16 січня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/3616/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.08.2020 р. №11-11112/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, в розмірі 2,0 гектари, розташованої на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.06.2020 р. він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, в розмірі 2,0 гектари, розташованої на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, однак наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.08.2020 р. (тобто через два місяці після подання заяви (клопотання), що є порушенням термінів розгляду) №11-11112/14-20-СГ відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. На думку позивача, подані ним графічні матеріали дають змогу установити бажане розташування земельної ділянки та її відповідність всім можливим вимогам. Позивач наголошує на тому, що невідповідність графічних матеріалів має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо. Сама по собі вказівка на невідповідність без посилання на конкретні законодавчі акти не є правомірною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачем. Вказана позивачем земельна ділянка не має обмежень та обтяжень, не перевищує встановлених законом розмірів та може бути передана у власність. Також позивач зауважує, що заяву від 25.06.2020 р. ним подано від свого імені, а тому надання колективної відмови є протиправним.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому заперечено щодо задоволення позову (а.с.29-32). Відповідач вказує, що в ході перевірки матеріалів поданих позивачем, виявлено, що графічні матеріали не відповідають вимогам законів т а прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджених у встановленому законом порядку. Відповідач зазначає, що за поданими графічними матеріалами та наданою інформацією з відділу в Долинському районі щодо бажаної земельної ділянки, яка перебуває в земельній ділянці кадастровий номер 3521984900:02:000:9303, розташовані городи громадян, які використовуються населенням Маловисківської сільської ради. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них цих прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Також Головне управління наголошує на тому, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження Головного управління перебираючи на себе функцію органу щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Позивачем подано відповідь на відзив (а.с.37-42), в якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ніяким чином не пояснює підстави прийняття оскаржуваного наказу. У той же час, відповідач у відзиві вказує, що на бажаній позивачем земельній ділянці знаходяться городи громадян, які використовуються населенням Маловисківської сільської ради, що і стало підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки позивачу. Позивач вказує, що суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Отже, посилання відповідача на мотиви для відмови у наданні дозволу, наведені у відзиві, не були підставою для прийняття рішення щодо відмови позивачу у наданні відповідного дозволу, а тому вказана обставина не підлягає дослідженню в межах заявленої позовної вимоги. Також позивач зауважує, що обраний ним спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не підміняє відповідача та не приймає замість нього рішення, а за результатом розгляду справи та висновку про відсутність підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'яже вчинити дії щодо повторного розгляду заяви (клопотання) з прийняттям законного та обґрунтованого рішення. Додатково позивач зауважує, що за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3521984900:02:000:9102 (станом на 04.10.2020 р., земельна ділянка з кадастровим номером 3521984900:02:000:9103 у зв'язку з поділом земельної ділянки від 16.09.2020 р.) надаються у власність земля в порядку безоплатної приватизації, а отже, і наведені відповідачем у відзиві факти не мають ніякого правового підґрунтя.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишено без руху (а.с.19).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.23-24).
15.10.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.50).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 25.06.2020 р. засобами поштового зв'язку направлено до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву (клопотання) від 25.06.2020 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, бажане місце розташування якої зазначене на графічних матеріалах, розташованої на території Маловодянської сільської ради Долинського районну Кіровоградської області (а.с.12). До заяви додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.14), копії паспорта та ідентифікаційного номера (а.с.15), копію довідки про відсутність у власності заявника земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с.16).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.08.2020 р. №11-11112/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельних ділянок по 2,00 га кожному, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с.17).
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст пп.«в» ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п.«б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З огляду на п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15 (далі за текстом - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Пунктом 9 Положення №15 визначено, що Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономіки видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Відповідно до п.7 Положення №15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. №308 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Тобто у даному випадку суб'єктом, уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Як встановлено судом, у наказі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.08.2020 р. №11-11112/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» не конкретизовано у чому саме подані позивачем графічні матеріали не відповідають вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Водночас, у постанові від 24.01.2019 р. у справі №806/2978/17 (провадження №К/9901/49021/18) Верховний Суд зазначив, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З огляду на абз.2, 3, 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. №3613-VI (далі за текстом - Закон №3613) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру.
Відповідно до ч.ч.1, 8 ст.9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
Згідно з ч.1 ст.15 Закону №3613 до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
При цьому суд враховує, що Земельним кодексом України не встановлюється жодних вимог до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Таким чином, надання особою графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздрукованих з Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена повноважним суб'єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 09.01.2020 р. у справі №812/1264/17 (провадження №К/9901/46454/18).
Як встановлено судом, позивачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою додано викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру з бажаним місцем розташування земельної ділянки (а.с.14). Суд бере до уваги, що з графічних матеріалів поданих ОСОБА_1 можливо встановити розташування земельної ділянки щодо якої звернувся позивач, оскільки такі матеріали роздруковані з Публічної кадастрової карти України та містять відомості щодо кадастрового номеру суміжної земельної ділянки.
Водночас, посилання відповідача у відзиві на те, що відповідно до інформації з відділу в Долинському районі щодо бажаної земельної ділянки, яка перебуває в земельній ділянці кадастровий номер 3521984900:02:000:9303, розташовані городи громадян, які використовуються населенням Маловисківської сільської ради, суд вважає необґрунтованим, зазначені обставини не відображені в оскаржуваному наказі.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, у відзиві на позовну заяву відповідач безпідставно посилається на обставини, які не були покладені в основу оскаржуваного наказу.
Більш того, надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою жодним чином не порушить прав третіх осіб, оскільки з огляду на правову позицією Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.
Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.08.2020 р. №11-11112/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині відмови ОСОБА_1 не містить жодної законодавчо встановленої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.08.2020 р. №11-11112/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині відмови ОСОБА_1 прийнято необґрунтовано, а тому він підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Водночас, посилання позивача на те, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем відносно групи осіб, а не стосовно позивача індивідуально, саме по собі не є свідченням протиправності оскаржуваного наказу.
Відповідно до п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На підставі викладеного та беручи до уваги, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не вчинило всіх дій спрямованих на встановлення відповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, в розмірі 2,0 гектари, розташованої на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області підлягає задоволенню.
Натомість, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області під час розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 не вчинено усіх дій, спрямованих на встановлення відповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, зокрема не перевірено та не надано оцінки документам, доданим до заяви (клопотання).
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (а.с.11), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 560,53 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 серпня 2020 року №11-11112/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 25 червня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 560,53 грн (п'ятсот шістдесят грн 53 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року у справі №340/3616/20.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 16 січня 2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт