ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 січня 2021 року м. Київ № 640/20214/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" звернулось до суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня (Головного управління ДФС у м. Києві), яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, від 19.07.2019 №1229513/41769323 про відмову у реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних складеної товариством з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" податкової накладної від 21.06.2019 № 19;
- зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" податкову накладну №19 від 21.06.2019 датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 11.07.2019;
- зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві прийняти рішення про виключення товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" з переліку ризикових суб'єктів (платників податків).
Ухвалою суду від 18.11.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, надано строк для подання заяв по суті та доказів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто є необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог пунктів 13-21 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 № 117 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення), пункту 20.2 статті 20, пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки позивачем надано всі необхідні документи.
Представниками Державної податкової служби України та Головного управлінням ДПС у м. Києві до суду подано відзив, відповідно до яких представники просять відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації регламентована нормами Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.
Представником позивача подано заяву від 01.12.2020 про залишення позову без розгляду в частині вимог про зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві прийняти рішення про виключення товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" з переліку ризикових суб'єктів (платників податків), оскільки позивач не має ознак ризиковості та не відповідає критеріям ризиковості. Оскільки заява подана з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 240 КАС України, судом відмовлено в її задоволенні.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.
Позивачем сформовано податкову накладну від 21.06.2019 №19 на загальну суму 6.500.000,00 грн. та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Квитанцією Головного управління ДФС у м. Києві від 11.07.2019 реєстрацію податкової накладної від 21.06.2019 № 19 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
17.07.2019 позивач засобами електронного зв'язку до Державної фіскальної служби України направлено пояснення від 17.07.2019 №1/17 та копії документів, а саме: договір поставки від 20.06.2019 № 20/06-19; платіжне доручення від 21.06.2019 № 471; контракт від 26.06.2019 №1/2019; інвойс-проформа від 26.06.2019 № 29; платіжне доручення в іноземній валюті від 02.07.2019 №4; валютна виписка банку за 02.07.2019.
Рішеннями комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 19.07.2019 №1229513/41769323 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 21.06.2019 №19.
Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено "Ненадання платником податків копій документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні ".
Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівні від 19.07.2019 №1229513/41769323 про відмову в реєстрації податкової накладної позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу від 30.07.2019.
Рішенням Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.08.2019 №34727/41769323/2 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.
Позивач, вважаючи рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.07.2019 №1229513/41769323 протиправним, звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"; "Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"; "Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації".
Згідно з пунктом 3 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (підпункт 1); обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку (підпункт 2); одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті (підпункт 3).
"Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" також встановлено: в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).
Отже, за змістом наведених норм підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Реєстрацію поданої позивачем податкової накладної від 21.06.2019 №19 зупинено (як зазначено в квитанції) через те, що "податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку".
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно з листом від 31.10.2018 за №26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.
Згідно з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1- 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .
Відповідачем не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до "Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків", обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.
На думку суду, фіскальний орган зобов'язаний був у квитанції чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.04.2019 справа №822/1878/18 листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Згідно з "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних": у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (підпункти 1-4 пункту 13); перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14); письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15); підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21).
Як уже зазначалось, 17.07.2019 позивачем до Державної фіскальної служби України були направлені пояснення від 17.07.2019 № 1/17 та копії документів на підтвердження реальності господарської операції між позивачем та його контрагентами, а саме: договір поставки від 20.06.2019 № 20/06-19; платіжне доручення від 21.06.2019 № 471; контракт від 26.06.2019 №№1/2019; інвойс-проформа від 26.06.2019 №29; платіжне доручення в іноземній валюті від 02.07.2019 № 4; валютна виписка банку за 02.07.2019.
Зі змісту оскаржуваного рішення від 19.07.2019 № 1229513/41769323 убачається, що відповідачем не зазначено які саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні не були надані позивачем.
Враховуючи те, що оскаржуваним рішенням не визначено які саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні не були надані, суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення.
За таких обставин на думку суду, оскаржуване рішення є необґрунтованим, позаяк у рішенні не зазначено які саме документи не подані платником податків та чому подані позивачем документи не були враховані.
Як вбачається з позовної заяви позивача та доданих до неї доказів, між позивачем (як постачальником обладнання) та ТОВ "Укрхімстандарт" був укладений договір поставки від 20.06.2019 № 20/06-19. Пунктом 8.1.1 Договору поставки від 20.06.2019 № 20/06-19 передбачено, що ТОВ "Укрхімстандарт" зобов'язаний здійснити перший платіж в якості попередньої оплати.
21.06.2019 на підставі платіжного доручення №471 ТОВ "Укрхімстандарт" перерахувало, а ТОВ "Стоунсенд" отримало частину авансу в сумі 6.500.000,00 грн. з призначенням платежу в платіжному дорученню: "Передоплата за поставку обладнання згідно з договором від 20.06.2019 № 20/06-19 у т.ч. ПДВ 20% - 1.083.333.33 грн.".
Отже позивачем у зв'язку з отримання грошових коштів за договором постачання товару (попередньої оплати) складено податкову накладну та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, під час розгляду справи ГУ ДПС у м. Києві, як суб'єкт владних повноважень, не надало суду доказів, які б спростовували твердження позивача, не наведено мотивів прийняття рішення від 19.07.2019 №1229513/41769323.
Враховуючи вище викладене підлягає задоволенню вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка прийняла рішення про відмову реєстрації податкової накладної від 21.06.2019 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.07.2019 №1229513/41769323.
Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.06.2019 № 19.
Відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Пунктом 28 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами).
Згідно з пунктами 19, 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на зазначені норми та висновок суду про протиправність рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, та враховуючи що ДПС України є правонаступником ДФС України і розпочала роботу, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 21.06.2019 №19 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем (11.07.2019).
Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві прийняти рішення про виключення товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" з переліку ризикових суб'єктів (платників податків).
Відповідно до листа Головного управління ДФС у м. Києві від 22.08.2019 №10/26-15-41-05-14 ТОВ "Стоунсенд" віднесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання у зв'язку з наявністю в органах ДФС податкової інформації.
Тобто, належний спосіб захисту в даному випадку є скасування рішення про віднесення позивача до переліку ризикових суб'єктів господарювання, водночас позивач не оскаржує відповідного рішення, відповідно підстави для зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ "Стоунсенд" з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5763,00 грн. (платіжне доручення від 18.10.2019 №115). Оскільки, позов задоволено частково, вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН від 19.07.2019 № 1229513/41769323 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.06.2019 №19 є пов'язаними, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19 липня 2019 року №1229513/41769323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21 червня 2019 року №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" податкову накладну від 21 червня 2019 року №19.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоунсенд" (ідентифікаційний код 41769323, місцезнаходження: 01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок 4, офіс 24).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Вцідповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець