12 січня 2021 року
м. Київ
справа №138/3277/15
провадження № 61-18042ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 , третя особа - Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,
Повторним заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 серпня 2020 року позов задоволено частково.
Звільнено з-під арештів, застосованих на підставі постанов відділу ДВС Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції від 10 лютого 2011 року ВП №24450506 та від 29 листопада 2011 року № ВП № 30102953, нерухоме майно, а саме: перший поверх нежитлової будівлі магазину, загальною площею 356,46 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року повторне заочне рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У грудні 2020 року АТ «КБ «Приват Банк» подало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити без змін повторне заочне рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору.
У грудні 2020 року до суду надійшла уточнена касаційна скарга, якою недоліки скарги не усунуто.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд наголосив на тому. що скаржнику необхідно надати до суду оригінал платіжного документа на підтвердження сплати судового збору.
Цю вимогу скаржником виконано не було, оскільки для усунення недоліків касаційної скарги до суду було надано копію платіжного доручення №PROM8BCZ7V від 18 грудня 2020 року.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)».
Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Надана Верховному Суду заявником квитанція про сплату судового збору не відповідає вищезазначеним вимогам.
Таким чином, скаржник не виконав вимоги статті 392 ЦПК України надання документа на підтвердження сплати судового збору.
За правилами статей 185, 393 ЦПК України якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Оскільки станом на 12 січня 2021 року недоліки касаційної скарги не були усунуті, тому касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року повернути скаржнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш