ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.01.2021 м. КиївСправа № 910/17647/20
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД";
до: державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "РІВНЕНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ";
про: стягнення 238.640,20 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "РІВНЕНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - відповідач) про стягнення 238.640,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 24.03.2020 № 53-122-01-20-09369, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 238.640,20 грн., з яких: 233.400,00 грн. - основна заборгованість, 2.206,00 грн. - 3 % річних та 3.034,20 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17647/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив частково з урахуванням часткової оплати за договором поставки від 24.03.2020 № 53-122-01-20-09369 та неврахування такої оплати позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як замовником, укладено договір поставки від 24.03.2020 № 53-122-01-20-09369 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідача певну продукцію, а відповідач зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) (п. 1.1 Договору).
Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється відповідачем за умови реєстрації позивачем податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продуктів. Організація вхідного контролю продукції для АЕС".
Положеннями пункту 6.2 Договору передбачено, що про дату оформлення ярлика на придатну продукцію відповідач письмово повідомляє позивача не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 233.400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 27.05.2020 № 4505 яка підписана сторонами та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Приймаючи до уваги відсутність здійснення відповідачем повного розрахунку за укладеним між сторонами спору Договором позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 233.400,00 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.206,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 3.034,20 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так в додатках до поданого до суду відзиву наявне платіжне доручення від 02.10.2020 № 8565 на суму 100.000,00 грн. (призначення платежу, зокрема: оплата видаткової накладної від 27.05.2020 № 4505).
Оскільки вказана вище оплата здійснена відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню частково в сумі 133.400,00 грн., в решті вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості суд відмовляє.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його арифметично невірним, враховуючи часткове здійснення відповідачем оплати основної заборгованості.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 1.896,53 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого в період, на який позивачем нараховувалися 3 % річних, а саме:
Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення
від 27.05.2020 № 4505233.400,0018.07.2020 - 01.10.2020763 %1.457,95
від 27.05.2020 № 4505133.400,0002.10.2020 - 10.11.2020 403 %438,58
Загальна сума відсотків річних 1.896,53
Вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період 08.2020 по 10.2020 підлягає задоволенню частково в сумі 2.034,20 грн., враховуючи часткове здійснення відповідачем оплати основної заборгованості, а саме:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
08.2020 - 09.2020233.400,00100,3700,20
10.2020133.400,00101,01.334,00
Загальна сума інфляційних втрат 2.034,20
Витрати позивача на правову допомогу розподілу між сторонами не підлягають, оскільки позивачем не подано до суду доказів понесення таких витрат.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, будинок 3, ідентифікаційний код: 24584661) в особі відокремленого підрозділу "РІВНЕНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" (Україна, 03115, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 136, кімната 34, ідентифікаційний код: 36265663) основну заборгованість в сумі 133.400 (сто тридцять три тисячі чотириста) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 1.896 (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 53 коп., інфляційні втрати в сумі 2.034 (дві тисячі тридцять чотири) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац