465/6995/19
1-кп/465/590/21
Іменем України
18.01.2021 року Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140080002825 від 26 жовтня 2019 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця реєстрації, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого, востаннє вироком Франківського районного суду м.Львова 29.06.2011 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.2 ст.187 КК України на підставі статтей 70, 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 ,-
обвинувачений ОСОБА_6 26.10.2019, близько 16 год. 05 хв., перебуваючи неподалік ТЦ«Сільно», що по вул. Науковій, 35, у м. Львові, повторно, реалізовуючи свій прямий корисливий злочинний умисел, спрямований на протиправне відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, умисно, відкрито, шляхом ривка, зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_7 золотий ланцюжок із плетінням у вигляді «якоря», довжиною 70 см., вагою 14 гр., вартістю 9 649 грн. 64 коп., із золотим кулоном із зображенням «Матері Божої» вагою 2,5 гр., вартістю 1 723 грн. 15 коп., із золотим кулоном у вигляді хреста з «розп'яттям Ісуса Христа», вагою 3,5 гр., вартістю 2 412 грн. 41 коп., із золотим кулоном у вигляді літери «С» в середині якого знаходилось зображення «Лева», вагою 2,5 гр., вартістю 1 723 грн. 15 коп., належних потерпілій ОСОБА_7 , а всього відкрито заволодів майном останньої на загальну суму 15 508 грн. 35 коп.
Після цього, ОСОБА_6 , утримуючи при собі викрадене майно, на вимогу потерпілої повернути крадене, втік з місця події, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на загальну суму 15 508 грн. 35 коп.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_8 звернувся з цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 15 508 грн. 35 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди. В судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримав та просить такий задоволити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю, пояснення надав аналогічні викладеним в обвинувальному акті. Не заперечив щодо задоволення цивільного позову. У вчиненному щиро розкаявся. Просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_6 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється, наданими в судовому засіданні поясненнями. А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, оскільки обвинувачений вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Відповідно до вимог ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить із вимог статей 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Відтак призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, котрий раніше судимий, характеризуючи дані та те, що на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставини, що обтяжують покарання, суд не встановив.
З урахуванням обставин вчиненнення кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано вчиненений ним злочин у вигляді позбавлення волі. З врахуванням вимоги статтей 50, 65 КК України саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Статтею 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на її відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв"язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Крім того, вимогами ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв'язку з негативними наслідками, які настали для потерпілої у виді заподіяння шкоди. Дана оставина не оспорюється сторонами. Відтак підстав для звільнення обвинуваченого від обов'язку по відшкодуванню заподіяної матеріальної та моральної шкоди суд не вбачає, тому заявлений цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Речовий доказ: взуття (кросівки) розмір №44, синього кольору із надписом «N», що належать обвинуваченому - повернути ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 100, 349, 373-374, 376, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - рахувати з 19.11.2019 року - з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку в закону силу залишити попередній - тримання під вартою.
Заявлений цивільний позов задоволити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь потерпілої ОСОБА_7 15 508 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісім гривень) грн. 35 коп. матеріальної та 10 000 (десять тисяч гривень) грн. моральної шкоди.
Речовий доказ: взуття (кросівки) розмір №44, синього кольору із надписом «N», що належать обвинуваченому - повернути ОСОБА_6 .
На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: ОСОБА_1