вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5275/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 7 377,24грн.
Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 7 377,24грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на те, що у березні 2020 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони. По прибуттю вагонів на станцію Інгулець, у відповідності з пунктом 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Вагони, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 1352, 1367, 1370, 1372, 1375, 1377, 1379, 1382, 1386, 1408, 1416, 1428, 1430, 1433, 1434, 1437, 1438, 1444, 1448, 1451 та нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 25039478, 25039479, 26039480, 26039481, 26039482, 26039483, 26039484, 27039495, 28039497, 28039498, 28039499, 28039500, 28039501, 28039502, 28039503, 28039504, 28039505, 29039506, 29039508, яку у добровільному порядку відповідачем не сплачено.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/5275/20 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження.
11.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив.
Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.
У відзиві на позов, відповідач проти заявлених вимог заперечує посилаючись на те, що затримка вагонів, які прямували на адресу ПРАТ «ІНГЗК» відбувалась з причин, що залежали від залізниці, вказуючи на відсутність вини вантажовласника в затримці спірних вагонів.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з чим, відповідач вважає, що нарахування плати за користування вагонами є безпідставною, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії; факт надання послуг; наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами згідно зі спірними відомостями форми ГУ-46, встановлення розміру плати за користування вагонами; правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" № ПР/М-14-2/12-НЮдч (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".
У пункті 19 договору сторони визначили, що цей договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами.
У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.
Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).
Згідно з умовами пункту 10 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 годин.
Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору сторонами суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2020 року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи, на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
По прибуттю вагонів на станцію Інгулець, у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Так, з актів загальної форми ГУ-23 №№ 1352, 1367, 1370, 1372, 1375, 1377, 1379, 1382, 1386, 1408, 1416, 1428, 1430, 1433, 1434, 1437, 1438, 1444, 1448, 1451, оформлених станцією призначення Інгулець, вбачається, що вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" своєчасно не забрані ним на свою під'їзну колію.
Вказані акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" із запереченнями.
В подальшому, станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці нарахована плата за користування спірними вагонами згідно з відомостями форми ГУ-46 25039478, 25039479, 26039480, 26039481, 26039482, 26039483, 26039484, 27039495, 28039497, 28039498, 28039499, 28039500, 28039501, 28039502, 28039503, 28039504, 28039505, 29039506, 29039508 на загальну суму 7 377,24грн.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначеної суми плати за користування спірними вагонами та за зберігання вантажу.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Як було вказано вище, в квітні 2020 року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи, на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.
Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:
- пункт 3: "Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати ф. ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку ф. ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23";
- пункт 4: "Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами";
- пункт 6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника";
- пункт 12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.".
Відповідно до пункту 2 Правил видачі вантажів (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення;
Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється: у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458);
Відповідно до Інструкції з ведення станційної комерційної звітності (затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц) пунктом 53 встановлено, що на станції для реєстрації повідомлень ведеться Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. У цій книзі може реєструватися окремим рядком повідомлення одержувача про прибуття вантажу;
Так, по прибуттю вагонів на станцію Інгулець, у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Як було вказано вище, у зв'язку з тим, що вагони, які прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат", своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, на станції призначення Інгулець були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ №№ 1352, 1367, 1370, 1372, 1375, 1377, 1379, 1382, 1386, 1408, 1416, 1428, 1430, 1433, 1434, 1437, 1438, 1444, 1448, 1451.
Вказані акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" із запереченнями, а саме: непогодження з актами, оскільки ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожніх вагонів через відсутність вільних колій, внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзні колії та простоювання одиниць розбірки.
В подальшому, станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці нарахована плата за користування спірними вагонами згідно з відомостями форми ГУ-46 №№ 025039478, 25039479, 26039480, 26039481, 26039482, 26039483, 26039484, 27039495, 28039497, 28039498, 28039499, 28039500, 28039501, 28039502, 28039503, 28039504, 28039505, 29039506, 29039508 на загальну суму 7 377,24 грн.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень судом не встановлено.
При цьому, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відхиляються судом з огляду на таке.
Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів, які б підтверджували відсутність вини відповідача у затримці спірних вагонів останнім не надано.
За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 7 377,24грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47; код ЄДРПОУ 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,108, код ЄДРПОУ 40081237) 7 377,24 грн. (сім тисяч триста сімдесят сім грн. 24 коп.) - плати за користування вагонами, 2 102,00грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Реквізити сторін:
Стягувач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,108, код ЄДРПОУ 40081237)
Боржник: Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47; код ЄДРПОУ 00190905).
Повний текст рішення складено та підписано - 18.01.2021.
Суддя Н.Е. Петренко