Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 січня 2021 р. Справа№200/9049/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Волноваської районної ради (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Героїв 51 ОМБР, 1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Волноваської районної ради про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту; зобов'язання надати повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 17.09.2020 він звернувся із запитом до голови Волноваської районної ради щодо надання інформації та документів, що містять публічну інформацію, а саме: скільки разів та на який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець користався правом на щорічну відпустку з часу його обрання на посаду та копії наказів про надання щорічної відпустки за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець користався правом на відпустку без збереження заробітної плати з часу його обрання на посаду та копії наказів про відпустку без збереження заробітної плати за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець перебував у відрядженні для виконання службових обов'язків поза місцем його постійної роботи з часу його обрання на посаду і по день надання відповіді на запит та копії наказів про відрядження за цей період; інформацію про те, скільки разів та у який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець не виходив на роботу внаслідок тимчасової втрати працездатності (хвороби); інформацію про те, яку суму зарплати, надбавок та премій, компенсації за роботу у відрядженнях, святкові і неробочі дні тощо виплачено голові Волноваської районної Ради Валерію Лубінцю з часу його обрання на посаду по день надання відповіді на запит з розбивкою по місяцях та розшифровкою виплат за кожен місяць; копію табелю обліку робочого часу Лубінця Валерія Дмитровича з часу його обрання на посаду і по день надання відповіді на запит. В отриманому позивачем листі на запит йому відмовлено у наданні витребуваної позивачем інформації. За змістом позову відмова у наданні інформації, що вимагалася позивачем суперечить положенням ст.14 та ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та є підставою для звернення до суду із позовом про оскарження бездіяльності розпорядника такої інформації.
Відповідач станом на день розгляду справи правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, тому відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 06.10.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалами суду від 04.12.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 23.12.2020. Зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 17.09.2020. Продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/9049/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України.
Ухвалою суду від 23.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.01.2021. Запропоновано позивачу надати суду належним чином засвідчену копію запиту на отримання публічної інформації від 17.09.2020.
Зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 17.09.2020.
Позивач та відповідач до судового засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
На підставі ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
17.09.2020 позивачем складено на ім'я голови Волноваської районної ради Лубінця В.Д. запит на отримання публічної інформації.
За змістом позовної заяви, у вказаному запиті позивач просив надати наступну інформацію: скільки разів та на який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець користався правом на щорічну відпустку з часу його обрання на посаду та копії наказів про надання щорічної відпустки за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець користався правом на відпустку без збереження заробітної плати з часу його обрання на посаду та копії наказів про відпустку без збереження заробітної плати за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець перебував у відрядженні для виконання службових обов'язків поза місцем його постійної роботи з часу його обрання на посаду і по день надання відповіді на запит та копії наказів про відрядження за цей період; інформацію про те, скільки разів та у який період (із зазначенням дат) голова Волноваської районної Ради Валерій Лубінець не виходив на роботу внаслідок тимчасової втрати працездатності (хвороби); інформацію про те, яку суму зарплати, надбавок та премій, компенсації за роботу у відрядженнях, святкові і неробочі дні тощо виплачено голові Волноваської районної Ради Валерію Лубінцю з часу його обрання на посаду по день надання відповіді на запит з розбивкою по місяцях та розшифровкою виплат за кожен місяць; копію табелю обліку робочого часу Лубінця Валерія Дмитровича з часу його обрання на посаду і по день надання відповіді на запит та просив надати відповідні підтверджуючі документи з цього приводу.
Судом неодноразово було запропоновано позивачу надати суду належним чином засвідчену копію запиту на отримання публічної інформації від 17.09.2020 та зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 17.09.2020.
Станом на день розгляду справи на адресу суду вказаного запиту сторонами не надано.
За результатами розгляду запиту позивача на отримання публічної інформації останнім отримано лист за підписом голови районної ради Лубінця В. від 23.09.2020 №01-22-505, яким позивачу повідомлено, що запитувана інформація є службовою інформацією з обмеженим доступом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Наведений лист відповідача розцінений позивачем як відмова у наданні публічної інформації через неповноту запитуваних ним відомостей, що порушує його право на отримання такої інформації, з приводу захисту якого він звернувся до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст.34 Конституції України зазначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Згідно зі ст.5 Закону України від 02 жовтня 1992 року №2657-XII «Про інформацію» (далі Закон №2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 20 Закону №2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон №2939-VI).
