15 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3400/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Нікітенко А.В.,
за участю:
представника позивача - Лютікової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України, є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , видане 03.02.2003 року, а також посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, видане 29.05.2019 року. Має загальний страховий стаж 37 років 09 місяців 11 днів.
18.05.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою, у якій просив провести перерахунок (збільшення) пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до вимог частини другої статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, отримав відмову, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, від 03.06.2020 року, позивача повідомлено, про відсутність на це підстав, пославшись на ст.27 Закону № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таку відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права на пенсійне забезпечення. Зазначає, що має право на перерахунок (підвищення) пенсії зважаючи на його статус.
З врахуванням викладеного, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в проведенні перерахунку (збільшенні) пенсії ОСОБА_1 на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до вимог частини другої статті 56 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, починаючи з 18.05.2020 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку та виплатити недоотриманий розмір пенсії.
Ухвалою суду від 16.11.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання 07.12.2020 року.
04.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Фонду в порядку Закону України "Про звернення громадян" із питанням пенсійного забезпечення та в даному випадку Головним управлінням Фонду було надано відповідь, виходячи з наявної інформації щодо призначеної та отриманої пенсії позивача. На сьогоднішній день позивач є отримувачем пенсії по ІІ групі інвалідності, обчисленої відповідно до Закону № 796, оскаржувана відповідь є лише роз'ясненням щодо пенсійного забезпечення, призначеної та отриманої пенсії позивача відповідно до наявної в пенсійній справі інформації.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
07.12.2020 року розгляд справи відкладено на 15.01.2021 року у зв'язку з неявкою позивача.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши представника позивача та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорія 1 серії № НОМЕР_2 від 29.05.2019 року.
Позивач перебуває на обліку в Новокаховському сервісному центрі ГУ ПФУ в Херсонській області та з 04.09.1992 року отримує пенсію по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до довідки від 22.10.2020 року загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 роки 08 місяців 11 днів.
18.05.2020 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ.
За результатами розгляду заяви листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 03.06.2020 № 1802-1784/С-02/8-2100/20 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом (на 01.01.2004 - 168,00 грн).
Отже, при визначенні права на пенсію зі зниженням пенсійного віку і при обчисленні її розмірі, відповідно до Закону № 796 застосовувалася пільга щодо кількості років необхідного стажу роботи.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок).
При цьому, згідно з пунктом 11 Порядку, мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, становить 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір пенсії з 01.12.2019 складає 2275,26 грн., у тому числі:
2047,50 грн. - основний розмір пенсії по інвалідності згідно із п. 11 Порядку (1638,00 грн. х 125%);
227,76 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам з інвалідністю II групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою згідно із п.13 Порядку.
Пенсія нараховується та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно з п.3 ч.2 розділу І якого пункт другий статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV із урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі № 338/829/17, від 26.11.2019 у справі № 572/1263/17, від 06.02.2018 у справі № 560/675/17.
Судом встановлено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ. Відповідно до цього, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянин, віднесений до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, а й право на збільшення такої пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, тобто понад 20 років.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо збільшення на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
Стосовно заяви позивача про перерахунок пенсії, яка подана ним у довільній формі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (надалі - Порядок), особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.
Згідно з п. 1.7 Порядку, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до п. 4.1. Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Суд виходить з того, що зміст зазначеної заяви, очевидно, дає змогу оцінити намір заявника.
Суд зауважує про неможливість порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій) внаслідок надмірного формалізму.
До такого ж висновку прийшов Касаційний адміністративний суд у справі №748/696/17 (постанова від 27.11.2019 р.).
Крім того, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови, оформленої листом від 03.06.2020 року, в проведенні перерахунку (збільшенні) пенсії ОСОБА_1 на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до вимог частини другої статті 56 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.
Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 1 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити такі дії лише у випадку коли закон встановлює повноваження в імперативній формі, тобто коли його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд керується принципом верховенства права, як інструментом протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом. Повноваження відповідача, які є предметом оскаржування в даному спорі, не є дискреційними. Особливістю дискреційних повноважень, яка випливає із рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 є право адміністративного органу на власний розсуд прийняти одне з кількох можливих рішень, в залежності від певних обставин. Право діяти на власний розсуд чітко пов'язано з можливістю прийняття одного рішення із декількох, а не із двох можливих.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною Законом N 8475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб і юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було і вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) щодо відмови, оформленої листом від 03.06.2020 року, в проведенні перерахунку (збільшенні) пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до вимог частини другої статті 56 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036), починаючи з 18.05.2020 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку та виплатити недоотриманий розмір пенсії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 січня 2021 р.
Суддя С.О. Варняк
кат. 112010203