19 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 907/559/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця)
на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатінтерпорт"
до Митниці
про стягнення 157 438,68 грн.,
27.11.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Митниця звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі №907/559/19 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
12.01.2021 до Верховного Суду надійшли заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатінтерпорт" проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Митниці на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі №907/559/19, в яких зазначається, що Верховний Суд має відмовити у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою, оскільки справа є малозначною, а твердження Митниці про виняткове значення справи є безпідставними і бездоказовими.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у даній справі є стягнення 157 439,68 грн., а, отже, ціна позову у справі № 907/559/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами
ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що як на підставу для відкриття касаційного провадження, передбаченої підпунктом "в" частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає на необхідності у відкритті касаційного провадження у справі №907/559/19, оскільки касаційна скарга має виняткове значення для скаржника. Так, за твердженнями Митниці, задоволення позовних вимог призведе до блокування рахунків Митниці, що матиме наслідком повне зупинення обслуговування митної інфраструктури в Закарпатській області. Також як про підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зазначене, на переконання скаржника, є достатньою підставою для прийняття цієї касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Розглянувши наведені позивачем доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. Про доводи скаржника стосовно того, що справа має для скаржника виняткове значення суд відзначає, що докази на підтвердження зазначеного відсутні. Незгода з рішенням суду апеляційної інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення й у цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
Митниці на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі №907/559/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі №907/559/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов