№ 2-а- 43
2010 рік
14 травня 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі - Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, визнання стажу роботи і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 03 серпня 2009 року звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, визнання стажу роботи і зобов'язання провести певні дії. Позивач в своєму позові та в судовому засіданні посилалася на те, що вона є пенсіонером на загальних підставах з 1994 року, зі зміною закону з 2003 року має право на оформлення та отримання наукової пенсії. Звернулася з цим питанням до відповідача з проханням провести необхідні оформлення та виплати їй пенсії як науковому працівнику, але отримала відмову. Вважаючи вказане протиправним, позивач просив визнати протиправною таку бездіяльність відповідача в вигляді відмови щодо недодержання вимог закону про виплату їй належної наукової пенсії, визнати її науковий стаж та зобов'язати відповідача здійснити дії щодо переоформлення пенсії на наукову, задовольнивши позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що вони дійсно проводять розрахунки та виплати позивачеві пенсії на загальних підставах. Позивач зверталася до них з питанням переоформлення пенсії на наукову, ними було винесене рішення про відмову в цьому з посиланням на закон. Розрахунок, нарахування та виплата цих сум проводяться ними згідно вимог закону, постанов та розпоряджень уряду, профільного міністерства. Закон і права позивача не порушували, протиправних дій або бездіяльності не допускали. Вважає позовні вимоги безпідставними і просив в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив постанову винести за наявними матеріалами справи по закону на розсуд суду.
Вислухавши пояснення позивача і представника відповідача, думку прокурора, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 30 червня 1994 року позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія за віком. 29 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про розгляд питання щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». На це звернення управлінням ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська було надано роз'яснення, що за умови надання уточнюючої довідки щодо характеру виконуваної роботи до стажу наукової роботи заявниці може бути зарахований період її роботи з 12 вересня 1983 року по 12 листопада 1992 року на Дніпропетровському державному металургійному заводі імені Петровського, що складає 9 років 2 місяці, проте цього стажу недостатньо для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», оскільки ст. 24 наведеного Закону передбачає призначення пенсії при досягненні пенсійного віку жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років. Заявниці було роз'яснено, що період її роботи з 13 листопада 1992 року на орендному підприємстві Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського та ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» не може бути зарахований до стажу наукової роботи, оскільки відповідно до ч. 31 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом. Орендне підприємство Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського, в подальшому ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» таку атестацію не проходило. Аналогічне роз'яснення ОСОБА_1 надавалось також відповідачем і 20 квітня 2007 року.
16 березня 2009 pоку управління ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримало заяву ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», до якої додавались копія трудової книжки заявниці, довідки про заробіток (за період з січня 1989 року по грудень 1994 року, з січня 1995 року по грудень 1996 року, з липня 2000 року по червень 2002 року), довідка ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» №220 від 10 лютого 2009 pоку, копія диплому Р № 061978, копія рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, індивідуальні відомості про застраховану особу. 18 березня 2009 року управлінням ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення у вигляді розпорядження № 152059 про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у зв'язку з відсутністю права на зазначений вид пенсії.
Також питання визначення права ОСОБА_1 на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» було розглянуто 03 квітня 2009 року на засіданні комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України, та прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у зв'язку з відсутністю у позивачки необхідного стажу наукової роботи. До того ж факти того, що Орендне підприємство Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського, в подальшому ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» не являється державним з 13 листопада 1992 року та не проходило відповідну атестацію підтверджується листами ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» № 010/630 від 31 березня 2009 року та №020/62 від 11 серпня 2009 року.
Позивач звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, визнання стажу та зобов'язання вчинити певні дії. Суд вважає вимоги необґрунтованими виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. КАС України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. З КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії їй бездіяльності Конституцією чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України при здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.
Крім того, Пенсійний фонд України діє на підставі положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261. Відповідно до п. 15 зазначеного Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що знаходяться в його управлінні, пункт 9 зазначеного вище Положення передбачає виключний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. До того ж органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 31 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» встановлено, що дія ст. 24 поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.
Відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 цього ж Закону термін наукова установа вживається в наведеному законі в такому значені - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Таким чином, правом на пенсійне забезпечення відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» користуються працівники юридичних осіб недержавної форми власності, що створені в установленому законодавством порядку, для яких наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт, які пройшли державну атестацію згідно із ст. 11 Закону.
Аналогічне твердження міститься і в постанові Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Так ч. 2 зазначеної Постанови передбачає, що до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зараховується час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у порядку, визначеному міністерством освіти і науки за погодженням з міністерством праці та соціальної політики і міністерством промислової політики.
Таким чином, оскільки орендне підприємство Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського та ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» (на яких позивач працювала з 13 листопада 1992 року) мали недержавну форму власності і не пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у порядку, визначеному міністерством освіти і науки за погодженням з міністерством праці та соціальної політики і міністерством промислової політики, то період наукової роботи позивача на цих підприємствах не може бути зараховано до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Не може суд прийняти до уваги наполягання позивача на позові, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються, порушень його прав, в тому числі і визначених Конституцією України відповідач не допустив, протиправних дій чи бездіяльності допущено відповідачем не було, з рішенням відповідача про відмову йому в переоформленні та призначенні наукової пенсії позивач погодився і не оскаржив його в судовому порядку.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною, визнання стажу роботи і зобов'язання вчинити певні дії не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ОСОБА_1 в задоволенні позову до управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, визнання стажу роботи і зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної суду або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя -