Справа № 487/922/18
Провадження № 4-с/487/102/20
29.12.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Головіна О.Ю. про арешт коштів боржника,
29.10.2020 року, ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Головіна О.Ю. про арешт коштів боржника.
У своїй скарзі, заявник зазначила, що державним виконавцем Головіним О.Ю. було відкрито виконавче провадження № 62591876 щодо виконання виконавчого листа виданого Заводським районним судом м.Миколаєва № 487/922/18 від 04.06.2020 року про стягнення боргу у сумі 19430,25 грн. В ході виконавчого провадження державним виконавцем була винесена постанова від 25.08.2020 про арешт коштів боржника, в тому числі був накладений арешт на кошти, що містяться на рахунку АБ «Укргазбанк», IBAN № НОМЕР_1 , який був відкритий 28.12.2019 року для цілей отримання пенсії. Заявою від 03.09.2020 вона повідомила головного державного виконавця Головіна О.Ю. про те, що вище зазначений рахунок із спеціальним режимом використання, що ця картка є пенсійною, про що долучила відповідну довідку АТ «Укргазбанк» від 02.09.2020 року № 5-216/14/294/2020. У заяві просила скасувати арешт з даної картки, але жодних дій виконавець не запровадив. Також, 09.09.2020 року нею повторно було направлено заяву про зняття арешту з карки АБ «Укргазбанк», але картка до цього часу залишається заблокованою, тим самим виконавець продовжує грубо порушувати її законні права передбачені Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на вищезазначене просила визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Головіна О.Ю. від 25.08.2020 року у виконавчому провадженні № 62591876 у частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку: МФО 320478 банк АБ «Укргазбанк», рахунок IBAN № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 та на який зараховується пенсія.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.11.2020 року вищезазначена скарга прийнята до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.
09.12.2020 року до суду від начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Романчука С.М. надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому просив у задоволенні скарги останньої відмовити посилаючись на те, що при накладенні арешту на кошти боржника державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах своєї компетенції та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для визнання таких дій неправомірними відсутні.
У судове засідання заявник та представник заявника ОСОБА_2 не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності та відсутності заявника, вимоги скарги підтримує просить її задовольнити.
У судове засідання державний виконавець не з'явився, про день розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Згідно ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 2 ст. 13 Закону № 1404-VIII визнано, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2019 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 30.01.2020 року, Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 13.08.2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.11.2005 року в загальному розмірі 17712,30 грн., яка складається з 9809,89 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7902,41 грн. заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відшкодування судового збору в розмірі 1717,95 грн.
04.06.2020 року на виконання даного рішення Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 487/922/18 (2/487/133/19).
17.07.2020 року головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесі) Головіним О.Ю. відкрито виконавче провадження №62591876 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.
Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесі) Головіним О.Ю. від 25.08.2020 року при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого листа було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх рахунках у тому числі тих, які будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
Так накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, в тому числі і на рахунку МФО 320478 банк АБ «Укргазбанк», рахунок IBAN № НОМЕР_1 .
Вищезазначена постанова про арешт коштів боржника від 25.08.2020 прийнята АБ «Укргазбанк» до виконання 01.09.2020, про що свідчить лист останнього від 02.09.2020 за № БТ-7753.
Разом з тим, з матеріалів скарги вбачається, що відповідно до довідки АБ «Укргазбанк» наданої на ім'я ОСОБА_1 за вих. № 5-216/14/294/2020 від 02.09.2020 року, станом на 02.09.2020 року в АБ «Укргазбанк» остання має діючий Пенсійний рахунок для зарахування пенсії IBAN № НОМЕР_1 , дата відкриття 28.12.2019 рік.
Отже, головним державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови накладено арешт, в тому числі, і на рахунок, на який зараховується пенсія ОСОБА_1 у зв'язку із чим скаржник позбавлений можливості отримання будь-яких грошових коштів зі свого пенсійного рахунку.
Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено накладення арешту на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші соціальні доходи боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України № 1404, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Натомість, у розділі ІХ Закону України" Про виконавче провадження" передбачено дії державного виконавця у раз виявлення що боржник отримує заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 68 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Частиною 2 статті 70 Закону визначено, що з пенсії боржника може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Отже, дії головного державного виконавця з винесення постанови про арешт коштів боржника, а саме: кошти які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий для зарахування пенсійних виплат, на ім'я ОСОБА_1 в установі банку АБ «Укргазбанк» МФО 320478, суперечать приписам ч. 2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В той же час статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» № 17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Накладення арешту на рахунок боржника № НОМЕР_1 , який відкритий в установі банку Аб «Укргазбанк» МФО 320478 на ім'я ОСОБА_1 та на який зараховується пенсія, унеможливлює своєчасну виплату пенсії, що призводить до порушення конституційних прав заявника та позбавляє її коштів на існування, та суперечить порядку утримання із пенсії.
Отже, скарга ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Головіна О.Ю. про арешт коштів боржника, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Головіна О.Ю. від 25.08.2020 року у виконавчому провадженні № 62591876 у частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку: МФО 320478 банк АБ «Укргазбанк», рахунок IBAN № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 та на який зараховується пенсія.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
СУДДЯ: Ж.П. Павлова