Частиною 1 ст.1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно із п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ч.1 ст.5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У п.6 ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Частиною 2 цієї статті передбачено що, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частинами 4 та 5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що письмовий запит подається в довільній формі та має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ст.22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч.2 ст.23 Закону №2939-VI).
Відповідно до ст.23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до матеріалів справи спір між сторонами виник через незгоду позивача із отриманою ним відповіддю на запит про надання публічної інформації від 23.09.2020, оскільки зазначена відповідь не містила в собі інформації, що запитувалася позивачем у заяві від 17.09.2020.
У розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» Волноваська районна рада Донецької області є розпорядником публічної інформації і надання відповіді на інформаційний запит позивача у цій справі є її безумовним обов'язком.
Положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначають публічну інформацію як таку, що зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Інформації, що міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль, також відповідає критеріям «відображення та документування» і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №820/4263/17.
Таким чином, відповідач є розпорядником запитуваної інформації.
Крім того, Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає вичерпний перелік підстав, за якими розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на інформацію.
Згідно ч.ч.1-5 ст.22 зазначеного Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Наведене свідчить про порушення відповідачем під час надання відповіді на запит позивача про отримання публічної інформації вимог Закону, що виразились в не наданні запитуваної інформації, не мотивуванні підстави відмови та не зазначенні порядку оскарження відмови.
Суд зазначає, що доступ до публічної інформації підлягає обмеженню відповідно до умов, передбачених законом. Так, важливою вихідною точкою для застосування цих обмежень є принцип максимальної відкритості або презумпції відкритості, який передбачає, що будь-яка інформація, яка знаходиться в розпорядника публічної інформація є відкритою. І це припущення може бути спростовано, якщо розпорядник доведе, що було дотримано сукупність таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні («трискладовий тест»).
Орган влади не має виключного права (повноваження) розпоряджатися наявною в нього інформацією на власний розсуд без жодних обмежень - він може збирати та використовувати інформацію лише відповідно та в спосіб, визначений законом у межах своїх повноважень.
Право на доступ до інформації є правом інструментальним, тобто таким, що необхідне для реалізації інших прав і свобод людини.
Виходячи з того факту, що запит про надання публічної інформації від 17.09.2020 відповідає вимогам ст.19 Закону №2939-VІ та наявність встановленого законодавцем обов'язку розпорядників інформації надавати публічну інформацію, суд дійшов висновку, що відповідь розпорядника інформації від 23.09.2020 №01-22-505 є неправомірною в розумінні Закону №2939-VІ та порушує право позивача на доступ до інформації.
За таких обставин і правового врегулювання, ураховуючи відсутність у відповіді правомірних підстав для відмови у наданні запитуваної публічної інформації, суд вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною відмови у задоволенні інформаційного запиту, яка викладена у листі Волноваської районної ради від 23.09.2020 №01-22-505.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №803/487/17.
Враховуючи, що суд дійшов висновку щодо визнання протиправною відмови у задоволенні інформаційного запиту, позов в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту, суд також вказує наступне.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, в матеріалах справи відсутній запит позивача на отримання публічної інформації від 17.09.2020, судом неодноразово було запропоновано позивачу надати суду належним чином засвідчену копію запиту на отримання публічної інформації від 17.09.2020 та зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 17.09.2020.
За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, повторно розглянути інформаційний запит позивача від 17.09.2020, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів адміністративного позову, оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач його не сплачував.
З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 241-243, 245, 246, 257, 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Волноваської районної ради (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Героїв 51 ОМБР, 1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову у задоволенні інформаційного запиту ОСОБА_1 , яка викладена у листі Волноваської районної ради від 23.09.2020 №01-22-505.
Зобов'язати Волноваську районну раду Донецької області повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 17.09.2020, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повне судове рішення складено 19.01.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька