Справа № 909/482/20
11.01.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський" (за вх. № 19593/20 від 16.12.2020) про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Керівника Тисменицької місцевої прокуратури
в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-
Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський"
про стягнення заборгованості у розмірі 652 180, 42 гривень,
за участі:
від прокуратури: Верешка Мар'яна Івановича,
від позивача: Гречко Христини Миронівни,
від відповідача: представник судове засідання не з'явився,
09 жовтня 2020 року суд ухвалив рішення, відповідно до якого закрив провадження у справі № 909/482/20 в частині позовних вимог керівника Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський" про стягнення 113 799, 70 гривень боргу; позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 538 380, 72 гривень боргу та на користь Прокуратури Івано-Франківської області 8 075, 71 гривень судового збору.
На виконання означеного рішення 26.11.2020 видано відповідні накази.
16.12.2020 відповідач, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення до 30.09.2021. Заява обґрунтована тим, що ТОВ "Рибгосп Бурштинський" має намір виконати рішення суду та погасити заборгованість перед відповідачем у повному обсязі. Вказані наміри підтверджує, зокрема тим, що після відкриття провадження у цій справі ним було сплачено заборгованість з орендної плати в розмірі 113 799, 00 гривень, що дорівнює близько 20 % заявленої заборгованості у позові. Водночас повністю погасити заборгованість станом на початок грудня 2020 року ТОВ "Рибгосп Бурштинський" не має можливості, у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу коштів та активів. Вказує, що наявна заборгованість частково виникла у зв'язку із зміною учасників та керівника Товариства шляхом здійснення незаконних реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які відповідно до наказу Міністерства Юстиції України від 02.06.2020 № 1843/5 були скасовані. Також зазначає, що на неплатоспроможність Товариства вплинули карантинні заходи, введені на території всієї держави. Крім цього, заявник посилається на специфіку роботи ТОВ "Рибгосп Бурштинський", яка полягає у вирощуванні й розведенні (у т.ч. збиранні) риби, продаж якої має сезонний характер (весна, літо) та, як наслідок, велика частина надходжень грошових коштів припадає в ці періоди, що надасть реальну можливість погасити повністю борг. Разом із цим вказує, що визначена судом до стягнення сума боргу у даній справі дорівнює 100 % від річного доходу Товариства за 2019 рік, в той час, як відстрочення виконання рішення надасть реальну можливість сплатити заборгованість, не зупинивши повністю діяльність боржника. На даний час ТОВ "Рибгосп Бурштинський" працює над покращенням фінансового стану підприємства. Зокрема, було зариблено 14, 7 тонн дворічки білого товстолоба, 4, 3 тонн дворічки строкатого товстолоба та 1 тонну цьоголітка коропа, що дозволить в найближчі два роки одержати близько 200 тонн товарної риби товстолоба на загальну суму 6 млн. грн. Товариство розвиває напрям надання платних послуг любительського рибальства на водосховищі Бурштинської ТЕС, користувачем якого воно є згідно режиму рибогосподарської експлуатації водойми від 2016 року терміном до 2025 року, що в майбутньому дозволить отримувати додатковий прибуток. З весни 2021 року планується запустити на повну потужність інкубаційний цех, що дозволить виробити близько 100 млн. шт. личинки прісноводних риб за сезон на суму близько 8 млн. грн. Окрім цього, увагу суду було звернуто на те, що на даний момент чистий прибуток підприємства спрямований на погашення податкової заборгованості. В підтвердження наведених обставин заявник надав відповідні докази.
18.12.2020 суд призначив заяву до розгляду на 29.12.2020.
З огляду на нез'явлення прокурора та представника позивача в судове засідання 29.12.2020 та відсутність доказів їх повідомлення про час та місце розгляду заяви, розгляд останньої було відкладено на 11.01.2021.
Присутні в судовому засідання 11.01.2021 представник позивача та прокурор щодо задоволення заяви заперечили. Вказали на те, що наведені заявником обставини не є достатніми підставами для відстрочки виконання рішення суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Оскільки частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку за можливе розглянути заяву про відстрочку виконання рішення за відсутності в судовому засіданні представника заявника.
Розглянувши подану заяву, оцінивши надані докази та обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 331 ГПК України, для відстрочення виконання рішення суду на 7 місяців, тобто до 31.05.2021.
Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена.
У зв'язку із тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Також слід враховувати, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку із тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статей 73 - 74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, подана заява про відстрочку виконання рішення суду обґрунтована фінансовими труднощами, пов'язаними частково зі зміною учасників і керівника Товариства та карантинними заходами, введеними на території всієї держави.
Згідно правової позиції Верховного Суду, у прийнятій постанові від 27 червня 2018 року у справі № 813/8842/13-а, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.
Водночас, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та обставин справи, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення у цій справі на 7 місяців, до 31.05.2021, не зашкодить сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, та не призведе до довготривалого не виконання рішення суду, водночас забезпечить можливість ефективного виконання судового рішення відповідачем з урахуванням особливості його діяльності.
При цьому суд також врахував:
- що відповідач визнає наявність обов'язку перед позивачем та вживає заходи щодо погашення наявного боргу (після відкриття провадження у справі № 909/482/20 сплачено заборгованість з орендної плати в розмірі 113 799, 00 гривень, що дорівнює близько 20 % заявленої заборгованості у позові);
- що наявна заборгованість частково виникла у зв'язку із зміною учасників та керівника ТОВ "Рибгосп Бурштинський" шляхом здійснення незаконних реєстраційних дій;
- важкий фінансовий стан ТОВ "Рибгосп Бурштинський" та наявність конкретних та об'єктивних обставин, що унеможливлюють сплату одночасно всієї суми заборгованості (визначена судом до стягнення сума боргу у цій справі дорівнює 100 % від річного доходу Товариства за 2019 рік; наявність податкової заборгованості, яка станом на 01.12.2020 становить 933 028, 25 гривень та складається з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 332 722, 93 гривень, єдиного соціального внеску в розмірі 519 846, 07 гривень та військового збору в розмірі 30 159, 94 гривень);
- наявність доказів, які свідчать про реальну можливість погашення заборгованості у разі надання відстрочки (специфіка роботи відповідача - продаж риби має сезонний характер, велика частина надходжень грошових коштів припадає на період весна - літо; здійснено зариблення водойму - охолоджувач Бурштинської ТЕС, яка перебуває у користуванні Товариства до 2025 року; надання платних послуг любительського рибальства на водоймі - охолоджувачі Бурштинської ТЕС).
Прокурором та позивачем жодних доказів для вивчення судом питання дотримання балансу інтересів сторін зі свого боку не надано.
При цьому, суд звертає увагу на те, що надання відстрочки не звільняє Товариство від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський" (за вх. № 19593/20 від 16.12.2020) про відстрочення виконання рішення у справі № 909/482/20.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2020 у справі № 909/482/20 до 31 травня 2021 року.
3. Ухвала набирає законної сили 11.01.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повний текст ухвали складено 18.01.2021.
Суддя В. В. Михайлишин