу, однак такий відповідачем наданий позивачу не був (а.с. 7).
Однак у відповідності до квитанції АТ "Укрпошта", яку позивачем було долучено до позовної заяви, вказану заяву позивачем було надіслано до ГУНП в Закарпатській області лише 25 червня 2020 року. Вказане також підтверджується наданою відповідачем копією заяви позивача, яка датована 25 травня 2020 року, однак у відповідності до штемпелю вхідної кореспонденції СДЗ ГУНП в Закарпатській області, така до відповідача надійшла 26 червня 2020 року (а.с.а.с. 7, 65).
Тобто, звертаючись до відповідача із заявою про надання позивачу копії спірного наказу - 26 червня 2020 року, позивачем вже було пропущено місячний строк звернення до суду.
Відповідно до листа Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Закарпатській області від 08 липня 2020 року № 3-185/106/2-2020 відповідачем на адресу позивача було надіслано, зокрема копію витягу із наказу ГУНП в Закарпатській області № 1030 від 05 травня 2020 року (а.с. 66).
У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду що лист Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Закарпатській області від 08 липня 2020 року № 3-185/106/2-2020 із додатками був повернутий на адресу відповідача у зв'язку з неможливістю його вручення позивачеві.
11 січня 2020 року на усний запит суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. надано адміністративну справу № 260/2361/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 69).
Судом було досліджено матеріали справи № 260/2361/20, з якої вбачається, що позивач 01 липня 2020 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якою просив суд: "1. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №102 о/с від 07 травня 2020 року в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на підставі п.3 ч.1 ст.65 Закону України "Про національну поліцію" (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). 2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №109 о/с від 25 травня 2020 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 28 травня 2020 року на підставі поданого ним рапорту від 14 травня 2020 року за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). 3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. 4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі. 5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с.а.с. 49-55).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року (суддя Калинич Я.М.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.а.с. 57-60).
Під час розгляду справи № 260/2361/20 від відповідача 20 липня 2020 року надійшов відзив на позов, до якого відповідачем було долучено, зокрема копію оскаржуваного наказу від 05 травня 2020 року за № 1030 та копію доповідної записки від 07 травня 2020 року, в якій містяться відомості про оскаржуваний наказ (а.с.а.с. 70-78).
Разом з тим, як вбачається із протоколу судового засідання від 01 вересня 2020 року, позивач вказував, що відзив ним був отриманий лише перед судовим засіданням 01 вересня 2020 року, у зв'язку із цим просив суд надати час для ознайомлення з відзивом. У зв'язку із цим у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 25 вересня 2020 року (а.с. 80).
Суд зауважує, що матеріали справи № 260/2361/20 не містять доказів, які б свідчили про те, що позивачем вживалися заходи щодо використання свого права ознайомитися зі справою № 260/2361/20, матеріали якої містили копію оскаржуваного позивачем наказу від 05 травня 2020 року за № 1030.
З урахуванням наведеного та враховуючи надані відповідачем пояснення та докази, суд приймає до уваги доводи відповідача, що про оскаржуваний наказ позивач також мав можливість дізнатися ще й 01 вересня 2020 року та мав можливість в межах справи № 260/2361/20 отримати копію наказу від 05 травня 2020 року за № 1030.
Таким чином, у справі № 260/2361/20 встановлено, що позивач мав реальну можливість отримати оскаржуваний наказ від 05 травня 2020 року за № 1030.
Суд констатує, що станом на 07 травня 2020 року позивач вже був обізнаний про наявність наказу № 1030 від 05 травня 2020 року, який просить скасувати у даній адміністративній справі однак, з даним позовом про його скасування звернувся лише 18 листопада 2020 року.
Посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочинається виключно з моменту отримання спірного наказу - 03 листопада 2020 року, суд не приймає до уваги з огляду на те, що таке посилання свідчить про формальне тлумачення приписів чинного законодавства з метою виправдання причин пропуску строку звернення до суду чи поновлення строку звернення до суду.
Оскільки позивач не навів будь-яких обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду, суд не вбачає жодних належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, та вважає наявним підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до суду із цим позовом.
Суд зазначає, що така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 520/2559/19 .
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися чи, як зазначає позивач, об'єктивне (необ'єктивне) сприйняття позивачем факту грубого невиконання відповідачем рішення суду, не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
До Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовною заявою 18 листопада 2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Оскільки позивачем більше ніж шість місяців не ставилося перед судом питання щодо правомірності його звільнення із посади, при цьому протягом цього часу позивач виконував відповідні обов'язки за новою посадою, то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірного наказу матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 1 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Проаналізувавши подані позивачем матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122,123,183, 240, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 12 січня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 18 січня 2021 року.
Суддя С.Є. Гаврилко