ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.01.2021Справа № 910/15538/20
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб'юшн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета Рітейл»
про стягнення 17 663,31 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб'юшн» (надалі - ТОВ «Альфа Дистриб'юшн») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета Рітейл» (надалі - ТОВ «Мета Рітейл») про стягнення 17 663,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого на підставі договору поставки №ВП-279 від 30.12.2019 товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 16 008,90 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 250,87 грн., 3% річних у розмірі 246,00 грн. та інфляційних у розмірі 157,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «Мета Рітейл» поштовим відправлення за №0105476060229, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «не розшукано».
Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 05.11.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
30.12.2019 між ТОВ «Альфа Дистриб'юшн» (постачальник) та ТОВ «Мета Рітейл» (покупець) було укладено договір поставки №ВП-279 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти цей товар, а саме вода та інші продукти харчування, і сплатити його в терміни, обумовлені цим договором.
Додатковою угодою №2 від 30.12.2019 до Договору сторони дійшли згоди викласти п. 2.2 Договору у наступній редакції: покупець сплачує вартість товару протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту поставки.
На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар згідно Договору на загальну суму 17 415,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №11Я/22547768 від 04.03.2020, №11Я/22547763 від 04.03.2020, №11Я/22547876 від 04.03.2020, №11Я/22548308 від 04.03.2020, №11Я/22559949 від 06.03.2020, №11Я/22559041 від 06.03.2020 та №11Я/22559952 від 06.03.2020.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати поставленого на підставі Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 16 008,90 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (видаткові накладні №11Я/22547768 від 04.03.2020, №11Я/22547763 від 04.03.2020, №11Я/22547876 від 04.03.2020, №11Я/22548308 від 04.03.2020, №11Я/22559949 від 06.03.2020, №11Я/22559041 від 06.03.2020 та №11Я/22559952 від 06.03.2020) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 17 415,36 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Договору, у відповідача наявне грошове зобов'язання з оплати поставленого на підставі Договору товару у розмірі 17 415,36 грн., а строк виконання такого зобов'язання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 17 415,36 грн. за переданий на підставі Договору товар, проте позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 16 008,90 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Альфа Дистриб'юшн» про стягнення з ТОВ «Мета Рітейл» заборгованості у розмірі 16 008,90 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі пені у розмірі 1 250,87 грн., 3% річних у розмірі 246,00 грн. та інфляційних у розмірі 157,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 23.02.2020 по 17.09.2020.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку недотримання покупцем термінів оплати згідно п. 2.2 цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відзначає, що позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні у період коли заборгованості ще не існувало, а відтак за період з 23.02.2020 по 25.03.2020 пеня, 3% річних та інфляційні нараховані безпідставно.
Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 972,79 грн., 3% річних у розмірі 202,46 грн. та інфляційні у розмірі 140,49 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Мета Рітейл» на користь ТОВ «Альфа Дистриб'юшн» заборгованості у розмірі 16 008,90 грн., пені у розмірі 972,79 грн., 3% річних у розмірі 202,46 грн. та інфляційних у розмірі 140,49 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 278,08 грн., % річних у розмірі 43,54 грн. та інфляційних у розмірі 17,05 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб'юшн» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета Рітейл» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, будинок 21; ідентифікаційний код 40082817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб'юшн» (49021, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лісопильна, будинок 10, кімната 27; ідентифікаційний код 43124278) заборгованість у розмірі 16 008 (шістнадцять тисяч вісім) грн. 90 коп., пеню у розмірі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 202 (двісті дві) грн. 46 коп., інфляційні у розмірі 140 (сто сорок) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 2 061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 70 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий