15 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3209/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивача) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), у якому просить: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-47877-50 від 04.11.2019 р., виданої Новокаховським управлінням ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про сплату заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 5508,36 грн.
Ухвалою від 30.10.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконала, недоліки позовної заяву усунула.
Ухвалою від 17.11.2020р. відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправною спірну податкову вимогу №Ф-47877-50 від 04.11.2019 р., оскільки у ній зазначено, що вона видана ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, а підписана така вимога Веремієнко А.О. начальником Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі без належних правових підстав. Стверджує, що не отримувала будь-яких актів перевірки, за результатами яких має бути донараховано ЄСВ, що відображені у вимозі, крім того вимога не містить інформацію про застосовані штраф і пеню та має посилання на помилкові реквізити для сплати суми ЄСВ.
Зважаючи на викладене стверджує про незаконність спірної вимоги та просить її скасувати.
Відповідач надіслав відзив на позов, у якому заперечує проти позовних вимог, мотивуючи тим, що позивачка з 22.03.2019 по 28.11.2019 була зареєстрована фізичною особою підприємцем. В Головному управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позивач перебував на загальній системі оподаткування, що підтверджується витягом з АС «Податковий блок». Таким чином, позивач є платником ЄСВ на якого покладено обов'язок сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У 2019 році мінімальний страховий внесок складав 918,06 грн. 19.04.2019 позивачу за перший квартал 2019 року нараховано ЄСВ у сумі 918,06 грн. З урахуванням переплати у сумі 449,37 грн., сума боргу склала 468,69 грн. 19.07.2019 позивачу за другий квартал 2019 року нараховано ЄСВ у сумі 2754.18 грн. Сума боргу склала 3222,87 грн. 21.10.2019 позивачу за третій квартал 2019 року нараховано ЄСВ у сумі 2754.18 грн. Сума боргу склала 5977,05 грн.
Відповідачем винесена вимога про сплату боргу від 04.11.2019 №Ф-47877- 50 на суму 5977,05 грн. Вказана вимога була направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 29.01.2020 повернувся на адресу відповідача з відміткою «за закінченням строку зберігання». Тобто, вимога від 04.11.2019 №Ф-47877-50 вважається врученою 29.01.2020. Згідно з п. 7 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). На підставі викладеного, відповідачем була сформована узгоджена вимога від 04.11.2019 №Ф-47877-50-У на суму 5508,36 грн., яка була направлена на адресу Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для виконання.
Стверджує, що вимога є законною, має повноважні реквізити та підписана уповноваженою особою. Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
27.08.2020р. ОСОБА_1 отримала поштою копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 5508,36 грн. №Ф-47877-50 від 04.11.2019 р. та заяву про примусове виконання вимоги від 24.02.2020р., №22/10/21-22-50-08-01 адресовану Новокаховському міському відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Одесса) за місцем знаходженням м. Нова Каховка, вул. М. Букіна 6.
Не погодившись із отриманою вимогою №Ф-47877-50 від 04.11.2019 р., позивачка 28.08.2020р. звернулась до Новокаховського міського суду Херсонської області про її оскарження.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 02.09.2020р. позовну заяву передано до Херсонського окружного адміністративного суду та ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2020р. повернуто позивачу (справа № 661/3452/20) та отримано останньою 20.10.2020р..
Вдруге позивачка звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду 26.10.2020р.
Відповідач разом із відзивом надіслав суду клопотання про залишення позиву без розгляду через пропуск 10 денного строку звернення позивача до суду. Відповідач стверджує, що вимога про сплату боргу від 04.11.2019 №Ф-47877- 50 на суму 5977,05 грн. була направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 29.01.2020 повернувся на адресу відповідача з відміткою «за закінченням строку зберігання». Таким чином, вимога від 04.11.2019 №Ф-47877-50 вважається врученою 29.01.2020, саме із цієї дати відповідач пропонує обраховувати строк звернення до суду.
Суд не погоджується із позицією податкового органу, оскільки поняття «отримання» не є тотожним поняттю «вважається врученим» - аналогічний висновок висловив ВС у постанові від 12.02.2020р. у справі № 826/17798/18.
Відповідач не надав доказів отримання позивачем спірної вимоги раніше 27.08.2020р., відтак саме із цієї дати суд обраховує 10 денний строк звернення до суду, який позивачкою не пропущений: 27.08.2020р. отримала спірну вимогу - 28.08.2020р. звернулась до Новокаховського міського суду Херсонської області. 20.10.2020р. отримала ухвалу про повернення позову - 26.10.2020р. звернулась вдруге у межах 10 денного строку.
Відтак суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Судом встановлено, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2021р. позивач була зареєстрована фізичною особою підприємцем 22.03.2019р. відділом реєстрації Новокаховської міської ради.
28.11.2019р. внесений запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням ФОП.
Тобто у період 22.03.2019р. - 28.11.2019р. позивачка мала статус фізичної особи-підприємця.
Надаючи оцінку спірній вимозі, суд застосовує наступні правові норми.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449)
Коло осіб платників ЄСВ визначено ст. 4 Закону № 2464. Зокрема платниками ССВ є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).
Обов'язки платників єдиного внеску в осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону виникають з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (ч. 4 ст. 5 Закону №2464).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону №2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).
Вище судом встановлено, що позивачка у період 22.03.2019р. - 28.11.2019р. мала статус фізичної особи-підприємця
В Головному управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позивачка перебувала на загальній системі оподаткування, що підтверджується витягом з АС «Податковий блок».
Таким чином, позивач є платником ЄСВ на якого покладено обов'язок сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (ст. 1 Закону №2464).
Ставку єдиного внеску для всіх платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону №2464).
Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 4173 грн. на місяць.
Таким чином, у 2019 році мінімальний страховий внесок складав 918,06 грн. (4173 X 22%).
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції №449 у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 грн. за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.
19.04.2019 р. позивачу за перший квартал 2019 року нараховано ЄСВ у сумі 918,06 грн. З урахуванням переплати у сумі 449,37 грн., сума боргу склала 468,69 грн.
Відповідачем винесена вимога про сплату боргу від 10.05.2019 №Ф-47877- 50 на суму 468,69 грн. Вказана вимога була направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 19.06.2019 повернувся на адресу відповідача з відміткою «за закінченням строку зберігання».
За приписами п. 4 розділу VI Інструкції №449 , вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представнику чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.
У разі, якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, вимога від 10.05.2019 №0-47877-50 вважається врученою 19.06.2019.
Частиною 4 ст. 25 Закону №2464 передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 встановлено , що при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Таким чином, відповідачем була сформована узгоджена вимога від 10.05.2019 №Ф-47877-50-У, яка була направлена на адресу Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для виконання.
19.07.2019 р. позивачу за другий квартал 2019 року нараховано ЄСВ у сумі 2754.18 грн. Сума боргу склала 3222,87 грн.
21.10.2019 р. позивачу за третій квартал 2019 року нараховано ЄСВ у сумі 2754.18 грн. Сума боргу склала 5977,05 грн.
Відповідачем винесена вимога про сплату боргу від 04.11.2019 №Ф-47877- 50 на суму 5977,05 грн. Вказана вимога була направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 29.01.2020 повернувся на адресу відповідача з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Таким чином, вимога від 04.11.2019 №Ф-47877-50 вважається врученою 29.01.2020.
Згідно з п. 7 розділу VI Інструкції №449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
На підставі викладеного, відповідачем була сформована узгоджена вимога від 04.11.2019 №Ф-47877-50-У на суму 5508,36 грн., яка була направлена на адресу Новокаховського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для виконання.
Відтак судом не встановлено будь-яких порушень щодо підстав для формування спірної вимоги.
Щодо недоліків у оформленні спірної вимоги, про які стверджує позивач, суд зазначає наступне.
Так позивач у позовній заяві посилається на відсутність повноважень на підписання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-47877-50 від 04.11.2019 р. у Веремієнко А.О. начальника Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонській області.
Суд не погоджується із таким твердженням, оскільки відповідно до наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.09.2019р. № 110 «Про надання повноважень» заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу доходів та обліку платежів Новокаховського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Веремієнко Антоніну Олександрівну уповноважено на виконання-певних функцій (підпис документів), передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи в частиш підписання документів:
- вимог, повідомлень про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (частина четверга ст. 25 Закону-України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- підписання заяв щодо пред'явлення виконавчих документів до Державної виконавчої служби.
Відтак Веремієнко А.О. мала належні повноваження для підписання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-47877-50 від 04.11.2019 р.
Також позивач стверджувала про посилання у спірній вимозі на неправильні реквізити для сплати ЄСВ.
Щодо цього суд зазначає, що 02.01.2020 Головне управління ДКСУ у Херсонській області повідомило Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відкриття 230 аналітичних рахунків. МФО зазначений у повідомленні - 899998. Тобто МФО 899998 належить Державній казначейській службі України. З огляду на те, що ДКСУ не отримує у Національного банку України банківську ліцензію, МФО 899998 не буде міститись у довіднику банківських установ України, які мають банківську ліцензію.
Також необхідно відмітити, що згідно з положеннями ст.ст. 81, 82, 87 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, 31.07.2019 було проведено державну реєстрацію Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та присвоєно код ЄДРПОУ 4314321. Розпорядчим актом, на підставі якого утворено юридичну особу, зазначено постанову Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.
Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України від 15.05.2003 №755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі діє на підставі Положення про Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14.
Пунктом 3 Положення зазначено, що одним із завдань, яке покладене на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є забезпечення реалізації державної політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом контролю за надходженням до державних цільових фондів, адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відтак посилання позивача на відсутність повноважень у відповідача на формування спірної вимоги є безпідставними.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв'язку із їх необґрунтованістю.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 111060000