"18" січня 2021 р. Справа № 914/2229/19
М.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
розглянувши апеляційну скаргу Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №63206661/6 від 28.12.2020
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2020 (суддя Іванчук С.В.)
за скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, м.Київ
про визнання неправомірною бездіяльності Головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського Б.А.
у справі №914/2229/19
за позовом Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів
до відповідача: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, м.Київ
про стягнення заборгованості
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2020 у справі №914/2229/19 визнано неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Полінського Б.А.; зобов'язано головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського Б.А. зупинити виконавчі провадження №63043539 та №63042625 з виконання наказів від 21.07.2020 Господарського суду Львівської області у справі №914/2229/19 та винести постанови про зупинення виконавчих проваджень.
Подільським районним відділом Державної виконавчої служби у місті Києві подано апеляційну скаргу №63206661/6 від 28.12.2020 на зазначену ухвалу суду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Так, апеляційну скаргу на ухвалу суду від 16.12.2020 скаржником подано 31.12.2020, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Частиною 3 статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом не обґрунтовано причини пропуску строку на апеляційне оскарження та не заявлено клопотання про поновлення такого строку, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно п.1 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Як підтверджується матеріалами апеляційної скарги, така підписана представником Гладищенком В.А.
Водночас до апеляційної скарги долучено довіреність б/н від 15.12.2020, в якій Подільський РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції уповноважує державного виконавця Гладищенка Владислава Андрійовича на представництво інтересів апелянта, зокрема, оскарження судових рішень.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Водночас приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 звертає увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що для представництва інтересів юридичної особи представнику Гладищенку В.А. необхідно надати суду докази, що останній є адвокатом або докази, що він діє в порядку самопредставництва: статут, положення чи трудовий договір (контракт).
Поряд з цим, п. 2 ч. 3 ст.258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно підп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана 31.12.2020, сума судового збору визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2020 рік.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” № 294-IX передбачено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривні.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі складає 2 102 гривні.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, до останньої скаржником не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі.
Водночас в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору, в якому покликається на те, що апелянт є структурним підрозділом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке є бюджетною установою, фінансується за рахунок Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої, відповідно до Бюджетного кодексу України, здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах асигнувань.
Розглянувши подане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочки сплати судового збору. При цьому таке право надається суду лише за наявності виключних обставин. Так, у законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яким може бути надано відстрочення та розстрочення сплати судового збору на певний строк, та підстави вчинення таких дій. Однак, заявник не є таким суб'єктом, а тому дія частини 1 статті 8 цього Закону на нього не поширюється.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що відмова у клопотанні про відстрочення сплати судового збору у цій справі не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Судова колегія зазначає, що згідно з п.3 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Отже, належним доказом виступає лише лист з описом вкладення, в якому зазначається про надіслання копії апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги боржнику та стягувачу у справі. А відтак недотримано вимоги п.3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258 - 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання скаржника про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №63206661/6 від 28.12.2020 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.12.2020 у справі №914/2229/19, всього на 23 арк. та поштовий конверт, залишити без руху.
3. Апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати (надіслати): ): клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; належні докази на підтвердження повноважень у Гладищенка В.А. на підписання апеляційної скарги; докази сплати судового збору у розмірі 2 102, 00 грн та належні докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі - лист з описом вкладення - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше - 04.02.2021.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд повертає апеляційну скаргу або відмовляє у відкритті апеляційного провадження
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. Матущак