18 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1777/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватної фірми "Злагода" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 (головуючий суддя Тихий П.В., судді Хачатрян В.С., Шутенко І.А.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 (суддя Аюпова Р.М.) у справі № 922/1777/20
за позовом Харківської міської ради
до Приватної фірми "Злагода"
про розірвання договору,
11.11.2020 Приватна фірма "Злагода" через Східний апеляційний господарський суд подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 922/1777/20.
01.12.2020 до Верховного Суду надійшла заява від Харківської міської ради про повернення касаційної скарги Приватної фірми "Злагода" на підставі пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З матеріалів справи убачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі № 922/1777/20, повернуто зустрічну позовну заяву Приватної фірми "Злагода" на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що зустрічний позов поданий з пропуском встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України строку на пред'явлення зустрічного позову.
Судові рішення мотивовані тим, що Приватна фірма "Злагода" пропустила визначений статтею 180 Господарського процесуального кодексу України строк на пред'явлення зустрічного позову.
Приписами пункту 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
За приписами частини 1 цієї ж статті відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У даному випадку у системному зв'язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 118 Господарського процесуального кодексу України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином у разі подання зустрічного позову поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, суд повертає заяву заявнику.
У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що вважає ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі № 922/1777/20 незаконними, необґрунтованими та такими, що винесені внаслідок неповного та неправильного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 про відкриття провадження у справі № 922/1777/20 було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення копії цієї ухвали.
Вказану ухвалу направлено на адресу Приватної фірми "Злагода", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме - вул. Бакуліна 4-а, офіс 72, місто Харків, 61166. Також вказану адресу зазначено відповідачем в зустрічній позовній заяві (а.с. 147, т.1).
25.06.2020 поштове відправлення (трек номер - 6102252380514) копії ухвали від 10.06.2020 про відкриття провадження у справі № 922/1777/20, що направлене на адресу Приватної фірми "Злагода", повернуто на адресу Господарського суду Харківської області органом поштового зв'язку разом із довідкою ф.20 Харків 166, в якій проставлено 23.06.2020 відмітку: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.59, т. 1).
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суду про зміну свого місцезнаходження чи перебування під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про місце проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаться врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За таких обставин, враховуючи, що Господарським судом першої інстанції було надіслано копію ухвали від 10.06.2020 за належною адресою, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність особи (адресата), то виходячи з положень пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважається, що адресат повідомлений належним чином.
Відтак, враховуючи вищенаведені приписи процесуального закону, вважається, що останнім днем для подачі відзиву на позовну заяву є 08.07.2020 (23.06.2020 + 15 днів).
Натомість, Приватна фірма "Злагода" із зустрічною позовною заявою звернулась до місцевого господарського суду - 31.08.2020, тобто з порушенням строку, встановленого ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та із пропуском строку, передбаченого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом першої інстанції зазначено, що відповідачем про поважні причини пропуску строку встановленого судом строку в зустрічній позовній заяві не зазначено.
Враховуючи викладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо подання зустрічної позовної заяви з порушенням строків, встановлених частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права (частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на зазначене правильне застосування судами попередніх інстанцій норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваних судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1777/20 за касаційною скаргою Приватної фірми "Злагода" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 у справі № 922/1777/20 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 118, 180, 234, 235, 242, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1777/20 за касаційною скаргою Приватної фірми "Злагода" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 у вказаній справі.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал квитанції № 5810 від 11.11.2020 на суму 500,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Мачульський Г.М.